В. Яценко. Про угоди про розподіл продукції

Інвестиційні проекти відіграють величезне значення для розвитку світової економіки, звичайно, найбільші капіталовкладення надходять в країни з розвинутою ринковою економікою. Але не менше значення, хоча і при менших обсягах, відіграють інвестиції для країн з так званою перехідною економікою. Після проголошення незалежності, Україна все ще не вирішила енергетичну проблему, а також забезпечення економіки нафтою і газом все ще не вирішене.

Тому залучення значних обсягів інвестицій, в тому числі іноземних, в розвідку та видобуток нафти, газу, інших корисних копалин є не тільки питанням стабільного функціонування економіки, але й забезпечення національної безпеки через зменшення залежності від імпорту енергоресурсів.

Виходячи із специфіки нафтогазового сектору, який потребує великих інвестицій і характеризується значним терміном вкладених грошей (як правило, не менше 10 років), особливе значення має забезпечення стабільних правовідносин між державою та інвесторами, в тому числі стабільних умов оподаткування.

Нещодавно Верховна Рада України прийняла Закон "про угоди про розподіл продукції", який має дуже важливе значення для України, тому що можливості укладання довгострокових (до 50 років) угод з інвесторами, як вітчизняними, так і іноземними, на основі яких можна реально прогнозувати конкретні обсяги нарощування видобутку нафти, газу та інших корисних копалин, надходження до бюджету. Важливим є практична неможливість ухилень від оподаткування. сам цей Закон не має нормативних аналогів в системі законодавства України, оскільки являє собою варіант застосування договірної норми у вигляді нормативного акту внутрішнього законодавства, однією з сторін якої виступає уряд України або уповноважений ним орган.

Мета прийняття цього Закону — створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах, визначених угодами про розподіл продукції, яка означає, відповідно до закону, корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобувається під час розробки родовищ корисних копалин. Закон визначає наступні види продукції: вироблену — загальний обсяг продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої в пункт розміру, компенсаційну — частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат, прибуткову — частина виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою і визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією. Вимір і розподіл на компенсаційну і прибуткову продукцію проводиться в пункті виміру.

Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, а також особливості правовідносин щодо користування надрами на умовах розподілу продукції. Відносини, що не врегульовані цим Законом, регулюються Конституцією України та відповідними законодавчими актами України.

Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона — Україна — (далі — держава) доручає іншій стороні — інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати у вигляді частини прибуткової продукції. Держава надає інвесторам в установленому порядку погоджень, квот, дозволів (ліцензій) на користування надрами та ведення підприємницької діяльності з пошуку та експлуатації родовищ корисних копалин, актів про надання гірничого відводу, документів, що засвідчують право користування землею, та інших дозволів, передбачених угодою про розподіл продукції. Причому документи видаються на строк дії угоди.

Сторонами угоди про розподіл продукції виступають інвестори і КМУ та Верховна Рада АРК або орган місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що передається у користування на умовах угоди про розподіл продукції — (далі — орган місцевого самоврядування), які укладають угоду після її погодження з постійно діючою міжвідомчою комісією, яка утворюється КМУ у складі представників державних органів, органів місцевого самоврядування, народних депутатів України і уповноважена вирішувати питання з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції. Робочим органом Міжвідомчі комісії є центральний орган виконавчої влади в галузі розвідки і використання надр.

Інвесторами можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні або за її межами, які мають відповідні матеріально-технологічні та економічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами, що підтверджено документами, виданими згідно із законами країни інвестора.

Перелік ділянок надр, що можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції (далі — Перелік), затверджується КМУ за спільним поданням Міжвідомчої комісії та відповідних центральних органів виконавчої влади з попереднім узгодженням Переліку з органами місцевого самоврядування та публікується в офіційних друкованих виданнях України та іноземних засобах масової інформації. Але інвестор має право звернутися до КМУ або Міжвідомчої комісії з пропозицією про вирішення питання щодо включення певної ділянки надр до цього Переліку. Перелік ділянок надр, що не можуть надаватися з користування на умовах угод про розподіл продукції, затверджується Верховною Радою україни не пізніше тримісячного терміну з дня набрання чинності цим Законом.

Угода про розподіл продукції укладається з переможцем конкурсу, причому він вважається таким, що відбувся, у випадку, коли з заявкою на участь в ньому звернувся один інвестор, у разі виконання ним усіх умов конкурсу. Також право укласти таку угоду поза конкурсом, має інвестор, який мав на 1 липня 1999 року ліцензію на користування надрами і розпочав діяльність на передбачених нею умовах.

Рішення про проведення конкурсу на укладання угоди про розподіл продукції приймається КМУ. Початкові умови конкурсу розробляються робочим органом Міжвідомчої комісії на основі техніко-економічних розрахунків, затверджених Міжвідомчою комісією, та погоджується з органом місцевого самоврядування.

Протягом двох місяців з дня прийняття рішення про проведення конкурсу Міжвідомча комісія розробляє та затверджує конкурсну документацію, публікує оголошення про проведення конкурсу. Строк між публікацією оголошення та граничним строком подання заявки на участь у конкурсі не повинен бути меншим ніж три місяці. Переможець конкурсу визначається КМУ протягом трьох місяців, причому результати конкурсу підлягають опублікуванню в офіційних друкованих виданнях України та доводяться до відома кожного учасника конкурсу.

