Температура плавлення: держава може допомогти гірничо-металургійній галузі знову стати локомотивом економіки

Економіка війни

Внаслідок тимчасової окупації Україна втратила два меткомбінати у Маріуполі. Через ускладнення логістики, значне підвищення собівартості та, відповідно, зниження конкурентоспроможності на зовнішньому ринку, перебої з електропостачанням та періодичні обстріли завантаженість інших підприємств галузі також упала. За підсумками 2022 року виробництво металургійної продукції обвалилося на понад 70% проти аналогічного періоду попереднього року. Натепер Україна виробляє щодня менше третини чавуну, сталі й прокату від їхніх довоєнних обсягів, підрахували в «Укрметалургпромі».

Виробничі потужності, приміром, одного з найбільших гірничо-металургійних підприємств України «АрселорМіттал Кривий Ріг» впродовж 2022 року були завантажені не більше ніж на 20-25%. У підсумку плани з виробництва сталі та прокату виконані лише на 23%, чавуну та коксу — відповідно на 29% та 37%, а концентрату та руди — на 43-44%, зазначають в компанії.  

Таке ж глибоке падіння маємо в експорті продукції ГМК — відвантаження залізорудної сировини на зовнішні ринки впало більше ніж наполовину. І навіть із таким суттєвим скороченням обсягів експорту металургам поки що не вдалося розв'язати проблеми зовнішньоекономічної логістики. Наслідки не забарилися — за неповний 2022 рік гравці ринку отримали втричі менший експортний виторг від продукції ГМК у порівнянні з довоєнним рівнем: $8 млрд за січень-листопад у 2022 році проти $22 млрд у 2021-му.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Протягом року гірничі та металургійні компанії робили все від них залежне, аби попри війну утримати підприємства у робочому стані. Сьогодні вони продовжують вишукувати можливості для збільшення завантаженості виробничих потужностей.

Корозія логістики

Чи не найбільшим викликом для вітчизняного гірничо-металургійного комплексу під час війни стали логістичні проблеми. Адже український ГМК — експортноорієнтована галузь, і до війни продукція відвантажувалася за кордон переважно через морські порти. Однак від лютого 2022 року азово-чорноморські порти заблоковані, а можливості залізниці обмежені. До того ж морські порти Європи, на які переорієнтувалися металурги, теж неспроможні обробити величезні потоки українських вантажів. Галузь опинилася наполовину відрізаною від зовнішніх ринків збуту продукції. Терміни доставлення вантажів через залізничні прикордонні переходи з європейськими країнами та через дунайські порти суттєво зросли, періодично виникають неприйнятні для закордонних споживачів затримки.  

Наразі головний виклик для української економіки — зруйнована традиційна логістика. В умовах блокади морських портів на Чорному морі промисловість «задихається», не маючи можливості своєчасно експортувати свою продукцію через західні прикордонні переходи, відзначають в компанії «Інтерпайп». І додають, що через блокаду морпортів компанія була змушена  побудувати нові, тимчасові логістичні ланцюжки. Зокрема, продукцію клієнтам у США та на Близький Схід «Інтерпайп» доставляє через європейські порти. Окрім північного маршруту на польські Гданськ, Гдиню та Щецин «АрселорМіттал» спрямовує свою продукцію ще й за південним маршрутом, який проходить через Ізмаїл або інші дунайські порти в Європу.

Ще одна проблема зумовлена суттєвим подорожчанням української металургійної продукції через зростання у воєнних умовах транспортних витрат. На собівартість продукції негативно вплинула масова руйнація транспортної інфраструктури ворогом та вимушена зміна логістичних маршрутів. Тарифи на вантажні перевезення, зокрема українською залізницею, значно підвищилися. Приміром, тарифи на перевезення залізницею з 1 липня зросли на 70%. Тож продукція українського ГМК через високу вартість втрачає конкурентоздатність на світовому ринку.

Металурги також нарікають на високі тарифи на передачу електроенергії, адже з 1 січня 2023 року НКРЕКП вкотре підняла тарифи на передачу електроенергії та диспетчеризацію. Таке коригування, як каже регулятор, призвело до зростання ціни електроенергії для кінцевих бізнес-споживачів у середньому на 15 коп./кВт-год. Крім того, металурги потерпають від перебоїв у енергопостачанні, внаслідок чого підприємства ГМК змушені періодично призупиняти свою роботу та не можуть нормально планувати свою діяльність.

Підприємства обмежені у споживанні електроенергії, що змушує перебудовувати виробничі процеси, виготовляти більше продукції у нічні зміни та працювати на мінімальних обертах вдень, визнають в «Інтерпайпі».

Гірничо-металургійний та інші бізнеси суттєво пошкоджені, проте значна частина з них встояла й продовжує працювати. Їх відновлення у модернізованому технологічному вигляді потребує значних інвестицій, наголошують фахівці інвестиційної групи «Смарт-Холдинг».

Шляхи порятунку

Зараз бюджетоутворювальна галузь економіки потребує уваги та сприяння держави. За системної держпідтримки ГМК, запевняють фахівці, зможе подолати воєнні виклики та повернути собі статус локомотива відбудови економіки України. 

Щоб галузь вийшла з кризи та розвивалася, насамперед потрібно розблокувати чорноморські порти для всіх вантажів. Розблокування морських портів неодмінно забезпечить зростання виробництва чорної металургії та експорту її продукції, переконані фахівці. Таке рішення забезпечило б відновлення експорту металургійної продукції морем щомісяця на суму понад $630 млн, підрахували в «Укрметалургпромі».

Розблокування портів для всіх вантажів стане вагомим поштовхом до відновлення не лише гірничо-металургійного комплексу, але й всієї економіки України. За оцінками експертів, додатковий морський експорт України після повного розблокування портів дозволить залучити додаткові $20 млрд експортного виторгу, що забезпечить українській економіці ріст ВВП на +15%.

Підтримка держави могла б бути корисною у розблокуванні портів і збільшенні пропускної здатності залізниці на експорт. Повноцінне відновлення логістики та роботи чорноморських портів ще до перемоги у війні дасть змогу і металургії, і українському бізнесу загалом збільшувати потужності виробництва. Це зумовить значне зростання українського експорту, валютних надходжень до країни та податків до бюджету, впевненні у «Метінвесті».

Покращити стан металургійної галузі могло б також сприяння держави у розв'язанні питань зі зняття торговельних бар’єрів на продукцію українських металургів за кордоном. Насамперед металурги виступають за продовження вільної торгівлі з ЄС та скасування антидемпінгових митних тарифів у США у 2023 році. Адже саме в Європу натепер спрямовують найбільші обсяги металургійного експорту, а привабливість ринку США суттєво зросла після скасування мита на ввезення української металопродукції. Приміром, «Метінвест» має наміри збільшити експорт до США замість постачання на ринки Латинської Америки та Азії.

Україна вже зараз має спрямувати зусилля на те, щоб зберегти виробничий потенціал гірничо-металургійного комплексу та всієї економіки в цілому. Щоб бути конкурентоспроможними та збільшити обсяги виробництва, українські металургійні підприємства мають зменшити собівартість продукції. Для цього необхідно покращувати логістичну складову й розв'язувати проблеми з високими тарифами на залізничні перевезення та передачу електроенергії, а також з високою рентою на видобуток залізної руди (зараз розрахунок ренти відбувається від ціни в Китаї без коригування на логістику від українського підприємства до портів Китаю), наголошує «Укрметалургпром».

Реалізація комплексу стабілізаційних заходів за підтримки держави збереже виробничий потенціал гірничо-металургійного комплексу, убезпечить галузь від катастрофічних наслідків та створить необхідні умови для реанімації одного з драйверів вітчизняної економіки, донедавна візитівки України.

Група «Метінвест» – міжнародна гірничо-металургійна компанія, що володіє підприємствами в Україні, Європі та США. «Метінвест» видобуває руду та вугілля, виробляє кокс, виплавляє сталь, виробляє прокат та труби великого діаметру. Група – один з найбільших роботодавців в Україні.

Наразі через війну «Метінвест» перебудовує діяльність своїх підприємств. Зокрема, група була змушена у 2022 році зупинити виробництво на підприємствах у Маріуполі і Авдіївці. Попри складні умови продовжують працювати комбінат «Каметсталь», спільне підприємство «Запоріжсталь» та Центральний ГЗК, функціонує Покровська вугільна група.

