В Україні арештують понад мільйон банківських рахунків. Кого торкнеться і за що саме

Зазначимо, що раніше на час дії воєнного стану в Україні арешти виконавчої служби на суму менше 100 тис. грн були призупинили. Тепер це тимчасове послаблення відміняється.

Серед перших, хто повідомив про повернення арештів рахунків боржників, був засновник monobank Олег Гороховський.

"Оскільки закон набрав чинності, ми повинні повернути арешти, які знімали на час дії воєнного стану. Це торкнеться 436 тис. наших клієнтів. Дуже шкода, але ми нічого не можемо із цим зробити. Усі банки його виконуватимуть", – зауважив він.

У розмові з нами прессекретар Приватбанку Олег Серга, орієнтуючись на клієнтську базу, яка більш ніж втричі більша, ніж в monobank, не виключив, що в "Приваті" таких боржників буде понад 500 тис. Інакше кажучи, тільки по цих двох банках кількість арештованих рахунків боржників точно перевершить мільйон.

"Банки лише виконують доручення, надані державним чи приватним виконавцем. Банки ніяк не могли і не можуть впливати на процес. Держава давно працювала над його пришвидшенням. Але ми маємо розуміти, що понад 90% таких арештів стосуються невеликих сум. Насамперед, штрафів по ПДР", – говорить Серга.

У державному “Ощадбанку” даних щодо кількості таких клієнтів нам поки не надали.

Арешт рахунків стосується як старих, так і нових боргів. Останніх стало, щоправда, менше з об’єктивних причин: на низці територій з початком війни були скасовані штрафи, пеня за борги по "комуналці", в деяких регіонах не працювали системи автоматичної фіксації порушень ПДР, люди, маючи клопоти, менше судилися через збитки тощо.

Аліменти тут ні до чого. Кому насамперед арештують рахунки

У коментарі delo.ua приватний виконавець Андрій Авторгов звертає увагу, що попередня пільга боржникам щодо аліментів не застосовувалась. Аліменти відносяться до періодичних платежів з іншим порядком стягнення. Йшлося про пільги по боргах ЖЕКу, банку, компенсацію за пошкоджене майно (житло, авто), штрафи за ті ж ПДР тощо.

Ще на початку березня минулого року Кабмін ухвалив постанову, а Верховна Рада прийняла закон, який послабив заходи примусового виконання через спричинену війною скруту громадян. Народні обранці, як вже згадувалось, вирішили "зняти" арешти виконавчої служби фізособам на суму менше 100 тис. грн на час дії воєнного стану.

Разом з тим юрособам-боржникам дозволили здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт, виключно для виплати зарплати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів зарплати на місяць на одного працівника такої юрособи.

"Зверну увагу, що про зняття арешту не йшлося. Тут інше. Тобто арешт ніби і є, але при цьому коштами можна було користуватись. Але згодом законодавець вирішив змінити підхід до питання, оскільки коштів потребують не тільки боржники, а й ті, кому заборгували", – каже Андрій Авторгов.

Додамо, що тут варто розуміти різницю між арештом рахунків і списанням коштів. Платіжна вимога на списання – акт одноразової дії, який не "чекає" коштів клієнта. Якщо кошти арештовані, вони вже нікуди не подінуться: банк повідомляє виконавцю, що, наприклад, арештував 50 тис. грн клієнта, а виконавець вже після цього виставляє платіжку і кошти списуються.

Користуватись можна буде тільки двома "мінімалками"

Тепер же клієнти банків з арештами можуть користуватися щомісяця сумою до двох мінімальних зарплат (станом на 9 травня – 13,4 тис. грн), а решту боргу спишуть на користь кредитора.

Для цього виконавець провадження має передати банку постанову на зняття арешту на суму двох "мінімалок" за одним із рахунків клієнта. Як пояснює Андрій Авторгов, для вирішення цього питання клієнт має звернутися до виконавця самостійно.

"До цього часу діяла заборона на стягнення з зарплат, пенсій і стипендій. Цим законом розблоковується можливість звернення на стягнення зарплати, але не пенсій зі стипендіями до кінця воєнного стану", – тлумачить зміни експерт.

Якщо боржник, скориставшись ситуацією, обнулив рахунок, виконавець шукатиме інше майно для стягнення. Якщо боржник цього зробити не встиг, то кошти на рахунку арештуються і стягнуться на користь кредитора.

"Звичайно, мало хто бажає платити по боргах, ухиляючись від виконання судових рішень. Але в правовій державі це неприйнятно", – додає експерт.