Політична воля та докази. Як можна покарати Росію за викрадене продовольство

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Станом на сьогодні та поки не закінчиться війна головним пріоритетом є правильна фіксація вчинених порушень. Фактично РФ викрадає не тільки продовольство, адже з України вивозяться основні засоби виробництва – техніка, добрива, хімікати та інші матеріальні цінності осіб, які відмовились від співпраці з окупантами. Таким чином, окупована територія та світ залишаються не тільки без продовольства, а й без засобів для виробництва.

В подальшому всі правильно зафіксовані докази викрадення можуть використовуватися разом з іншими доказами агресії РФ проти України. 

Також важливою є взаємодія з міжнародними організаціями та партнерами з метою недопущення реалізації вкраденої продукції. Жодна цивілізована держава не прийме викрадену продукцію, проте залишаються країни, які є лояльними до РФ (Сирія, Білорусь, Індія). Окрім того, РФ має можливість приховувати викрадене продовольство, наприклад, змішавши його з власним або через перезавантаження на інші судна, перепродаж в середині РФ тощо. 

Якщо наголошувати на організаціях, які уповноважені притягнути РФ до відповідальності, то виникає загальна проблема імунітету РФ як суверенної держави. Добровільно Росія не буде навіть брати участь у судових процесах проти неї, спираючись на невизнання такого суду та/або арбітражу чи невизнання відповідної юрисдикції/повноважень тощо. Аналогічно, якщо буде прийняте рішення на користь України, РФ не визнаватиме рішення такого суду та/або арбітражу чи будь-якої іншої організації. 

За десятиліття агресивної політики у світі Росія навчилася максимально викривляти та зводити до абсурду всі норми міжнародного права. Найбільш реалістичною опцією залишається примусова конфіскація активів РФ та підсанкційних осіб з подальшою передачею Україні. Також залишається юридична можливість пред'явлення позовів приватними компаніями до покупців краденої продукції, проте через юрисдикційні складності та проблематику доказування такий спосіб не буде ефективним. 

Першочергово українські посли у відповідних державах повинні звертатися до урядів чи відповідних органів з вимогою унеможливити реалізацію краденого продовольства. 

Також слід клопотати про затримання безпосередніх виконавців злочину (власники суден, перевізники) та фіксацію порушень. В подальшому відповідні компанії, які брали участь у крадіжці продовольства, будуть притягнені до відповідальності.

Відповідальність самої Росії залежить від політичної волі цивілізованого світу. Всі розуміють, що відбувається, проте проблема – в правових механізмах та правових способах притягнення РФ до відповідальності через її агресивність та небажання грати по правилах.

Україна має можливість в політико-правовому полі у всіх міжнародних організаціях, які пов'язані з міжнародною торгівлею, клопотати про виключення РФ з таких організацій та/або накладення відповідних санкцій за порушення фундаментальних принципів. Зокрема, Росія станом на сьогодні є членом Світової організації торгівлі (СОТ) та Міжнародної ради по зерну. Виключення РФ – лише питання часу.

Отже, станом на сьогодні у випадку викрадення продовольства залишається лише фіксувати всі злочини. Притягнення до відповідальність Росії виходитиме за межі класичних процедур, оскільки ця держава грає не за правилами. Для цього західні партнери України також мають внести зміни у законодавство. До прикладу, у США було презентовано низку законопроєктів, націлених на конфіскацію активів підсанкційних росіян, як-от двопартійний законопроект RELIEF, законопроект Asset Seizure for Ukraine Reconstruction Act.