Подвійне громадянство: чому саме зараз Рада розглядає проєкт та чому не на референдумі?

В обґрунтуванні необхідності законопроєкту №4640 "Про внесення змін до деяких законів України щодо правового забезпечення наявності іноземного громадянства (підданства) у громадян України", що зареєстрований 25 січня 2021 року, а 27 січня 2021 року вже надано на ознайомлення громадськості чітко вказано, інститут громадянства не відрегульовано та потребує удосконалення, а запропоновані зміни дають добровільну легалізацію наявності іноземного громадянства.

Перш за все, бентежить той факт, що саме зараз відбувається активізація цього питання ВРУ, в той час коли ухвалено законопроєкт №3612 "Про народовладдя через всеукраїнський референдум".

Ніхто не може відібрати право, гарантоване статтею 5 Конституції України, де народ є джерелом влади в Україні та відповідальний за своє майбутнє.

Але чому питання канабісу ми виносимо на референдум, а питання українського громадянства швиденько в ці самі дні протягуємо через законопроєкт, який потребує доопрацювання та громадського обговорення.

Нагадаємо, що український паспорт посідає 41 місце в рейтингу паспортів світу з можливістю безвізового відвідування 130 країн світу, не враховуючи використання Україною останніх біометричних технологій видачі ID документів в Україні, що свідчить про максимальну захищеність в світових тенденціях захисту даних.

Якщо парламентарі сприяють тому, що кожен громадянин України отримав інструмент прямої демократії для самостійного визначення стратегії розвитку своєї держави, то що може бути найважливішим для українців як не громадянство? Чому питання похідного рівня переважають ідеологічні питання нації?

На референдумі можуть виноситися питання загальнодержавного значення, як вказано в ЗУ "Про народовладдя через всеукраїнський референдум". Питання громадянства є загальнодержавним значенням без сумніву.

Передумови:

Через бажання більшості ромадян України вільно пересуватися та подорожувати світом, при нагоді працювати за кордоном, дана тема обговорюється політиками майже щодня за останні 4 роки.

З одного боку у громадянина є його вибір та право. З іншого боку при подвiйному громадянстві українцiв, якi матимуть паспорти ЕС, США не буде великою кількістю, на відміну від російського паспорту.

Багато українців мають росiйськi паспорти, що вже підриває безпеку нашої держави. Застосування агресором РФ сценарії "захисту власних громадян", на прикладі Південній Осетії і Абхазії і тепер в АРК Крим та Донецьку з Луганськом, вже за напрацьованою схемою. Видача російських паспортів всім бажаючим, відбувалася чи не з перших днів окупації України.

Годі й сумніватися, що видача угорських паспортів в Закарпатській області, не просто є загрозою, а вже набуває масштабів плазуючої агресії з Угорщини.

Однак, більше 100 держав у світі  допускають можливiсть подвiйного громадянства. Серед них Австралія, Бельгiя, Бразилiя, Канада, Колумбiя, Кiпр, Сальвадор, Фiнляндiя, Грецiя, Угорщина, Iсландiя, Iрландiя, Iталiя, Латвiя, Мексика, Нова Зеландiя, Швецiя, Велика Британiя.

Статтею 2 Закону України "Про громадянство України" передбачено: "Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України".

Таким чином, у громадян України відсутні підстави та можливостi володiння паспортом іншої країни.

Проте не слід це розцінювати як заборону подвійного громадянства, оскільки втрата громадянства України відбувається не автоматично з набуттям громадянства іншої держави, а виключно з дня видачі Указу Президента України про припинення громадянства щодо певної особи.

Навіть якщо громадянин України набув громадянство іншої держави або держав, то не позбавляється при цьому українського громадянства і в правових відносинах з Україною надалі визнається лише громадянином України.

Судова практика українських судів у 99% підтверджує, що твердження про заборону подвійного громадянства в Україні є помилковим.