В угоді про розподіл продукції визначаються: перелік видів діяльності інвестора та програма обов"язкових робіт із визначенням строків виконання, обсягів і видів фінансування, технологічного обладнання та інших показників, що не можуть бути нижчими від запропонованих інвестором у конкурсній заяві, а також інші істотні умови.

Невід'ємною частиною угоди про розподіл продукції є додатки, на які сторони посилаються в тексті угоди, зокрема вичерпний перелік встановлених правил, норм, стандартів ведення робіт, пов'язаних з користуванням надрами, охороною довкілля, використанням і переробкою мінеральної сировини, розрахунки, плани, переліки, програми, таблиці тощо, а у разі потреби — висновки експертів, науковців і фахівців, залучених до розроблення проекту угоди.

Для координації діяльності сторін під час виконання угоди про розподіл продукції угодою може передбачатись утвердження координаційного комітету. Якщо учасниками угоди про розподіл продукції є два чи більше інвесторів, вони повинні призначити зі свого складу одного з інвесторів — оператора угоди для представництва їх інвесторів у відносинах з державою. розроблення проекту угоди про розподіл продукції здійснюється інвестором із дотриманням вимог цього Закону, але в окремих випадках за рішенням КМУ розроблення проекту угоди може покладатися на Міжвідомчу комісію. Проект угоди розробляється протягом трьох місяців з дня офіційного опублікування результатів конкурсу. Довгострокові (більше 10 років) проекти підлягають в обов'язковому порядку державній експертизі з фінансових, правових, природоохоронних та інших питань. В інших випадках державна експертиза проекту проводиться на вимогу однієї з сторін. Міжвідомча комісія не пізніше 3 місяців з дня реєстрації проекту надає інвестору висновки, зауваження, результати проведених експертиз або нову редакцію угоди, на підставі чого інвестор повинен доопрацювати проект угоди чи підготувати свої висновки. Проект угоди має бути узгодженим з органом місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що передається в користування. Підписання самої угоди здійснюється повноважними представниками сторін. Її строк дії визначається сторонами, однак не може перевищувати п'ятдесят років з дня її підписання.

Державна реєстрація укладеної угоди про розподіл продукції провадиться Міжвідомчою комісією в порядку, визначеному КМУ. Плата за державну реєстрацію угоди не справляється.

На інвестора та усіх його підрядників не поширюється режим ліцензування та квотування під час ввезення в Україну належного їм орендованого обладнання, матеріалів, устаткування та іншого майна, необхідного для робіт, визначених угодою. При цьому, ввезені для виконання угоди обладнання, матеріали, устаткування та інше майно і матеріальні цінності можуть бути вивезені за межі України.

Вироблена продукція відповідно до угоди про розподіл продукції підлягає розподілу між сторонами угоди: державою та інвестором згідно з умовами угоди. Причому розподіляється вона щоквартально, якщо інше не передбачене угодою і частка компенсаційної продукції не може перевищувати 70% загального обсягу виробленої в розрахунковий період продукції до повного відшкодування витрат інвестора. Жодна із сторін угоди не маж права розпоряджатися виробленою продукцією до її розподілу за угодою без письмового погодження з іншими строками угоди.

До моменту розподілу продукції в пункті виміру право власності на всю вироблену за угодою продукцію належить державі, а з моменту розподілу продукції в пункті виміру інвестор набуває права власності на компенсаційну продукцію та визначену угодою частину прибуткової продукції, решта продукції залишається у власності держави. Інвестор має право передати повністю або частково свої права та обов'язки, визначені угодою про розподіл продукції, будь-якій особі лише за угодою держави.

Держава гарантує, що до прав і обов'язків сторін, визначених угодою про розподіл продукції, протягом строку її дії застосовуватиметься законодавство україни, чинне на момент її укладення. Але зазначені гарантії не поширюються на зміни законодавства, що стосуються питань оборони, національної безпеки, забезпечення громадського порядку, охорони довкілля.

Держконтроль і нагляд за виконанням робіт, передбачених угодою, здійснюють органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції та в порядку, визначеному законодавством України. Держконтроль за виконанням угоди здійснює КМУ чи за його дорученням Міжвідомча комісія, або відповідний орган центральної виконавчої влади. Не рідше одного разу на п'ять років КМУ за участю Міжвідомчої комісії повинен організувати та провести комплексну перевірку виконання умов, передбачених угодою.

Цивільна відповідальність інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, підлягає страхуванню, якщо інше не передбачене угодою.

Спори між сторонами угоди, пов'язані із виконанням, припиненням та недійсністю угоди, підлягають розгляду в судах України, якщо інше не передбачено умовами угоди. Грошові кошти, отримані іноземним інвестором за угодою, можуть вільно (без обмежень) конвертуватися в українську або іноземну конвертовану валюту та переказуватися за межі України згідно з умовами, викладеними в угоді.

При виконанні угоди інвестор сплачує податок на прибуток, ПДВ, збір за геологорозвідуальні роботи, виконані за рахунок підприємства, збір на обов'язкове соціальне страхування українських працівників, збір на обов'язкове соціальне страхування українських працівників, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування українських працівників та іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні. Річний баланс і звітність інвестора про діяльність, пов'язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов'язковій щорічній аудиторській перевірці.

Консультант Секретаріату

Верховної Ради України А. В. Яценко