Україні необхідно створити офшорну зону для стартапів — виконавчий директор UVCA

Зараз в Україні працюють 19 венчурних фондів, 8 фондів прямих інвестицій та один корпоративний американський фонд компанії HP. Зі свого боку Українська асоціація венчурного та приватного капіталу UVCA зараз об'єднує 44 компанії. Це, окрім інвестиційних фондів, також постачальники послуг для них, наприклад, аудитори великої четвірки та юридичні компанії, а також бізнес-акселератори та інкубатори.

Протягом минулого року кількість членів UVCA збільшилася на третину. На думку виконавчого директора асоціації Ольги Афанасьєвої, це означає, зокрема, й те, що зростає кількість інвесторів, котрі цікавляться Україною та вітчизняними компаніями. UVCA же, зі свого боку, зараз намагається концентруватися на декількох взаємопов'язаних речах: на лобіюванні нормативних актів, котрі дозволять створити більш сприятливі для інвесторів умови роботи, на зближенні українських інвесторів із європейськими, американськими, канадськими і т. д., на інформуванні фондів (локальних та світових) про перспективні технологічні бізнес-проекти, а також на навчанні ІТ-підприємців.

Давайте спочатку розберемось, у чому відмінність венчурних та приватних інвестицій від інших інструментів фінансування бізнесу. Яким підприємцям варто звертати на цей інструмент більше уваги?

Таке фінансування все ж таки більше підходить інноваційним бізнесам та стартапам. А також технологічним компаніям на більш пізніх стадіях розвитку, таким, наприклад, як Rozetka, адже це не стартап і не проект, а технологічний e-commerce бізнес зі стабільними доходами. Про інвестиції в фабрики та заводи ми тут не говоримо, там зовсім інші інвестори.

У чому є проблема для стартапів із залученням, наприклад, від банків кредитних коштів? Їх не так просто отримати, адже стартапи — це завжди великий ризик. Крім того, навіть для традиційних бізнесів, кредитні ставки будуть високими. Хоча вже з'являються спеціальні банківські програми для таких бізнес-проектів навіть в Україні.

Венчурний капітал розрахований саме на інвестування у високоризикові компанії, ті які лише тестують свою бізнес-модель, ті, що можуть як "злетіти" і стати мільярдною компанією (як той же Facebook чи Google), або ж провалитися. Венчурні інвестори готові фінансувати або інноваційні продукти, або ж бізнеси з інноваційною бізнес-моделлю.

Як венчурні інвестори можуть мінімізувати ризики, як вони обирають проекти, які готові підтримувати?

Часто у венчурних інвесторів є певна експертиза на ринку, і вони можуть більш-менш реально оцінити, наскільки продукт, яким займається стартап, є актуальним, наскільки він є перспективним. Якщо ж у штаті фондів немає відповідних фахівців, вони їх залучають. Зараз з'являється багато секторів, напрямів та технологій, наприклад Blockchain, справжніх фахівців, яких наразі ще небагато.

Інвестори дуже тісно спілкуються із командою компанії, яку розглядають для інвестування. Часто можна почути, що вони інвестують насамперед у людей.

Інвестор дивиться на те, чим підприємець займався раніше, яка у нього команда, адже одній людині, очевидно, буде важкувато втілювати масштабний проект. Якщо ви з колегами вашого стартапу вже працювали над якимось стартапом, це буде великим плюсом, і інвестор буде більш схильний надати вам капітал, навіть якщо цей проект "прогорів". Це може бути навіть продуктивніше, адже ви пережили цей етап, залишилися разом і готові працювати далі, спираючись на отриманий досвід та враховуючи колишні помилки.

Саме тому переговори перед укладанням угоди можуть тривати до року. Це нормально. За одну зустріч у ваш проект навряд чи інвестують, хоча, кажуть, бувають і такі випадки.

Яка вартість венчурних інвестицій для самих стартапів?

Це частка капіталу. Але яку саме частку капіталу доведеться віддати, залежить від того, як ви домовитесь: скільки грошей запропонують, скільки грошей ви хочете залучити, як інвестор оцінить вашу компанію. Тут єдиного правила немає. Інвестор та стартап підписують договір, де зафіксовані всі ризики та умови.

Якою зараз є динаміка інвестиції? Скільки венчурні фонди інвестували в 2017-му та чи зростає кількість угод?

У грошовому вираженні, загальний капітал інвестицій протягом 2016-го року трохи зменшився у порівнянні з 2015 роком. Але не все так погано, адже, порівнюючи з 2014-м, все-таки відбувається значне зростання. Говорити про точні дані за 2017 рік ще зарано, але вже можна напевно сказати, що інвестицій буде більше.

Як я зазначала, переговори можуть тривати довго. Тому календарний рік — це не зовсім той період, базуючись на якому варто говорити про негативні тенденції. У позаминулому (2015) році була велика угода — розробники додатку Snapchat для обміну повідомлення та програмного забезпечення Looksery, яке розробили українці, домовились про співпрацю з інвестиціями близько $150 млн.

У цьому ж році ми маємо історію Grammarly, який залучив $110 млн від фонду General Catalyst, IVP та Spark Capital. Маємо за півроку непогану цифру.

Відповідно до інформації асоціації, минулого року венчурні фонди проінвестували близько $88 млн, а за останні п' ять років — $400 млн. Це багато чи мало?