Штрафи за приховування факту отримання іноземного громадянства передбачені ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства". Законом передбачено, що неподання або несвоєчасне подання заяви громадянина, який добровільно отримав іноземне громадянство (підданство), а також копії документів про громадянство тягне за собою стягнення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 510 грн). Ті самі дії, вчинені чиновниками органів державної влади або місцевого самоврядування, тягнуть за собою стягнення штрафу в розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.). Однак, дуже багато правомірних обгрунтувань в судах, де дані штрафи зводяться нанівець.

 Кримінальної відповідальності за брак повідомлення — немає. Єдиним покаранням, що може бути застосоване до громадянина України, котрий має паспорт iншої держави, — втрата громадянства України. Однак дана процедура є надзвичайно складною і тому цю норму практично не застосовують.

 Яскравим публічним кейсом була справа екс-голови ДПІ України пана Насірова, де правоохоронні органи не могли досить довго отримати відповіді від деяких країн ЄС щодо громадянства пана Насірова, адже в нас і досі відсутні меморандуми про обмін інформацією з питань громадянства з багатьма країнами. Зокрема, між Україною та державами ЄС немає відповідного договору про обмін інформацією.

Звісно, що стаття 25 Конституції України зазначає наступне: "Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межi України або виданий iншiй державi. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами". Приклад Михаїла Саакашвілі показав зворотнє тлумачення, яке набуло ще і політичного резонансу.

Варто нагадати — громадянство України згідно зі статтями 18-20 Закону "Про громадянство України" припиняється:

 1) внаслідок виходу з громадянства України;

 2) внаслідок втрати громадянства України;

 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

 Вихід з громадянства України здійснюється тільки за клопотанням особи.

За різними даними, в Україні російські паспорти мали до 350 тисяч українців. Більшість з них проживала у Криму та на Донбасі.

 Існують відомості, що кількість українців, що набули угорського громадянства, сягає 130 тисяч осіб, румунського — до 100 тисяч.

За іншими даними — неофіційно від 5% до 10% українців уже мають паспорт іншої держави, а близько 5 млн перебувають на заробітках за кордоном, які теж у перспективі можуть отримати там громадянство.

 Громадянство іншої держави можна купити. Це абсолютно законнна практика.

Так, цілком реально отримати громадянство іншої країни за гроші. Є держави, які дозволяють стати їхнім громадянином автоматично: треба лише перевести гроші і через пару місяців отримати паспорт. Навіть відвідування нової батьківщини не завжди є обов’язковим. В інших країнах трохи складніше. Перевівши гроші в один з пріоритетних проєктів економіки, заявник отримує тимчасовий вид на проживання. Через певний термін його замінює постійний вид на проживання, а після п’яти років законного проживання можна претендувати на громадянство.

Наприклад, Домініканської республіки можна отримати за інвестицію у 100 000 американських доларів. Ці грошові внески уряд країни має намір використовувати для фінансування соціального сектора і приватних проєктів (туризм, сільське господарство та ІТ).

Громадянство Антигуа і Барбуда — USD 250 000. Безвізовий в’їзд — 129 країн, включаючи країни Шенгенської зони, Канаду та Великобританію.

Мальта — мінімальні інвестиції: EUR 650 000. Безвізовий в’їзд: 163 країни, включаючи країни Західної та Східної Європи, США й Канаду.

Кіпр — мінімальні інвестиції: EUR 2 500 000. Безвізовий в’їзд: 151 країна, включаючи всі країни Європейського союзу, Канаду, Великобританію, Гонконг, Сінгапур, Японію й Південну Африку.

Болгарія — мінімальні інвестиції: EUR 512 000. Терміни отримання громадянства: через рік після отримання ПМП. Подвійне громадянство: визнається. Безвізовий в’їзд: 81 країна світу, включаючи країни Шенгенської зони, а також Японію, Південну Корею, Аргентину, Бразилію, Мексику.

США — мінімальні інвестиції: USD 500 000. Терміни отримання громадянства: Після 5 років проживання. Подвійне громадянство: визнається. Безвізовий в’їзд: 172 країни світу, включаючи країни Євросоюзу, Канаду і Японію.

