"Завжди перевіряйте виконавчі листи": чи має право начальник ДВС закрити виконавче провадження, якщо воно відкрите з грубими порушеннями по простроченому листу?

При отриманні виконавчого документа виконавець має звернути особливу увагу, чи відповідає виконавчий документ встановленим в статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» вимогам, зокрема, на те, чи підписаний він уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою, чи судове рішення, на виконання якого видано виконавчий документ, набрало законної сили, та найголовніше і найочевидніше — чи не пропущено стягувачем строк пред’явлення рішення до виконання.

У разі виявлення виконавцем, що виконавчий лист, виданий на підставі рішення, яке не набрало законної сили, пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого листа до виконання або виконавчий документ не відповідає іншим вимогам законодавства, такий виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання (частина 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Однак останнім часом доволі частіше трапляються випадки грубого порушення виконавцями вимог законодавства, до прикладу, відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, по якому сплив строк пред’явлення до виконання. При цьому боржники, стосовно яких відкрито виконавче провадження, можуть навіть не підозрювати про протиправність такого виконавчого документа.

Це пояснюється тим, що законодавством не передбачений обов’язок надсилати виконавчі листи боржнику, і тому боржник лише постфактум отримує постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження на підставі простроченого виконавчого листа. Більше того, в межах такого незаконно відкритого виконавчого провадження виконавці накладають арешти на майно та/або кошти боржників та безпідставно здійснюють відрахування із їх доходів.

Зважаючи на непоодинокі випадки винесення державними виконавцями таких постанов, з’явилась судова практика щодо визнання протиправними дій, рішень та скасування постанов державних виконавців, які чи то у зв’язку з необізнаністю з законодавством, чи то умисно відкривають провадження на підставі прострочених виконавчих листів та накладають арешти на майно боржників.

Наприклад, у справі 643/5556/14-ц, що розглядалась Верховним судом України, висловлена правова позиція щодо того, що строк пред’явлення виконавчого листа до виконання встановлений імперативною нормою закону й не може бути змінений судом. Суд задовольнив скаргу боржника на дії державного виконавця у зв’язку із прийняттям простроченого виконавчого листа до виконання, а незаконну постанову державного виконавця, в свою чергу, скасував.

У моїй практиці також наявний приклад, коли старший державний виконавець Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тишкевич Б.В. своєю постановою у травні 2018 року прийняла до виконання виконавчий лист, по якому ще 13 травня 2016 року сплив строк пред’явлення до виконання.

Не дивлячись на відкриту невідповідність вищезазначеного виконавчого листа вимогам закону, було відкрито виконавче провадження. В свою чергу начальник Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірман В.А., який зобов’язаний перевіряти рішення та дії його підлеглих на предмет законності, ніяких дій з моменту відкриття не вчинив і досі не вчиняє.

Окрім того, старшим державним виконавцем Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), але вже Задніпряною Аллою Анатоліївною, у травні 2021 року було винесено постанову про звернення стягнення із доходів мого клієнта, боржника за кредитним договором, у розмірі 50% заробітної плати. Проте її дії прямо суперечать Закону України «Про виконавче провадження» в частині визначення розміру відрахувань, оскільки вид стягнення з боржника за виконавчим документом не підпадав під дію спеціальної норми ч. 2 ст. 70 Закону (яка передбачає 50%), тому розмір відрахувань мав би становити 20 %.

В даній ситуації один державний виконавець вирішила заплющити очі на імперативну норму закону та прийняти виконавчі листи до виконання зі спливом майже двох років після граничного терміну пред’явлення виконавчого документа до виконання та іншими грубими порушеннями, а інший — Задніпряна А.А. — не тільки не вчинила жодних дій стосовно перевірки та ініціювання закриття неправомірно відкритого виконавчого провадження, а навпаки, своїми діями здійснила ще більше порушень.

Вищезазначене є підставою для притягнення виконавців до відповідальності за несумлінне ставлення до своїх службових обов’язків та недотримання вимог закону при прийнятті ними рішень. Зокрема, боржник може захистити своє порушене право шляхом звернення до суду зі скаргою про визнання дій та рішень виконавця неправомірними та скасування зазначеної постанови у порядку, передбаченому Розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Запропонований спосіб захисту прав боржників у виконавчому провадженні є найбільш ефективним, оскільки законом встановлено десятиденний строк для розгляду таких справ судом, що є досить важливим в умовах, коли на підставі незаконно відкритого виконавчого провадження на майно боржників безпідставно накладено арешт.

Крім того, контролювати правильність, обґрунтованість та законність рішень та дій державних виконавців є прямим обов’язком начальника відділу державної виконавчої служби, якому державні виконавці безпосередньо підпорядковані як керівнику. В свою чергу у ситуації моїх клієнтів начальник Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірман Віталій Анатолійович, якому було відомо про відкриті виконавчі провадження на підставі простроченого виконавчого листа, проігнорував факт порушення законодавчих приписів та не здійснив належного контролю за цими виконавчими провадженнями ні щодо правомірності відкриття, ні щодо передбаченого законодавством розміру стягнення із доходів боржників.

Хоча в порядку абз. 2 ч. 3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» Сірман В.А. як начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, мав і має право своєю постановою скасувати постанову та зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим законом, та закрити виконавче провадження.

В свою чергу така безвідповідальність та несумлінне ставлення до своїх безпосередніх службових обов’язків є підставою для звернення боржників, права яких порушено, до органів Нацполіції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу України.

Отже, враховуючи негативну тенденцію до винесення виконавцями постанов про відкриття виконавчого провадження на підставі прострочених виконавчих листів та ігнорування таких відвертих законодавчих порушень їх керівниками, які мали б у межах своїх повноважень забезпечити законність виконавчого провадження та дотримання прав боржників, радимо завжди перевіряти виконавчі листи на предмет граничної межі строку пред’явлення до виконання. І якщо при перевірці виконавчого листа, на підставі якого державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, виявиться, що по ньому сплив строк пред’явлення до виконання, варто використовувати наступні способи захисту:

1. Звернення до начальника виконавчої служби, якому підпорядковується державний виконавець, із письмовою заявою, у якій зазначаємо, що відкриття виконавчого провадження за простроченим виконавчим листом є підставою для закриття виконавчого провадження із посиланням на статтю 74 ЗУ «Про виконавче провадження», що визначає повноваження керівника державної виконавчої служби.

2. Звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця та його безпосереднього керівника, у якій зазначаємо, що виконавці прийняли до виконання виконавчий документ, по якому сплив строк пред’явлення до виконання та інші порушення (за наявності).

3. Звернення до суду з позовною заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

4. Звернення до правоохоронних органів із письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 КК України із обґрунтуванням наявності у діях виконавців складу даного кримінального правопорушення.