Публічні виступи як інструмент просування: як побороти страх публіки

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Сьогодні ми з усіх сторін чуємо про розвиток свого особистого бренду. Він допомагає представити себе новій авдиторії та досягати своїх бізнес-цілей. А одним із головних інструментів для просування себе є публічні виступи. Харві Коулман, бізнес-консультант і автор книжки "Як стати впливовим", виокремлює три ключових чинники професійного успіху в кар'єрі: ефективність, імідж та "час в ефірі", тобто вміння бути на видноті.

Цікаво, що якщо імідж та продуктивність праці впливають на вашу кар'єру на 30% і 10% відповідно, то вміння привернути до себе увагу охоплює всі 60%. Тому розберімось у цій статті, як нам навчитися "бути в ефірі" та водночас не тремтіти від страху.

Звідки виникає страх публічних виступів? 

Розуміння причин виникнення страху — перше й найголовніше. Найчастіше він пов'язаний із наступним:

Невпевненість у собі. Люди, які бояться виступати перед публікою, часто відчувають себе невпевненими у своїх силах та силі своєї особистості. Що тут приховувати, у мене також була така ситуація, коли я виступала з лекцією про івенти на заході, де зібралися найкращі піарники України. Тоді я дуже розхвилювалася, що інформація, якою я поділюсь, буде їм не цікава, і вони подумають, що я просто аматор. Проте це питання швидко вирішилось: ми змістили акцент на кейси команди, бо це завжди цікаво. У результаті після виступу до мене підійшло багато людей, щоб обмінятися контактами та домовитися про подальшу співпрацю. Тому не давайте своїм комплексам меншовартості розвиватися і памʼятайте, що вам потрібен досвід, а з ним прийде і впевненість.

Боязнь критики. Багато людей бояться, що їхній виступ буде погано сприйнятий авдиторією. Вони переживають, що їх будуть критикувати, висміювати, ба навіть ображати. Але просто повірте: критикують ті, хто нічого не робить. Будь-який спікер знає, як багато ресурсу потрібно для підготовки, і як багато емоцій може виникати через виступи, тому вони точно не засудять і навіть підтримають.

Бий, біжи… тремти? Кожен відчуває хвилювання по-своєму: в одних тремтять руки та голос, в інших підвищується пітливість, прискорюється серцебиття. Але, можливо, вам стане легше, якщо ви зрозумієте, що в стресі перед публічними виступами ви не одинокі. Дослідження "The Times" показують, що в багатьох людей страх виступу перед авдиторією сильніший за страх смерті. 

Спробуйте змінити своє ставлення до цих симптомів. Страх — це захисний механізм нашого організму. Але подумайте про наступне — якщо ви хвилюєтесь, значить, ви готувалися, ви професійні, для вас просто важливо те, що ви робите. Крім того, усі ці симптоми хвилювання — це прояви того, що організм готує нас бігти або бити. Звичайно, махати кулаками на сцені не найкраща ідея, але ви можете спробувати ходити й жестикулювати. Не дарма багато ораторів активно рухаються на сцені.

Від теорії до дій

Ось 5 порад, як ви можете працювати зі своїм відчуттям страху перед публікою:

Підготовка й ще раз підготовка. Ретельно продумайте структуру свого виступу, підготуйте необхідні матеріали та потренуйтеся вдома. Від цього залежить ваша впевненість. 

Якщо є така можливість, зробіть репетицію матеріалу вже на локації. Так ви зможете зрозуміти завчасно, як тримати мікрофон і де поставити стаканчик із водичкою, спробуєте перемикати слайди презентації, щоб не сталося непорозумінь у процесі, і просто відчуєте сцену. Може здатися, що про підготовку говорять усі. Але просто повірте — це дійсно мастхев. Одного разу мені довелося переконатись у цьому: мене запросили на лекцію за три дні до початку. Звичайно, я підготувала презентацію та інформацію, якою хочу поділитись. Але, на жаль, не мала достатньо часу, щоб прочитати матеріал декілька разів. Як результат, я розгубила під час розповіді важливі деталі, а продуманий сторітел був порушений.

Тому не варто сподіватися на гарний випадок — краще прочитайте текст ще раз.