Програма імміграції для інвесторів по візі EB-5 існує з 1990 року. Для участі необхідно заснувати власний бізнес або інвестувати у вже існуючий американський бізнес $1 млн (або $500 000 для програми інвестування регіонів цільового розвитку) із створенням як мінімум десяти робочих місць для громадян США.

Великобританія — мінімальні інвестиції: GBP 1 000 000. Терміни отримання громадянства: Після 5 років проживання. Подвійне громадянство: визнається.

Португалія — мінімальні інвестиції: EUR 500 000. Терміни отримання громадянства: Після 5 років проживання. Подвійне громадянство: визнається.

Угорщина — мінімальні інвестиції: 250 000 євро. Безвізовий в’їзд: більш ніж 140 країн світу. 

Закон регулює відносини між Угорщиною та іноземними громадянами, які погодилися інвестувати в державні цінні папери (облігації) суму в 250 000 євро не менше, ніж на п’ять років.

 Наслідки подвійного громадянства:

-подвійне оподаткування доходів є основною проблемою в майбутньому із подвійним громадянством;

-військовий обов'язок;

- дипломатичний захист.

Згідно статті 3 Гаагської конвенції, прийнятою Лігою Націй 12 квітня 1930 pоку, держава не може надавати дипломатичний захист будь-кому iз своїх громадян від іншої держави, громадянином якої така особа також є. При знаходженні в третій країні особа, яка має громадянство двох і більше країн, розглядається як така, що має тільки одне громадянство.

Часом у конкретних ситуаціях питання про те, громадянином якої держави потрібно вважати особу, вирішуються лише у суді.

За даними дослідження Центра Разумкова у 2010 році наприкінці минулого року, 49,4% громадян нашої держави хотіли б мати громадянство ще однієї країни при збереженні українського громадянства. А 40,9% громадян не хотіли б мати подвійного громадянства ні за яких обставин.

Останнє ж опитування, що проведене у 2014 році Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ZN.UA., показало іншу статистику.

Тепер бажаючих узаконити біпатридів (осіб з подвійним громадянством) в Україні стало менше — всього 30,2% в цілому по країні. Найбільше на Сході — 47,3%.

По країні в цілому проти "подвійного громадянства" — 44,9%.

Цікаво, що найбільше тих, хто підтримує право мати два паспорти — в Закарпатській області. Тут таких 56,8% опитаних.

А ось в Галичині більшість вважає, що дозвіл подвійного громадянства призведе до зростання сепаратизму і розколу України — 57,5%.

На Закарпатті в прямий, беззастережний зв'язок між розколом країни і подвійним паспортом вірять одиниці — всього 5,5%.

 Як бачимо, інфорація та думки різняться. Дані статистики — не є відображенням даних референдуму.

Однак, найбільше мене вражають потенційні зміни до ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо правового забезпечення наявності іноземного громадянства (підданства) у громадян України". Деякі статті є досить вибірковими з питань рівності, зокрема у статті 19 Закону, на предмет, хто подає заяву на відсутність громадянства серед держслужбовців, а хто не подає. Явне порушений принцип рівності.

Також не зрозуміло, що іноземець не може бути у наглядовій раді НБУ як стратегічному місці роботи, а в інших місцях може — тобто Укрпошта, Укрзалізниця, Укрспецекспорт не стратегічні вже? І таких питань багато.

 Підсумовуючи вищезазначене, аналізуючи законопроєкт, порівняльну таблицю та відгуки експертів, можна зробити наступний висновок.

Питання подвійного громадянства — це питання національної безпеки під час військової агресії, а також стратегічний кардинально інший курс Держави Україна.

 Тільки референдум, а не парламент має право реалізувати принцип статті 5 Конституції України, а народ України — визначити курс загальнодержавного значення!

Сергій Ніжинський, к.ю.н., голова комітету з міграційного права Асоціації правників України