Зміни для "Енергоатому": наглядова рада, законодавчі зміни та проміжні підсумки 2024 року

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Робота наглядової ради

Фактично наглядова рада не працювала майже пів року, затримки відбувались в тому числі та через непідписані контракти з незалежними членами. Вже у січні 2025 р. стало відомо, що один з обраних незалежних членів так і не підписав контракт. Йдеться про Тімоті Джона Стоуна, незалежного директора Horizon Nuclear Power та голову Асоціації ядерної промисловості Великої Британії, який відмовився від посади. Як зазначили в "Енергоатомі", враховуючи відсутність третього незалежного члена наглядової ради, очікується, що рішення про створення Комітету з питань призначень та Комітету з питань винагород будуть прийняті якнайшвидше після того, як будуть отримані відповідні юридичні висновки. Таким чином, незабаром має бути знову обрано ще одного незалежного члена — сподіваємось, що без затягування процесу. Водночас згідно з нормами, у разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень голос голови наглядової ради є вирішальним. Таким чином, важливі рішення можуть бути прийняті й за такого складу.

Нагадаємо, що до наглядової ради "Енергоатому" входять:

• Майкл Елліот Кірст — екс-топ-менеджер Westinghouse Electric Company;

•  Ярек Неверович — головний радник президента Литви, екс міністр енергетики;

•  Віталій Петрук — екс-голова Державного агентства з управління зоною відчуження;

•  Тимофій Милованов — президент Київської школи економіки, екс-міністр економіки, торгівлі та сільського господарства.

"Енергоатом" є найбільшим виробником електроенергії в Україні. Частка атомних електростанцій у структурі генерації у 2024-му році склала 52,4%. В абсолютному значенні виробництво електроенергії на АЕС зросло на майже 2% до показників 2023.

Зміни до законодавства

У інформаційному просторі активно обговорюється тема добудови енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції. Фактично, ще немає кошторису на проєкт, а також відсутня інформація щодо джерел фінансування.

Водночас народні депутати з Комітету з питань енергетики та ЖКП ініціюють надання дозволу "Енергоатому" придбати у Болгарії російське обладнання для будівництва енергоблоків №3 та №4 на ХАЕС. Орієнтовно йдеться про 600 млн євро. Такий поспіх викликаний тим, що викупити обладнання можна тільки для середини березня. На засіданні Комітету 16 січня депутати підтримали правки до законопроєкту №11392 задля відповідного дозволу.

Водночас було анульованого попередній текст ЗП, який йшов на перше читання та попередні правки до нього. Він передбачав зміни до законів, які стосуються ринку електроенергії, зокрема, щодо спрощення приєднань до мереж. Таким чином, було повністю змінено предмет законопроєкту, що є порушенням Регламенту ВРУ.

"Є правка 267, яка видаляє редакцію після першого читання, законопроєкт стає без тексту і без правок. І є правка 268, яка була розіслана. Суть цієї правки у тому, що є питання переговорів з болгарською стороною, де вони сказали, що до 12 березня треба прийняти рішення, бо дозвіл діє до цього часу", — йшлося на засіданні.

Вочевидь, це робилось для швидкого голосування, але Верховна Рада так і не розглянула цей законопроєкт у сесійній залі. Можливо, однією із причин того, що законопроєкт так і не вийшов на розгляд у залі, повʼязаний із зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради. Як зазначено в документі, законодавець не має здійснювати ситуативне врегулювання проблем у сфері енергетики (ще й поза межами конституційних повноважень), адже, як відомо, закон має регулювати найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил. Також, вказано, що прийняття цього законопроекту як закону, внаслідок запровадження окремої привілейованої процедури для конкретних суб'єктів господарювання, носитиме дискримінаційний характер щодо інших суб'єктів.

Навіть за умови підтримки такого дозволу, Верховна Рада все одно має прийняти окремо (або не прийняти) законопроєкт щодо будівництва. В цілому, ситуація викликає кілька питань: щодо доцільності такого проєкту, його економічного обґрунтування, джерел фінансування, контролю за витратами тощо. Насправді найбільшою проблемою є не саме твердження "будувати чи не будувати", адже нова генерація, яка забезпечуватиме базове навантаження буде потрібною для української енергосистеми, а прозорість та контроль за витратами в такий коштовний проєкт. Станом на сьогодні немає точної суми інвестицій та джерела фінансування. За словами посла ЄС в Україні Катаріни Матернової, Європейський Союз не висловив офіційної позиції ні "за", ні "проти" будівництва нових блоків Хмельницької АЕС, але європейські фінустанови не будуть інвестувати у це.

Таким чином, до атомної генерації в Україні наразі прикута пильна увага, як з боку корпоративного управління, так і з боку взаємодії з законодавчою гілкою влади.