Візьміть із собою команду. Ви ставите запитання залу, а у відповідь тиша? Страшний момент, який уявляє собі кожен. Щоб уникнути таких незручностей, візьміть із собою команду. Вони зможуть підстрахувати вас у будь-який момент. Наприклад, на одному зі своїх виступів я хвилювалась і попросила декількох членів команди infocus.assist зайняти місця в різних кутах залу, щоб під час промови було не так страшно дивитися на авдиторію, я дивилась по черзі на своїх колег. А їхні посмішки підтримували мене протягом усього виступу. Крім того, що може бути краще за слова підтримки до та обійми після сцени?

Практикуйтесь у виступах перед малою авдиторією. Починайте з виступів перед друзями та близькими, а потім поступово збільшуйте розмір авдиторії. 

До прикладу, останнього разу я спочатку розповідала лекцію своїй колезі і ми виявляли слабкі місця. А потім, напередодні, я зібрала декілька своїх друзів, виступила перед ними та отримала ще й додаткову підтримку. А якщо такої можливості немає, спробуйте записати свій виступ на відео та подивіться на себе з іншої сторони. Так ви зможете зрозуміти свої слабкі місця і підготуватися тут ще краще. Знайдіть своє заспокійливе. Якщо працювати зі страхом не вдається, то, можливо, є сенс розглянути заспокійливе. Це не обов'язково повинні бути пігулки. Можливо, вас заспокоює щось солоденьке, спокійна музика або бокал ігристого. Пам'ятайте, що тут усе індивідуально: наприклад, алкоголь може навпаки ще більше збудити нервову систему, а його надмірне споживання може також нашкодити вашому здоров’ю.

Будьте в контакті з авдиторією. Виступ — це завжди обмін енергією і майже завжди позитивною. Тому спробуйте не просто зациклюватися на своїй презентації, а поспілкуватися зі слухачами. 

Ставте їм питання, адже це не тільки зробить ваш виступ цікавішим, а й допоможе вам заспокоїтись. Коли ви слухатимете відповіді та слідкуватимете за реакцією залу, ваш фокус перенесеться зі страху на авдиторію.

А якщо боїтесь тиші, то вигадайте цікавий інтерактив. Не завжди в залі є "ліс рук", тому спробуйте в такий спосіб розворушити авдиторію самостійно. Наприклад, ви можете за влучне питання робити маленькі подарунки. Наприклад, на початку одного з моїх виступів я оголосила, що в кінці я подарую сертифікат на наш сервіс 3 людям з найцікавішими запитаннями. І це спрацювало! 

Ловіть ще 5 порад про підготовку:

1. Розмовляйте, а не розповідайте. Важливо не просто відчитати свою промову, а налаштувати контакт із авдиторією. Тому не забудьте познайомитися зі слухачами на початку: розкажіть про себе, заохотьте до питань, поставте їх залу у відповідь. 
2. Ще одна крута техніка — парадоксальна інтенція. Сенс в тому, щоб визначити свій страх, уявити, що він відбувся, і довести свої переживання до абсурду. Наприклад, ви на сцені й з вас почали сміятись. Якою буде ваша реакція? Можливо, ви віджартуєтеся та заохотите публіку посміятися разом із вами? Тож переведіть свої переживання в позитивні емоції.
   
3. Створіть памʼятні моменти, які залишаться в спогадах слухачів. Додайте меми й цікаві порівняння до своєї презентації, важливі цифри, історії, які відгукнуться людям.
   
4. Уникайте складної професійної лексики та обов’язково пояснюйте всі терміни. Якщо цього не зробити, людина може просто втратити увагу та припинити усвідомлювати вашу розповідь. 
   
5. Щоб трошки розслабитись і налаштуватися на позитив, не забудьте собі пообіцяти якийсь подарунок. Така собі компенсація за стрес. Наприклад, запишіться на масаж на наступний день, або купіть собі те, що давно відкладали.
   

І в результаті… 

Памʼятайте, що публічні виступи — це можливість виразити власні ідеї та вплинути на оточення. А будь-який страх зникає після тривалої роботи над власними навичками. Тому тренуйтеся, виступайте і вражайте авдиторію своєю енергією!