Міжнародна конференція "Ведення агробізнесу в Україні": підбили підсумки поточного сезону

Серед спікерів заходу – представники Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, експерти галузі та представники агробізнесу.

Конференція почалася з панельної дискусії за участю Романа Лещенка, міністра аграрної політики та продовольства України, Дениса Кудіна,першого заступника міністра економіки України, та Артема Чорноморова, голови підкомітету з питань економічної і фінансової політики Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Учасники дискусії обговорили глобальні зміни агропродовольчих політик та виклики в сільському господарстві України, а саме питання сталого розвитку, продовольчої безпеки та змін, які відбуваються в продовольчих системах.

Крім того, представники влади підбили перші підсумки та поділилися висновками щодо земельної реформи, а також розповіли, які наступні кроки та актуальні законодавчі рішення очікувати учасникам аграрного ринку.

Так, Роман Лещенко повідомив, що у 2022 році буде спрощена система перевірки земельних реєстрів, яка на сьогодні є дуже жорсткою. Крім того, Міністерство планує вирішити проблему монополії нотаріусів шляхом затвердження сертифікованих землевпорядників.

Окремо міністр зупинився на питанні захисту інтересів агровиробників та власників сільськогосподарських земель. Зокрема, він повідомив, що у 2022 році буде збільшена державна підтримка таких напрямків, як тваринництво, садівництво та меліорація.

"Цей фокус уже обумовлений, пропрацьовані фонди, з яких будуть фінансуватися ці напрямки. Позиція з погляду державної підтримки є визначальною на наступний календарний період, оскільки аграрний сектор – це галузь №1 з економічного росту, з формування валютної виручки", – підкреслив міністр.

За його словами, акцент державної підтримки на 2022 рік буде сфокусований на малих та середніх агровиробниках.

"У 2021 році державна підтримка була спрямована на нішеві культури, підтримку сільгоспмашинобудування, компенсації кредитної ставки. Дійсно програма 5-7-9, яку ми спільно з Мінекономіки відпрацьовували для підтримки аграріїв, стала реально додатковим ресурсом в обсязі понад 30 млрд грн для агросектору. Ці кошти дали можливість реінвестувати у виробництво та оновити основні виробничі фонди", – зазначив Роман Лещенко. Він також додав, що програма 5-7-9 буде збережена і розширена на наступний рік.

У свою чергу Денис Кудін також окреслив напрямки, за якими буде рухатися уряд, щоб підтримати стале зростання агросектору. Перший напрямок – це обіговий капітал агровиробників. Його, за словами заступника міністра, потрібно нарощувати для того, щоб купувати якісний посівний матеріал, засоби захисту рослин, добрива тощо.

Другий – це розвиток інфраструктури. Денис Кудін повідомив, що сьогодні увага уряду максимально зосереджена на розвитку залізничних та річкових перевезень (з 1 січня 2022 року запрацює закон, який робить перевезення Дніпром фактично безкоштовними), а також дорожньої інфраструктури.

Ще один флагманський інфраструктурний проєкт для уряду – зрошення земель на півдні України. Перший пілотний проєкт у цьому напрямку стартує вже в 2022 році й охопить 200 га землі у чотирьох південних областях країни.

І третій напрямок – це капітальні інвестиції в основні засоби виробництва. Денис Кудін нагадав, що у березні цього року був ухвалений Закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями», який передбачає надання проєктам державної допомоги, якщо розмір інвестицій – понад 20 млн євро, а термін реалізації проєкту – не більше, ніж 5 років. І ось основний інтерес до цього Закону, за словами заступника міністра, спостерігається якраз з боку агробізнесу. Також він звернув увагу на таку важливу складову, необхідну для розвитку агросектору, як оновлення сільськогосподарської техніки.

Артем Чорноморов ознайомив присутніх із планами депутатів щодо роботи над профільними для агросектору законопроєктами. Так, ключовими на сьогоднішній день є законопроекти, що стосуються зрошення земель півдня України, зокрема, проєкт закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель».

Крім того, важливою є законодавча ініціатива щодо внесення змін до Земельного кодексу та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками. За словами депутата, цей законопроєкт дасть можливість здавати ці землі в оренду.

Працюють у підкомітеті й над законопроєктом щодо консолідації земель, який виведе частину землі з тіні й дасть можливість запобігати її рейдерському захвату, а також над законодавчими правками, які пропонують збільшити аграрну підтримку, зокрема вираховувати її від 1% від ВВП агросектору.

Розповів Артем Чорноморов і про дотаційні державні програми. "Наразі в палких дискусіях з бюджетним комітетом ми відстояли 4,5 млрд грн, які включають ряд дотаційних програм. Є й нові, що стосуються зрошення, меліорації, страхової компенсації, а також дотації на придбання сільгосптехніки та розвиток садівництва", – повідомив він.

Антон Костирко, директор з маркетингу AGCO у Східній Європі, поділився з учасниками заходу кейсом 175-річної успішної роботи компанії Massey Ferguson.

У свою чергу Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ, представив кейс з прогнозами асоціації щодо економіки українського агробізнесу у 2022 році.

Зокрема, на думку фахівців УКАБ, для виробників зерна у поточному сезоні EBITDА на рівні $700-1000/га – не мрія, а реальність. Також 2022 рік, за їх прогнозами, буде характеризуватися високими цінами на зерно, рекордною урожайністю культур в Україні та злетом вартості основних ресурсів, таких як газ (до квітня його ціна може триматися на рівні $1000 за 1 куб. м), добрив, засобів захисту рослин (у 2022 році ціна на них може зрости на 5-7%), ж/д перевезень та оренди сільськогосподарських земель (вартість може вирости на 5-15%).

Заключна панельна дискусія конференції була присвячена питанням міжнародної торгівлі та ринкам ресурсів. Так, Ольга Шевченко, заступник голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка приєдналася до спікерів онлайн, повідомила, що наразі у Службі велику увагу приділяють вивченню додаткових можливостей експерту продукції українських агровиробників до ЄС та Китаю. Також триває активна співпраця України з Сінгапуром, Японією, Індонезією, Саудівською Аравією, США. Крім того, ідуть переговори з Колумбією. Також Ольга Шевченко повідомила, що в наступному році Служба планує запровадити більш прозорий доступ до інформації щодо можливостей виходу агровиробників на експортні ринки. Зокрема, на сайті держоргану буде публікуватися інформація, яка країна відкривається для українських виробників і який час займе підготовка до початку експорту продукції до неї.

У свою чергу Тарас Качка, заступник міністра економіки України – торговий представник України, який також доєднався до обговорення онлайн, підтвердив слова колеги, що експорт української продукції до країн Південно-Східної Азії зростає семимильними кроками. Також дедалі більш залежною стає від української пшениці Туреччина. Більше того, заступник міністра підкреслив, що Україна своєю виваженою політикою заробила у світі імідж набагато надійнішого партнера з поставок зерна, ніж Росія.

Дмитро Скорняков, гендиректор HarvEast Holding, та Олександр Вержиховський, операційний директор IMK, поговорили про карбонове землеробство, про те, яку користь бачать в ньому компанії й коли перейдуть до практичного впровадження на своїх землях.

Дякуємо всім, хто долучився до конференції DoAgro21. Зустрінемося в наступному сезоні аграрних заходів!