Стійкість як засіб, а не самоціль: про що свідчить свіжий звіт про фінансову стабільність

Оприлюднили свіжий Звіт про фінансову стабільність. Це детальний аналіз, що дає змогу оцінити стан фінансової системи в умовах війни та притаманні їй ризики та сформулювати чіткий порядок денний на наступний рік. Головний висновок, який можна зробити, перечитавши звіт: банківська система остаточно оговталася від шоків повномасштабного вторгнення та перелаштувалася на воєнні рейки, підставивши міцне плече воєнній економіці.

Кілька підтверджувальних аргументів:

• банки безперебійно працюють, обслуговуючи платежі бізнесу та населення і маючи у відповідь міцну довіру та стабільне фондування від клієнтів. За рік (станом на 1 листопада 2024 до 1 листопада 2023 року) обсяг гривневих коштів бізнесу в банках зріс на 23%, населення – майже на 16%. Зростання зафіксовано в банках усіх груп. Як наслідок, показник ліквідності LCR більш як утричі перевищує мінімальні вимоги;
• кредитування банків підтримує зростання реального сектору. Чисті гривневі кредити бізнесу за рік (станом на 1 листопада 2024 до 1 листопада 2023 року) зросли на 22%. Найбільші реципієнти – галузі сільського господарства та торгівлі, які разом створюють близько чверті ВВП. Значно зростають кредити переробній промисловості, машинобудуванню, хімпрому. Вагомою складовою є реалізація кредитування енергопроєктів;
• банківський сектор став найбільшим донором державного бюджету, з огляду на інвестиції в державні облігації, підвищення ставки податку на прибуток до 50% і сплату дивідендів державними установами, на які припадає понад 50% активів сектору;
• структура банківського бізнесу змінилася – більшості фінустанов вдалося успішно перебалансувати активи і наростити частку ОВДП та кредитів. Як наслідок, вага процентних доходів від кредитування та інвестицій в ОВДП зросла до 70%. Така структура процентних доходів стабільніша в умовах зміни ставок та свідчить про зростання ризик-апетиту банків;
• спроможність банків і надалі підтримувати економіку переважно не викликає сумніву, адже завдяки збереженню прибутковості та перехідним нормам вони в більшості успішно перейшли на нову структуру капіталу відповідно до норм ЄС, про що свідчить проведена банками вперше самооцінка достатності капіталу ICAAP.

Враховуючи, з одного боку, досить непоганий стан системи, а з іншого – складні виклики, з якими ми стикаємося, наш порядок денний досить амбітний. Маємо зберегти та примножити спроможність банків і надалі підтримувати економіку за будь-яких умов. Для цього варто зважувати кожен крок стосовно банківської системи на відповідність щонайменше п’яти пріоритетам.

Перший пріоритет – виконання вимог МВФ та інших зобов’язань перед партнерами, подальший рух євроінтеграційним вектором. Ключова передумова для подальшого пожвавлення бізнес-активності та зростання кредитного попиту – стабільна і прогнозована макроекономічна ситуація в країні. Ця ситуація в умовах війни передусім залежить від достатності та ритмічності міжнародної допомоги. Тож питання реалізації програм з МВФ та ЄС без перебільшення є питанням виживання країни. За рік, що минає, пройдено рекордну кількість переглядів за програмою з МВФ (шість). Триває співпраця з ЄС за програмою Ukraine Facility. Започатковано історичну програму допомоги ЄС у межах ERA з використанням надходжень від знерухомлених російських активів, що змусить агресора платити за рахунками. Виконання умов цих програм передусім у наших інтересах, адже всі ми прагнемо жити в самодостатній та розвиненій країні, яка дбає про своїх громадян та в майбутньому посяде гідне місце серед країн ЄС. За попередньою самооцінкою еквівалентності регуляторної бази України, регулювання банківського сектору в Україні вже на 70% відповідає європейському. Ми будемо надалі скорочувати цей розрив, не збавляючи темп.

