Як ветеран АТО створив охоронну компанію

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронировать участие

"Агент НАБУ" Євген Шевченко став відомим у січні 2018 року після того, як дав інтерв'ю виданню "Цензор". Як стверджує сам Шевченко, він співпрацював з НАБУ майже 2,5 роки — з кінця 2015 року, проте агентом не був. Себе називає людиною, що співпрацювала з НАБУ на добровільних засадах. За цей час йому вдалось здати НАБУ кримінального авторитета Вадима Альперіна. Вів також справу Дубневичів, поки його не розкрили.

Крім того, в кінці 2015 року він створив охоронну компанію "Донбас-Охорона". Нині у компанії на постійній основі працює 60-70 бійців АТО. Вони охороняють бізнес і супроводжують цінні вантажі. Євген Шевченко поділився з Delo.UA особливостями охоронного бізнесу, а також розповів, чому він перестав давати хабарі

Перший бізнес у 20 років

Свій перший бізнес я відкрив, коли мені було 20 років. Він був у сфері надання послуг конференц-сервісу. Згодом почав займатися автомобілями. У США та в Європі купував авто, а потім перепродавав їх на українському ринку на 20-30% дорожче. Тобто якщо автомобіль коштував у США $50 тис., то я міг продати його за $60 тис. Досі пам'ятаю свій перший досвід — повнопривідний Cadillac STS, який в мене купив клієнт з Ужгорода. Тоді я заробив $10 тис. чистими.

Цей бізнес виріс від мого захоплення автомобілями ще з дитинства. Я був вимушений працювати з 10-11 років. Це були голодні 90-ті, в нас була багатодітна родина і тих коштів, що платили батькам не вистачало. Тому ми з братом мили та охороняли машини біля станції метро "Дарниця". Зараз це виглядає майже неможливо, а 20 років тому у Києві було поширеним явищем, коли хлопці охороняли автомобіль від угону або крадіжки автомагнітоли.

Автомобільним бізнесом я займався до 2014 року, до того часу, як мене застав Майдан, а потім і війна на сході. Коли все почалось, я зрозумів, що не можу займатись бізнесом, як раніше.

Весною 2014 року я прийшов у військкомат Деснянського району. У мене взяли контакти і записали до складу Київського гарнізону. Я почав чекати дзвінка, але мені так ніхто і не подзвонив. Тоді вирішив піти добровольцем в батальйон "Донбас". Я знайшов в Facebook Семена Семенченка і по кілька разів на день протягом місяця писав: "Я хочу до вас. Що для цього треба". Через тиждень він відповів: "Приїжджай". Так я опинився в "Донбасі".

"Донбас-Охорона"

Коли у жовтні 2015 року я повернувся з фронту, то побачив, що багато побратимів не змогли знайти роботу. При цьому вони мали багатий бойовий досвід. Так у мене з'явилась думка створити охоронне агентство "Донбас-Охорона", 90% працівників якого це демобілізовані бійці батальйону "Донбас". Усі керівні посади в компанії займають бойові командири.

Деякі з них до цього мали зовсім інші професії, проте військова служба дуже змінила їх. Як і мене.

Хоча раніше відносився до цього дуже спокійно: "Треба, то треба". Зараз все по-іншому.

Зайти в охоронний бізнес виявилось досить нескладно — поріг входження невисокий. Бізнес не є дуже капіталоємним. Можна починати з малого і згодом вже будувати велику компанію. Для початку мені була потрібна ліцензія і персонал. Щоб не витрачати час на бюрократичні процедури, можна купити готову юридичну особу із вже готовою ліцензією — коштує це зазвичай від $10 тис. Перші клієнти — то переважно були мої знайомі бізнесмени.

