Повернення до "сірих" порядків: до чого призведуть законопроекти №3853-1 та №3853-2

Прозорість та легкість ведення бізнесу дало змогу Європі бути стабільною, прогресивною та надійною економічною системою для тих, хто там працює. Зрозумілі правила, чесні суди і привабливий інвестиційний кламіт — те, що дозволяє Заходу притягувати все більше інвесторів до себе.

На жаль, в Україні ситуація інша. З самого початку незалежності бізнес часто ухилявся від сплати податків, застосовував схеми оптимізації та інші заходи, щоб мінімізувати відчислення до держбюджету. Перші особи України часто говорять про захист бізнесу та прозорі правила. Більше того, останнім часом, владі вдалось налагодити зрозумілу фіскальну систему, де кожен підприємець може вільно займатись своєю діяльністю, сплачувати податки та піклуватись про своїх клієнтів. Одним із методів, який це дозволив, стало запровадження РРО для фізичних осіб-підприємців. Закони №128-IX та №129-IX, які були підписані у 2019 році створили дієвий, прозорий механізм для сплати податків та ведення бізнесу.

І результати не змусили себе чекати. Станом на 1 жовтня 2020 року відповідно до баз даних Державної податкової служби в Україні зареєстровано 312,5 тисяч РРО. Це на 17 тисяч, або на 5 % більше, ніж станом на 1 жовтня 2019 року. Загальна сума продажів, проведених через РРО за 9 місяців 2020 року, також зросла та досягла 885,1 млрд гривень (за відповідний період 2019 року — 867,7 млрд гривень).

Тобто, популярність використання цього інструменту сумлінним бізнесом поступово набирає поширення. І це є саме ті зміни, які не потребують втручання та заслуговують на подальшу реалізацію. Проте, спостерігаючи за успіхом, окремі політичні сили вирішили, що більш вигідно оптимізовувати податки і повернутись до старих порядків. Так, було зареєстровано проєкти Законів про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України №3853-1 та №3853-2. Ці норми звужують необхідність застосування касових апаратів. За риторикою спрощення системи оподаткування і полегшення ведення бізнесу, ховається звичайна ідея повернення до тіньового методу ведення бізнесу та "сірих" схем. 

Найбільше загроз це несе для фармацевтичної галузі, оскільки єдиним шансом довести пацієнту, що йому продали неякісний товар і взагалі, довести факт купівлі препарату, є касовий чек, що є юридичною гарантією для пацієнта та зобов’язанням для провізора випускати якісний товар. Законодавчі ініціативи №3853-1 та №3853-2 можуть призвести до плачевних наслідків, як для державного бюджету, для прозорої економіки, а головне — для здоров’я пацієнтів, які купують лікарські засоби.

Навіть представники фармацевтів розгледіли в даних ідеях загрози і почали бити на сполох. 29 жовтня 2020 року Громадська спілка "Аптечна професійна асоціація України" провела брифінг, де зазначила наявні загрозливі наслідки таких ініціатив. Директор асоціації Володимир Руденко заявив, що Прийняття законопроектів №3853-1 та №3853-2 однозначно сприятиме загостренню ситуації з тіньовою економікою в Україні, відчутно погіршить умови роботи законослухняного бізнесу, створить можливості для ухилення від сплати податків для "сірого бізнесу" у значних обсягах. Він зазначив, що збут фальсифікованих, неякісних лікарських засобів і поширення "сірого" імпорту — все це реалізовувалося в основному через підприємців, які не мають системи обліку. 

За інформацією Держлікслужби, на сьогодні кількість фальсифікованих лікарських засобів значно скоротилася. Адже лише в разі наявності фіскального чека пацієнт, який отримав неякісні лікарські засоби, може довести, що купив їх у тому чи іншому аптечному закладі.

Хочеться вірити, що парламентарі одумаються і економіка функціонуватиме по цивілізованим правилам. На фоні економічної кризи, спричиненою пандемією, державний бюджет потребує наповнення і для ефективного наповнення, підприємці мають грати за чесними правилами, а влада має їх забезпечити.