Другий пріоритет – подальше збереження стійкості системи для її здатності протистояти викликам та підтримувати економіку. Значна рентабельність банків дає їм змогу підтримувати високий рівень капіталу, від обсягів якого залежить потенціал кредитування та здатність протистояти загрозам. Це яскраво продемонстрував перший рік повномасштабного вторгнення, коли завдяки міцним запасам капіталу банки змогли забезпечити безперебійну роботу, підтримати клієнтів через кредитні канікули та реструктуризацію позик і привабливі ставки за депозитами. Повторне підвищення ставки податку на прибуток банків до 50% ускладнює планування капіталу та звужує можливості для кредитування. За попередніми оцінками, про системну загрозу поки що не йдеться. Однак остаточно ми зможемо в цьому переконатися за результатами оцінки стійкості, яку в наступному році проведемо із залученням зовнішніх аудиторів до оцінки якості активів із застосуванням базового і несприятливого сценаріїв в межах стрес-тестування. Так ми побачимо можливі слабкі ланки та зможемо за потреби їх зміцнити. І, зважаючи на реальні можливості системи, сформуємо новий графік запровадження наступних регуляторних вимог до капіталу в межах гармонізації вітчизняного законодавства з нормами ЄС.

Третій пріоритет – оновлення стратегії державних установ, які мають визначити своє місце, зважаючи на зміни умов. Кінцева мета для держаних банків – їх успішна приватизація. Потребують оновлення стратегічного бачення й оператори державних програм підтримки кредитування програма "Доступні кредити 5-7-9%" (Фонд розвитку підприємництва) та "єОселя" (Укрфінжитло). Програма "Доступні кредити 5-7-9%" відіграла визначальну роль для кредитування бізнесу в перший рік повномасштабного вторгнення, "єОселя" – досі лишається рушієм іпотечного кредитування. Водночас обидва оператори часто стикаються з браком ресурсів, що унеможливлює стабільність кредитної підтримки. Оновлення стратегії потребує й Експортно-кредитне агентство. Стратегії цих установ повинні сприяти адресній підтримці кредитування і відповідати цілям розвитку фінансового сектору. Національний банк надасть своє бачення потрібних змін в оновленій Стратегії фінансового сектору, але головну роль в цьому процесі має зіграти уряд як власник відповідних установ.

Четвертий пріоритет – подальше виконання Стратегії з розвитку кредитування. Низка заходів стратегії вже виконана, передусім першочергові кроки з активізації кредитної підтримки банками пріоритетних галузей в умовах воєнного стану, зокрема енергетики. В межах спільного меморандуму банки з червня розпочали фінансування проєктів бізнесу на енергетичні потреби на понад 8 млрд грн, а обсяг валового портфеля кредитів з урахуванням їх погашення сягнув майже 6 млрд грн. Загальна профінансована потужність генерації за наданими бізнесу позиками – понад 400 мВт. Державним інституціям час переходити до наступних фокусів стратегії: розвитку законодавчої бази для удосконалення інфраструктури кредитування та сприяння врегулюванню непрацюючих кредитів. Зокрема, Національний банк разом з IFC працюватиме над правовою базою для заснування в Україні компаній з урегулювання проблемних активів (ARC). Наступний крок – розробка стратегії розвитку іпотеки.

П’ятий і, напевне, найважливіший пріоритет – поглиблення фінансової інклюзії. Це не лише питання моралі та нашого боргу перед ветеранами і постраждалими у війні, а й обов’язкова умова для подальшого гармонійного розвитку фінансової системи та імплементації нею європейських правил. Упровадження стандартів ESG (Environment, Social, Governance) – одна з умов євроінтеграції, яка вже передбачена в програмах з міжнародними партнерами, зокрема в Ukraine Facility. Розбудова найінклюзивнішої фінансової системи в світі – це не лозунг, а конкретні практичні кроки. Ми схвалили Методичні рекомендації з правил інклюзивного надання фінансових послуг в установах України та зобов’язали банки і небанківські фінустанови організувати щонайменше 50% своїх відділень фізично та інформаційно доступними. Далі – повноцінна реінтеграція деокупованих і прифронтових регіонів в економічне життя країни та запровадження після схвалення парламентом відповідного закону нового типу фінансової установи – банку фінансової інклюзії.

Звісно, цей перелік не є вичерпним, адже ми майже щодня стикаємося з новими викликами. Але й щодня переконуємося у виключній готовності нашої фінансової системи швидко та креативно відповідати на ці виклики. Збереження стійкості банківської системи – це не привід похизуватися перед міжнародними партнерами та зупинитися на досягнутому, це насамперед ефективний засіб для досягнення головної мети банківської системи – бути міцною підтримкою для воєнної економіки та подальшої масштабної повоєнної відбудови.