Зараз в компанії працює приблизно 60-70 ветеранів на постійній основі. Мене іноді запитують, чи бувають у нас випадки аватаризму (пияцтва). За три роки існування компанії їх майже не було — лише одного чи двох бійців довелося за це звільнити. Крім того, багатьох бійців я знаю особисто ще з фронту. Якщо хтось має проблеми з алкоголем, то вони проявились ще на фронті. Інколи таких теж беремо на роботу, але попереджуємо, що не варто цим зловживати.

Після 2014 року дуже зріс попит на послуги охорони, особливо на захист від рейдерства. Останній такий гучний випадок стався в Кіровоградській області. Там шляхом маніпуляцій з Єдиним реєстром та фіктивними документами у фермера забрали все майно. Нам вдалося фізично відстояти бізнес, але судова тяганина триває. На сьогоднішній день 50% власності вже вдалося повернути — сподіваюсь, і решта незабаром повернеться власнику.

Щодо наших клієнтів, то це переважно будівельні компанії і сільськогосподарські підприємства.

Крім захисту від рейдерства, ми ще охороняємо і супроводжуємо цінні вантажі, супроводжуємо інкасацію, здійснюємо охорону масових заходів.

Вартість послуг може бути дуже різною. Якщо йдеться про звичайну охорону будівельного майданчика — це одне, якщо ж нас наймають для захисту від рейдерства, то це вже зовсім інше, адже тут є високі ризики зіткнень із "тітушками" або поліцією, яку часто винаймають рейдери. Тому кожен договір у нас унікальний. Усе залежить від складності об'єкту та побажань клієнта щодо рівня безпеки.

Не лише охорона

Проте охоронний бізнес — не єдиний, яким я займаюсь. Я продовжую займатись автомобілями, як і до війни. Але цей бізнес теж зазнав змін.

Якщо раніше я привозив машини в Одесу і дам за хабар вирішував усі свої проблеми, то тепер автомобілі везу виключно в порт Бремергафену (Німеччина), де немає жодних бюрократичних проблем, і немає потреби давати хабарі. Потім звідти везу автовозами у Київ. Це звісно дещо ускладнює логістику, і до того ж подовжується час обігу капіталу, але після АТО я не вважаю за можливе платити хабарі, як робив то раніше — тепер це для мене принципове питання.

Крім того, ще займаюсь земельним бізнесом — в основному в Києві та Київській області. Суть його теж не складна. Купуєш земельну ділянку сільськогосподарського чи іншого цільового призначення, потім розробляєш проект землеустрою згідно генплану населеного пункту, переоформлюєш її як ділянку під будівництво індивідуального житлового будівництва чи для будівництва багатоквартирного будинку. Це значно підвищує її вартість. Якщо, приміром, сотку землі у Київський області купив по $1000, то після зміни цільового призначення я продаю її щонайменше за $1500, а іноді і за $2000.

Проте цей бізнес потребує багато часу і терпіння, оскільки за оформлення ділянок я теж не плачу хабарів. За допомогою хабарів я міг би іноді усе оформити за кілька місяців, а за законною процедурою в мене іноді земля переоформлюється більше року.

Що далі?

Ще у 2014-2015 роках я брав участь у виборах. У 2014 році брав участь у виборах до Верховної Ради по мажоритарному округу на Житомирщині по округу №66. Однак програв — зайняв п'яте місце серед 32 кандидатів. У 2015 році намагався потрапити в Київраду, але теж не вийшло — зайняв "почесне" друге місце. Скоріш за все, наступного року спробую наново — я вважаю, що ми маємо змінити політиків, які зараз знаходяться при владі.

Мене запитують, що планую далі робити з бізнесом. У мене немає цілі будь-що стати мільярдером. Наразі для мене більш важлива ситуація в країні, тому планую більше уваги приділяти майбутньому держави і займатись соціально-політичною діяльністю.

Також по поверненню з АТО зареєстрував компанію "Сервіс-Солюшн", що має займатись організацією конференцій, але поки вона перебуває у замороженому стані, оскільки не маю часу вибудовувати цей бізнес. Але в майбутньому напевно повернусь до цієї ідеї.