Це добре. Нещодавно спілкувалася з колегою-інвестором про "нерозвинутий в Україні ринок, про часто незрілих підприємців та недосвідчених інвесторів". Але якщо порівнювати ринок зараз та п'ять років тому, побачимо колосальну різницю. З'явилися компанії, стартапи, проекти, про які ніхто п'ять років тому нічого не чув. І це при тому, що немає абсолютно ніякої підтримки держави, немає акселераторів, інкубаторів та фондів, які підтримуються державою, як наприклад у країнах Євросоюзу чи навіть Балтії. Весь ринок венчурних інвестицій розвивається за рахунок приватних ініціатив, роботи фондів та самих стартапів, котрі самі створюють та беруть участь в акселераторах, інкубаторах, знаходять контакти інвесторів із-за кордону.

Болгарія, для прикладу, нещодавно залучила кошти Єврокомісії, щоб інвестувати у фонди, які фінансують стартапи. Сума там досить велика — близько 1 млрд доларів. І те ж саме відбувається в Польщі. У них багато коштів, але мало інноваційних компаній. Тому вони полюють за українськими технологічними компаніями.

Ви кажете, що за п' ять років венчурний ринок помітно пожвавився. Але чи збільшилася кількість стартапів, кількість технологічних бізнес-проектів таких як Petcube чи Ecoisme?

Безумовно, кількість команд зростає, їх активність також зростає. Для прикладу, минулого року ми разом з фондом WNISEF обирали українські команди для участі в масштабній техно-конференції CES у Лас-Вегасі. Цього року вирішили повторити досвід. До нас звернулася велика кількість проектів та компаній, серед яких є нові для нас із венчурними фондами. При цьому вони виявились достатньо якісними та такими, які мають щонайменше робочий прототип продукту.

Хоча стартапи ми відбираємо переважно ті, котрі займаються інтернетом речей (IoT) та хардверні проекти, оскільки конференція має свій фокус (споживча електроніка), на CES ми отримали понад 50 заявок на участь, а відбираємо для поїздки 10.

Для 20 стартапів-півфіналістів ми також організовуємо триденний CES Bootcamp, куди запросили фахівців та коучів з Америки, Туреччини та інших країн. Три дні вони будуть навчатися, як правильно презентувати свій проект перед інвестором, як поводитися, як правильно організувати маркетинг та вести інноваційний бізнес.

Чи відслідковуєте ви результати таких поїздок, чи хтось уклав нові партнерські угоди в результаті?

Після CES минулого року ми проводили опитування, щоб зрозуміти, яку користь поїздка принесла стартапам. З восьми компаній в сім залучили інвестиції. Окрім цього, кожний проект мав домовленості із потенційними партнерами, зокрема дистриб'юторами.

Також після поїздки деякі із стартапів запустили кампанії на краудфандинговій платформі Kickstarter, які потім були доволі успішними. І не останню роль в цьому, гадаю, зіграла поїздка в Лас-Вегас, адже там вони рекламували свій продукт.

У цілому, можу сказати, що із "випускників" тогорічного CES формується певна ком'юніті, з якою ми активно спілкуємось та підтримуємо контакти. Наприклад, після конференції у Вегасі до мене звернулись організатори великої конференції Wearables у Лондоні та запропонували безкоштовний національний стенд для 10 компаній. Звичайно, цю можливість я запропонувала нашим "випускникам" — знаю, що були компанії, для яких це виявилось корисним.

Чи можете виокремити, на яких напрямах та в яких секторах зараз стартапи мають найбільший потенціал?

Це проекти в напрямі кібербезпеки, вони зараз дуже потрібні Україні і не лише. Це blockchain, маємо дуже сильний потенціал у цьому секторі, це також пов'язаний з ним fintech. Безумовно, потенційно цікавим є agrotech, адже Україна є сильною як в агропромисловості, так і в ІТ, а це перетин двох галузей. Це той сектор, де Україна може і стане лідером.

Також є потенціал у стартапів, пов'язаних зі здоров'ям. Загалом це у світі дуже перспективний напрямок. Зараз усіх цікавлять теми подолання старіння, ментального здоров'я, з'являються різні додатки, які дозволяють моніторити емоційний стан людини, оскільки багато людей стикаються із перевантаженням на роботі, стресами.

Давайте повернемося до потрібної, на вашу думку, підтримки держави венчурного ринку. Якою вона має бути?

Насамперед ми говоримо про створення фонду фондів, який інвестуватиме у венчурні фонди на конкурсній основі, котрі будуть зі свого боку фінансувати стартапи, подвоюючи кінцеву суму інвестиції за рахунок власних коштів. Цією ініціативою ми почали займатися ще минулого року. У липні провели зустріч інвесторів із президентом України, сформували робочу групу на чолі з головою адміністрації президента Дмитром Шимківим. Після цього ми спілкувались із Європейським інвестиційним фондом та іншими інституціональними інвесторами, вони підтвердили свій намір вкласти кошти в український фонд фондів.

У серпні вже цього року провели зустріч з прем'єр-міністром, він підтвердив намір держави підтримувати цю ідею і вкласти близько $10 млн.

Реалізація цього проекту дозволить збільшити інвестиції ще на $500 млн найближчим часом та проінвестувати до 1 000 компаній.

Також дуже важливо врешті створити конкурентні умови для створення та ведення бізнесу. Тут ми говоримо про те, про що не любить говорити держава, — про податки. Важливо створити так звану офшорну зону для стартапів. Деякі держави також забезпечують для них податкові канікули: перші три роки після створення компанії працює мінімальна ставка оподаткування. Можливі й інші механізми, але інноваційному бізнесу вони дуже потрібні. Окрім цього, потрібно залишити компанії у спокої, припинити постійні набіги правоохоронних органів.