Як розвивається український стрімінговий ринок і чому він цікавий міжнародним компаніям

Популярність стрімінгових сервісів серед Українців зростає кожного дня. Наразі близько 1,5 мільйони людей по всій країні вже є користувачами інтернет-телебачення та онлайн-кінотеатрів. До кінця року очікується, що ця цифра досягне двох мільйонів .

Такий попит провокує створення нових пропозицій. Та є ще багато факторів, що роблять ринок ОТТ-сервісів одним з найбільш перспективних і привабливих не лише для українських, а й для міжнародних компаній.

Чому український ринок цікавий стрімінговим компаніям

Наразі український ринок — один з наймолодших у світі та лише починає розвиватися. Українські глядачі ще звикають до того, що потрібно платити за контент, якщо вони хочуть отримати якість.

Не зважаючи на те, що ринок вже нараховує 1,5 мільйони користувачів, дуже багато людей поки не знають про стрімінгові сервіси. В кращому випадку вони продовжують користуватися кабельним або супутниковим телебаченням, а в гіршому — використовують піратські сервіси.

Боротьба з піратством

Міжнародні сервіси почали звертати увагу на український ринок, адже тут почали прикладати більше зусиль до боротьби з піратством.

Для початку це відкриття спеціальностей "Кібербезпека" у вишах і анонсування відкриття окремого університету з підготовки спеціалістів з медіабезпеки.

Також вагомий внесок роблять антипіратські асоціації. Вони допомагають додавати нелегальні ресурси до реєстрів і міжнародних платформ, що блокують піратів. Також існує чимало компаній, що допомагають блокувати вкрадений контент.

Проте найважливішим фактором є саме законодавче врегулювання. Без відповідальності "кінцевих користувачів" піратських сервісів вкрай важко взяти ситуацію під контроль. Така практика вже давно працює в багатьох країнах. В Україні наразі багато людей не усвідомлюють протизаконність функціонування піратських ресурсів.

Підвищення середнього чека

Раніше в порівнянні з Європою розрив вартості послуг стрімінгових сервісів був досить значним: орієнтовно 1$ в Україні проти 8 $ в Європі. Зараз середній чек в нашій державі складає біля $4, а в Європі $6-9.

Що стосується вартості доступу до онлайн-кінозалу без телеканалів, колись в Україні вона дорівнювала нулю через широке поширення піратства. Зараз це в середньому $2-3 на місяць. Незважаючи на те, що український цінник ще не дотягнувся до європейського, міжнародні компанії вже почали оцінювати український ринок як перспективний.

На чому заробляють стрімінгові компанії

Залежно від обраної бізнес-моделі стрімінгові сервіси комбінують у своїх тарифах різні типи надання доступу до відео або концентруються на якомусь одному. На даний момент на ринку застосовуються три основних легальних типи споживання контенту через стрімінгові сервіси:

1. AVoD (Advertising Video on Demand). Глядач дивиться фільми, не платить за підписку, але в фільмі є реклама.
2. SVoD (Subscription Video on Demand). Глядач платить за підписку, не дивиться рекламу і отримує контент в межах підписки.
3. TVoD (Transactional Video on Demand). Глядач сплачує за 1 одиницю контенту і не платить за підписку.

На SWEET.TV ми обрали модель, за якою абоненти сплачують щомісячну підписку та отримують більшу кількість контенту в її межах. Також є певні фільми, що потрібно купувати окремо. Це обумовлено вимогами правовласників. Також вони регламентують строк, впродовж якого контент телеканалів може знаходитися в записі, та можливість перемотки вперед. Саме тому деякі канали залишають запис ефіру на 7 діб, деякі на 3, а є й такі, що взагалі не мають такої функції.

Кому легше працювати в Україні

Головна стаття витрат стрімінгу — купівля прав на показ контенту. Вони мають високий прайс, закривати який лише українським ринком доволі складно. Ці складності посилюються через велику кількість піратських сервісів.

Для великих міжнародних платформ така проблема буде менш помітна. Куплений та оригінальний контент (той, що вони виробляють самостійно та розміщують ексклюзивно) будуть дивитися по всьому світу, тож вплив піратських ресурсів у кожній конкретній країні буде нівелюватися за рахунок широкої аудиторії іншої.

Також міжнародним компаніям легше домовитися з правовласниками контенту, адже в останніх є певні вимоги до об’єму ринку, технічних характеристик і спроможності онлайн-кінотеатру транслювати контент. Але міжнародні компанії не фокусуються на локалізації контенту — більш вигідно перекласти його російською для всього СНД і Росії, ніж створювати окремі озвучки українською чи білоруською, наприклад.

У сервісів, які сфокусовані тільки на невеликих ринках, таких як Україна, виникають труднощі в укладенні домовленостей. Нам знадобився рік, щоб довести голлівудським кіностудіям, що український ринок перспективний і вартий уваги. Тепер, завдяки прямим контрактам, ми можемо локалізувати їхній контент — тобто створювати якісний дубляж і озвучення українською мовою.

Технічні особливості

Спільним викликом для всіх сервісів, що працюють в Україні, стала якість інтернету.

Відповідно звіту Speedtest Global Index, в Україні швидкість зв'язку зростає, але повільніше, ніж в світі. У 2020-му ми перебували на 83 місці з 190. Та у деяких регіонах проблеми ще є, тож важливо пристосувати додаток, щоб він стабільно працював на повільному інтернеті. Ми в SWEET.TV це зробили.

Ще один ключовий пункт вдалої роботи стрімінгової платформи в Україні — забезпечити якісну роботу, враховуючи зростання навантажень. Наприклад, ми для цього інтегрували штучний інтелект і гібридну передачу контенту, коли кожен пристрій в мережі стає один для одного свого роду сервером.

Окремо можна виділити парк пристроїв, якими користуються українці. Він широкий: це телевізори, комп’ютери, планшети, смартфони, ігрові консолі та інші. Проте, на жаль, далеко не всі можуть дозволити собі регулярно їх оновлювати. Деякі роблять це раз в 10, а то і 15 років (якщо казати про телевізори). Це тягне за собою технічні складності в супроводі додатків.

На завершення зазначу, що великі можливості завжди йдуть поряд з великими викликами. Український ринок розвивається, і я впевнений, що з часом ми станемо свідками того, як українські платформи вийдуть на один рівень з міжнародними.