- Категорія
- Експерти
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
По завершенню російсько-української війни до 25% ветеранів будуть власниками власного бізнесу
Одразу зазначу, що коли я кажу про ветеранів, я говорю і про їх сім’ї, і про сім’ї загиблих, зниклих безвісти та полонених. На початку року очікувалось, що таких людей буде близько 5 мільйонів осіб, однак в Стратегії ветеранської політики до 2030 року, яка була нещодавно затверджена Кабінетом Міністрів України, фігурує вже цифра 9 мільйонів осіб, а це майже 35 % населення України.
Адаптація великої кількості захисників та захисниць України до цивільного життя після демобілізації — завдання держави. Розуміючи національні особливості українців, прогнозую успішність державної інвестиції в розвиток ветеранських підприємницьких ініціатив, як довгострокову інвестицію в людський капітал України.
Українці як нація досить активна в підприємницьких ініціативах. Ця активність зберігається впродовж всієї російсько-української війни. Загалом по світу підприємницькою діяльністю займаються до 15 % людей. Але я думаю, що серед українських ветеранів цей відсоток буде сягати 25% і саме заснування власного бізнесу, стартапів дасть їм можливість перемикнутися з військових на бізнес цілі та розвиватись в цивільному житті. Отримуючи, що важливо, дохід, який вони отримували на військовій службі.
Потрібно реально розуміти, що зараз на цивільному ринку збалансований дохід можливо отримувати або працюючи на великі системні компанії, або на декількох роботах, як фрілансер, або відкриваючи свій бізнес.
Коли я писав законопроект "Про ветеранське підприємництво" я багато спілкувався з ветеранами-підприємцями, які весь свій час витрачають на розвиток власного бізнесу та, паралельно, на допомогу побратимам в окопах (дронами, обладнаннями, донатами, їжею). Саме це для них є окремою мотивацією для прибутковості.
Я в захваті не тільки від мотивації ветеранів, а і від проектів, які вони запускають — це і фермерські господарства, м’ясні виробництва, виготовлення трав’яних чаїв, сувенірів, ножів, пошиття вишиванок. Ну і, звісно, дрони, зараз без них нікуди. Тішить залучення побратимами до ветеранських бізнесів інших побратимів - їх вчать, показують приклад, допомагають інвестиціями.
Якщо говорити про існуючі програми розвитку ветеранського бізнесу, то станом на зараз, ми можемо говорити, що програми розвитку ветеранського бізнесу запроваджені лише на загальнодержавному рівні і реалізуються через Український ветеранський фонд, Державні центри зайнятості, Міністерство аграрної політики, а також через приватні ініціативи від великих корпорацій. В Україні, нажаль, тільки великі міста мають бюджети для підтримки ветеранських ініціатив. Маю надію, що після Перемоги розвиток громад вийде на новий рівень і загальнодержавна економічна підтримка ветеранів буде сприяти взаємному розвитку і ветеранського підприємництва і громади.
На сьогодні діє дві програми підтримки ветеранського бізнесу.
Одна — від Українського ветеранського фонду, яка стосується видачі грантів для вже діючих ветеранських бізнесів. У них також є люди, які консультують ветеранів щодо отримання грантів і ведення бізнесу.
Друга програма — від Міністерства економіки України, що реалізується через Державну службу зайнятості. Це програма кредитування від 250 тис. до 1 млн з обов’язковим працевлаштуванням ветеранів.
Я знаю, що в Полтавській області ветерани об’єдналися в бізнес-асоціацією. Вони разом з ГО «Базука» консультують побратимів по всім питання, що можуть стосуватись бізнесу.
В Одесі розпочато проект "Молоді ветерани", який працює по алгоритму відбору ветеранів до 25 років для надання їм грантів на власний бізнес.
Деякі вищі навчальні заклади пропонують консультування по бізнесу також.
Верховна Рада України також може допомогти в розвитку ветеранського бізнесу. Потрібно якнайшвидше прийняти законопроєкт "Про ветеранське підприємництво". Це, своєю чергою, дасть можливість Уряду оперувати відповідним поняттям і формувати програми підтримки ветеранського бізнесу, чітко на кожний бюджетний рік запроваджуючи різноманітні форми підтримки.
Насправді, цей законопроєкт виник не одразу. Я почав свою роботу для ветеранів з питань їх реабілітації і відновлення психічного здоров’я. Чим глибше я досліджував цю тему, слухав бійців, ветеранів, волонтерів, тим ясніше вимальовувалось розуміння що окрім фізичного і психічного здоров’я необхідно впроваджувати програми повернення до соціального життя і формувати достойний дохід для кожного ветерана.
Підприємництво – це одночасно і можливість доходу, і ризик, і необхідність змін. Це елемент соціальної адаптації. Тому я не міг не зайнятись з друзями та ветеранами написанням законопроекту.
Біографія автора
Тарасенко Тарас Петрович
Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, адвокат, арбітражний керуючий
Народився 26 липня 1980 році в Богуславі. Мати працює у сфері середньої освіти, батько був депутатом Богуславської міської ради.
Закінчив юридичний факультет Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.
З 2002 по 2004 рік працював у АБ "Укрсоцбанк", де очолював підрозділи Харківської, Хмельницької та Київської областей.
Працював на керівних посадах в юридичних компаніях.
Член депутатської фракції політичної партії "Слуга Народу"
Член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України для підготовки та комплексного врегулювання питань надання соціальних гарантій ветеранам війни, Захисникам і Захисницям України та членам їх сімей, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України
Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах, завищення вартості лікарських засобів для військовослужбовців та їх незадовільної якості
Голова групи з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою.