Якщо під тиском МВФ Україна піде на введення додаткових податків, то почнуть із банків

"Є декілька ідей, які ми активно обговорюємо. Є один сектор, який досить прибутковий, де прибутковість була штучно створеною. Банки. І тому у нас є побоювання, що якщо у нас з'являться дискусії щодо додаткового оподаткування з МВФ, то може йтися якраз про цей сектор, що отримує надприбутки", – заявив міністр.

Однак, за його словами, це будуть крайні міри, якщо державі не вистачить зовнішнього фінансування. "Ми закінчуємо цей рік досить впевнено. Я сподіваюсь, що ми зможемо виконати всі наші зобов’язання. Насамперед це стосується виконання зобов’язань перед сектором безпеки. Він – ключовий. Це – ключові видатки бюджету. Зараз вони повністю фінансуються", – відмітив він.

Марченко також підкреслив, що найближчим часом Мінфін вийде зі змінами до бюджету, де буде збільшувати видатки на сектор безпеки й оборони.

"Щодо перспектив на 2024 рік. Це буде рік складний. Ми передбачаємо також досить високі видатки на безпеку й оборону. І я не вважаю, що ці видатки наступного року можуть бути зниженими. Я – не чаклун. На наступний рік, щоб мати впевненість, треба закладати досить суттєвий потенціал видатків на сектор безпеки й оборони", – сказав міністр.

Насамперед уряд має погодити з МВФ другий перелік програми фонду, який буде найближчим часом – у жовтні. Тобто Київ має виконати взяті на себе зобов’язання. І треба, щоб МВФ оцінив виконання Києвом цих зобов’язань.

"Це критично важливо, бо це для всіх інших партнерів буде ознакою, що Україна рухається в правильному напрямку. І вони будуть готові й надалі допомагати нам фактично фінансувати нашу країну. Ми живемо в реаліях, коли половина бюджету фінансується коштом зовнішніх партнерів. Тому викликати довіру сьогодні надважливо", – акцентує міністр.

Якщо у міжнародних партнерів буде хоча б якийсь сумнів, що надані кошти використовуються не за призначенням або банально розкрадаються, Україна може багато втратити. Тому вектор реформ у державі основний. Всупереч тому, що в Україні війна, ніхто не знімає з неї відповідальності за необхідні зміни. Зокрема – і в антикорупційних заходах, удосконаленні судової системи й посиленні права власності.

"МВФ – це ключове. Далі – перемовини з нашими європейськими колегами. Зараз активно обговорюється чотирирічна програма підтримки України. Це – безпрецедентна програма. Якщо в цьому році ми отримуємо макрофінансову допомогу, що має обмежений характер (це здебільшого кредитна програма, хоч і на пільгових умовах), то Ukrainian Facility передбачає довгостроковий характер взаємодії з європейськими партнерами", – відмітив Марченко.

Далі основні партнери України – США, без підтримки яких буде вкрай важко.

"У США є політичний контекст дискусій щодо підтримки України. Сподіваюсь, вони зможуть знайти достатньо аргументів на те, чому підтримка України зараз важлива для всього цивілізованого світу. Ми в свою чергу надаємо їм відповідні аргументи, які дозволяють їм надавати аргументи Конгресу. Ми сподіваємось, що як на 2023 рік, так і на 2024 рік США будуть разом з нами", – звертає увагу міністр.

Крім цього, нагадує Марченко, в контексті допомоги Україні варто відмітити уряди Японії, Канади, великої Британії і, можливо, Норвегії. "Це все в перспективі дозволяє нам сказати, що потенційно ми можемо профінансувати бюджет наступного року. Якщо коштом зовнішніх ресурсів ми бюджет не зможемо профінансувати, велика увага буде приділятися внутрішньому ринку, а він, як відомо, обмежений", – пояснив голова Мінфіну.

Нагадаємо, що нещодавно голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев з низкою колег вже запропонував обкласти банки додатковим податком (законопроєкт №9656, який вже надано для ознайомлення депутатам). У середовищі експертів і банкірів-практиків така ініціатива викликала різку критику.