За перші три квартали «воєнного» року група виробила 2,47 млн т чавуну, 2,67 млн т сталі та 3,23 млн т металопродукції. «Метінвест» виготовляє також сталеві пластини для бронежилетів, протитанкові їжаки, мобільні укриття для зміцнення окопів та іншу продукцію воєнного призначення. За 9 місяців 2022 року група перерахувала до бюджетів усіх рівнів майже 18 млрд грн податків та зборів. За 10 місяців війни на посилення обороноздатності країни, підтримання співробітників та мирних українців компанія спрямувала понад 2,8 млрд грн.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» є частиною міжнародної корпорації ArcelorMittal – виробника сталі №1 у світі та одного з найбільших іноземних інвесторів країни. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – підприємство з повним металургійним циклом, до складу якого входять коксохімічне, гірничодобувне та металургійне виробництва. «АрселорМіттал» –  один із найбільших виробників сталевого прокату в Україні. Підприємство є найдорожчим об’єктом за всю історію української приватизації. У 2005 році його продали за $4,8 млрд. 

Через повномасштабну війну в Україні обсяги виробництва компанії у 2022 році суттєво скоротилися. Чавуну компанія виробила 1,6 млн т, сталі – 1,2 млн т, прокату – 1,1 млн т. Попри складнощі «АрселорМіттал» продовжує сплачувати податки, платити зарплату працівникам, інвестувати у будівництво нового хвостосховища «Третя Карта», створювати нові логістичні маршрути і стабільно відвантажувати продукцію замовникам. Компанія вже вибудувала плани щодо стабілізації та поступового відновлення виробництва у 2023 році. У планах – втримати частку на внутрішньому ринку та збільшити відвантаження продукції до країн ЄС.

«Смарт-Холдинг» – одна з найбільших інвестиційних груп України. Активи групи зосереджені в гірничо-металургійному та нафтогазовому комплексах, сільському господарстві, суднобудуванні, нерухомості й енергетиці. Інвестиції «Смарт-Холдингу» в економіку України перевищують $2,5 млрд. Найбільша інвестиція – пакет акцій групи «Метінвест».

Наявні бізнеси «Смарт-Холдингу» суттєво пошкоджені війною, проте значна частина з них продовжують працювати. Газові підприємства Smart Energy Group відновили видобуток газу у Харківській та Полтавській областях, «Верес» представив нову лінійку консервів, «Сотон», релокований до Ужгорода, відновлює експорт полікарбонату до ЄС та США. За 9 місяців 2022 року група сплатила 2,5 млрд грн податків і зборів. Подальша стратегія «Смарт-Холдингу» спрямована на ефективне управління портфелем активів з метою збільшення його вартості. 

У січні 2023 року «Смарт-Холдинг» оголосила про завершення реструктуризації компанії. Представники трасту, як нового бенефіціарного власника, разом із керівництвом «Смарт-Холдингу» завершують розробку нової структури управління компанією.

«Інтерпайп» – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії постачається більш ніж у 80 країн світу через мережу торгових офісів, які працюють на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.  2021 року «Інтерпайп» реалізувала 602 тис. т трубної продукції та 174 тис. т залізничної. У 2021 році «Інтерпайп» перерахувала до бюджетів усіх рівнів майже 3 млрд грн.

З початком широкомасштабної війни компанія в умовах блокади морських портів України вибудувала нові ланцюжки постачань і зараз доставляє продукцію своїм клієнтам у США та на Близький Схід через європейські порти. Через обмеження у споживанні електроенергії «Інтерпайп» перебудувала виробничі процеси, і виготовляє більше продукції у нічні зміни, зменшивши оберти вдень. Вже під час війни «Інтерпайп» завершила розробку нового типу коліс для ринку ЄС та навіть відвантажила експериментальну партію замовнику. Це колеса для вагонів електрорухомого складу залізниць колії 1435 мм. Скоро українські колеса мають встановлюватись на вагони національної мережі залізниць однієї з найбільших країн ЄС.