Як інновації в агробізнесі можуть стимулювати отримання сталого фінансування - досвід Kernel

Що це означає на практиці?  У першу чергу мова йде про оцінювання банками своїх портфелів фінансування на предмет нефінансових ризиків та впливу в контексті ESG, зокрема за рахунок аналізу відповідних даних від клієнтів. Результати такого скрінингу мають лягти в основу механізмів прийняття рішень банками щодо залучення сталого фінансування. При цьому будуть враховуватися матеріальні аспекти ESG у портфелі банківських послуг та чіткі критерії «сталості» відповідного фінансового продукту.

Наприклад, в деяких іноземних банках є внутрішні ESG-рейтинги для існуючих та потенційних клієнтів, а на кредитних комітетах інформація про діяльність компанії в сфері сталого розвитку за важливістю прирівнюється до фінансових показників при прийнятті рішень. Крім того, банки навіть можуть вживати санкційних заходів стосовно компаній за неналежну ESG-представленість у вигляді підняття процентної ставки або навіть розривання співпраці з клієнтом. 

Стале фінансування (англ. sustainability-linked finance) передбачає створення додаткової нефінансової віддачі від інвестицій – реалізацію певних практик або проєктів, які зменшують вплив операційної діяльності компанії на навколишнє середовище, підсилюють соціальний капітал, підтримують місцеві громади тощо. Зобов’язання впроваджувати таку діяльність зі сталого розвитку фіксується в умовах фінансування у вигляді конкретних вимірюваних метрик.  Вони в свою чергу мають бути адаптовані до кожного сектору та можливостей окремих компаній. 

Від теорії до практики: досвід агро

Для Kernel як найбільшого в Україні виробника і експортера зернових, лідера світового ринку соняшникової олії реалізація можливостей, пов’язаних зі залученням сталого фінансування, є одним із ключових задач для  функції сталого розвитку компанії. Зокрема у співпраці з основними виробничими напрямками бізнесу (агровиробництво і переробка) і фінансовим департаментом ми детально досліджуємо ринок фінансування та очікувань банків. 

За нашими спостереженнями, на сьогодні найбільш поширеною категорією сталих вимірювальних метрик для агросектору є цілі зі зниження викидів парникових газів. Вони мають бути розраховані та верифіковані відповідно до міжнародно прийнятих методик, наприклад підходів ініціативи науково-обґрунтованих цілей (англ. SBTi, science-based targets initiative). Нещодавно Полтавський олійноекстракційний завод Kernel став  першим підприємством у секторі харчової промисловості України, яке долучилося до цієї ініціативи. Тим самим завод взяв на себе  зобов’язання щодо впровадження заходів, які зроблять внесок в обмеження глобального потепління до 1,5°C.

Проте загалом цілі зі зниження викидів парникових газів – це непроста задача, зокрема для компаній, в яких основна частка корпоративних викидів зосереджена на полі, тобто джерелами викидів є обробіток ґрунту, внесення азотних добрив та робота агротехніки. Облік парникових викидів базового року, встановлення довгострокової цілі з їх зниження та планування відповідної агротехнології для її виконання (так звані регенеративні практики), при цьому з мінімізацією ризиків падіння врожаїв – усе це  потребує значних аналітичних ресурсів, часу та додаткових витрат. 

Зрозуміло, що в умовах сучасної невизначеності для більшості українських агрокомпаній – це непріоритетне завдання. Тому одним із перших кроків у стимулюванні сталого фінансування в рослинництві сьогодні може бути фокусування не на показниках зниження викидів парникових газів, а на метриках підвищення  ефективності існуючих агрооперацій, оптимізації норм внесення азотних добрив, ЗЗР та витрат палива. Саме тут виникає простір для потенційної співпраці між банками та інноваційними проєктами агрокомпаній, зокрема з фарм-менеджмент системами (FMS). 

Агроінновації в Kernel 

Kernel має власну фарм-менеджмент систему – DigitalAgribusiness, яка дозволяє збирати, аналізувати і накопичувати інформацію про поле та технологію виробництва і, відповідно, про результати врожайності. Разом з історією агротехнологічних операцій на полі DigitalAgribusiness акумулює дані про стан ґрунту. Це здійснюється за рахунок планових циклічних агрохімічних обстежень у власній лабораторії. Системно ці дані збираються з 2012 року.

Крім того, фіксується інформація про обстеження полів, які проводять агрономи з фотопідтвердженням стану культури, геолокацією та виявленими проблемами. У комплексі з даними з дронів та супутників, метеорологічними показниками усе це є базою для оцінки викидів парникових газів у розрізі окремих полів та культур, а також для вимірювання ефекту від ощадливих технологій та меліоративних заходів, спрямованих на покращення показників здоров’я ґрунту та біорізноманіття.

Отже, вже сьогодні агрокомпанії оперують великими обсягами деталізованих і достовірних даних, які лягають в основу не тільки ефективного бізнес-планування, а й підтримки в реалізації практик сталого агровиробництва, управління природоорієнтованими рішеннями, впливами на біорізноманіття та підвищення кліматичної стійкості. Такі інструменти консолідації та аналізу інформації можуть також допомагати банками приймати швидкі обґрунтовані рішення щодо надання сталого фінансування, зменшуючи трансакційні витрати, та сприяти визначенню реалістичних та уніфікованих метрик фінансування для агросектору.