- Категорія
- ІТ та Телеком
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Невизнання та невідповідність міжнародним стандартам: виклики для індустрії віртуальних активів в Україні
У Національному банку України поки відмовляються визнавати криптовалюту законним засобом платежу. І так триватиме допоки в країні не почнуть діяти чіткі правила регулювання віртуальних активів. Водночас липневий звіт Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) вказує на глобальні прогалини у впровадженні стандартів регулювання, адже 75% країн залишаються частково або повністю невідповідними вимогам. Які ще існують виклики для українського крипторинку — давайте розбиратися.
Регуляторні вимоги: глобальна ситуація та ключові виклики
До 2024 року ринок віртуальних активів (криптовалют, NFT, децентралізованих фінансів (DeFi) та токенізованих активів) зріс до понад $2,2 трлн. При цьому індустрія залишається слабко регульованою. FATF виділяє три основні кроки для належного регулювання ринку віртуальних активів:
- оцінка ризиків;
- ліцензування або реєстрація VASP (компаній, що надають послуги віртуальних активів);
- впровадження вказівок Travel Rule.
Ситуація у світі залишається неоднорідною: 29% юрисдикцій не провели належну оцінку ризиків віртуальних активів (далі — VA), а ще 75% країн не завершили її повністю. Це створює правову невизначеність для інвесторів, платіжних провайдерів і бірж у таких країнах. Більше того, 27% опитаних країн досі не вирішили, чи регулювати VASP-сектор, а 14% планують часткові або повні обмеження для таких послуг. У FATF зауважують, що через децентралізовану природу активів запровадження заборон складно реалізувати. А що ж в Україні?
Travel Rule: чи готовий приватний сектор?
Travel Rule — ключовий інструмент у боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Правило вимагає від гравців ринку збирати, зберігати та передавати інформацію про відправників і отримувачів транзакцій. Проте не всі країни імплементували Travel Rule на законодавчому рівні. Існують так звані країни “сірого списку”, які знаходяться під посиленим моніторингом Групи з протидії відмиванню брудних грошей через прогалини у внутрішньому законодавстві. Серед них, зокрема, Туреччина, ОАЕ, В'єтнам, а також окремі країни Карибського басейну та Африки.
Для бізнесу це створює ризик нерівності стандартів між юрисдикціями, так звану проблему "нерівного світанку" (Sunrise Issue). Це означає, що компанії змушені працювати в умовах різних правил, що ускладнює транзакції та збільшує витрати. Приватний сектор активно обговорює цю проблему з FATF, адже саме компанії несуть фінансове й операційне навантаження для забезпечення відповідності.
Технологічні виклики для бізнесу
Нерівномірне впровадження Travel Rule вимагає від компаній адаптувати внутрішні системи для сумісності з різними стандартами. Проблеми комплаєнсу потребують інвестицій у системи моніторингу, обмін даними та засоби ідентифікації користувачів. FATF очікує, що VASP впроваджуватимуть технології для забезпечення відповідності Travel Rule, враховуючи вимоги різних країн.
Ці зміни потребують значних витрат на вдосконалення IT-рішень, які враховують юридичні й технічні обмеження та вимоги щодо захисту даних. Така адаптація стає обов’язковою для інноваційного розвитку компаній у сфері VASP.
Нові ризики: стейблкоїни та DeFi
FATF звертає увагу на зростання використання стейблкоїнів для незаконної діяльності. У звіті зазначено, що вони дедалі частіше застосовуються для відмивання коштів і фінансування тероризму. Наприклад, Міністерство фінансів США та Офіс прокурора Мангеттена розслідують діяльність криптовалюти Tether через підозри її використання у злочинних схемах, включно з фінансуванням тероризму та порушенням санкцій.
Ще одна проблема — децентралізовані фінанси (DeFi), які стають механізмом для нелегального фінансування. 64% країн досі не провели оцінку ризиків, пов’язаних із P2P-транзакціями та самостійно контрольованими гаманцями.
Перспективи
Для грамотного регулювання віртуальних активів надзвичайно важливе глобальне узгодження стандартів, адже лише так вони зможуть стати повноцінною частиною фінансового ринку. Водночас швидкість впровадження цих стандартів залежить від міжнародної співпраці, технологічного розвитку та готовності приватного сектору до додаткових витрат.
В умовах українських реалій важливо також звести в одну систему потреби індустрії та поточні законодавчі напрацюванні. Україна вже рухається в цьому напрямку, адже зараз тривають активні перемовини між регулятором і гравцями індустрії, щоб нові правила регулювання включали інтереси всіх сторін. Тож якою буде ця система — побачимо наступного року.