До 2020 року ми підключимо до інтернету всі школи і лікарні — заступник голови МЕРТ

На початку року український уряд заявив про плани перетворити Україну з держави з сировинною економікою в державу з цифровою економікою. Delo.UA поспілкувалося з заступником керівника Міністерства економічного розвитку та торгівлі, яке є координатором майбутніх перетворень, Михайлом Титарчуком, щоб дізнатися, як це відбуватиметься.

За останні десять років в Україні було прийнято багато різних концепцій, покликаних збільшити IT- складову в економіці України. На жаль, жодна з них не була втілена в життя. І ось з'явилась концепція розвитку цифрової економіки. Можете дати якісь гарантії, що в даному випадку такого не буде?

Насправді гарантії може дати лише Господь Бог. Я думаю причина того, що попередні концепції не реалізовувались полягає в тому що середній вік уряду був максимум рік. Чинному уряду в квітні буде два роки, і дану концепцію безпосередньо за участю нашого міністерства ми розробляли весь 2017 рік. Тому що ми намагалися максимально її наблизити до життя.

На сьогоднішній день ми маємо макроекономічну стабілізацію в державі. Так, за 2016 рік було зростання 2,3% ВВП. Маємо реалістичний і оптимістичний сценарії. Згідно реалістичного у нас планується зростання ВВП, наприклад, в 2018 — 3%, 2019 — 3,6%, а в 2020 — 4%. Але уряд ставить більш оптимістичне завдання — ріст в 5-7%.

Ви сказали, що раніше була проблема в тому, що уряди часто мінялися. Чи не вийде так, що якщо зміниться цей уряд, концепцію знову покладуть на полицю?

Мені хотілось би вірити, що так не відбудеться. В розробці концепції брав участь бізнес, а він залишиться незалежно від того, який буде уряд. Тож будемо оптимістичні, що концепція не зміниться.

Втіленням концепції буде займатися окремий департамент. Можете розказати більше про це?

У нас є департамент інвестицій та інновацій, але його ресурсів для втілення всієї концепції недостатньо. Мінекономрозвитку скоріше буде своєрідним координатором, модератором процесу цифровізації. До роботи залучено багато міністерств і відомств. Наприклад, Державне агентство електронного урядування, Міністерство освіти та науки. Кожен з державних органів відповідатиме за свою частину роботи. Наприклад, МОН відповідальний за створення мультимедійного контенту у школах.

Фото: А. Владыко

І ваше міністерство буде координувати всі ці держоргани?

Так, ми виступаємо як координатор, тому що ми розробляли цю концепцію, презентували її уряду. Зокрема, Мінекономрозвитку створює Координаційний Центр виконання "цифрового порядку денного", це буде консультативно-дорадчий орган, в складі якого планується декілька секторальних робочих груп — з подолання цифрового розриву, цифровізації освіти, цифровізації реального сектору економіки, розвитку цифрових компетенцій тощо.

Також у жовтні 2017 року було створено Раду з інновацій, де головою є прем'єр-міністр, і чітко прописано склад цієї ради. До її складу входять урядовці не нижче заступника міністра. Рада збирається фактично раз на місяць, разом з бізнесом.

І вона буде регулювати процес впровадження концепції?

Звісно, так. Тобто на її розгляд виносяться певні питання, які треба розглянути і швидко прийняти рішення. В України є перспективи провести трансформацію економіки з сировинної у цифрову, тому що в нас одні з найкращих айтішників у світі. Треба просто всіх зібрати і використати потенціал, який у нас є в державі. 

Які перші конкретні кроки планує здійснити держава для реалізації концепції? Чи планується ухвалення інших нормативних документів?

Уряд вже почав процес дерегуляції і ми рухатимемось далі. В усіх органах влади зараз є проактивні люди, які хочуть технологічних змін в державі. Але зрозуміло, що цифрову економіку неможливо створити без фінансування. Дуже важко прорахувати таку точну цифру, але ми приблизно передбачаємо, що десь $3 млрд треба інвестувати в цифровізацію України.

Що стосується сфер, з яких починати, то найпростіша з них — це доступ до інтернету. Нещодавно відбулися конкурси на отримання ліцензій на 4G, міністерство брало безпосередньо участь в підготовці конкурсу. Це дуже важливо. Ми рухаємось далі, ми розуміємо, що 3G — це вже вчорашній день, 4G — це сьогодення, а в Кореї на Олімпіаді запустили навіть 5G в тестовому режимі. Це такий перший великий приклад.

Чи будуть вноситись якісь поправки до держбюджету і виділятись кошти на це ще цього року? Чи це вже плани 2019 року?

Питання таке було поставлено, щоб знайти можливість виділити фінансування. Двічі на рік вносяться зміни в бюджет.

І про які суми може йти мова зараз?

Побачимо. Це важко сказати, залежить від бюджету. Наприклад, один з перших прикладів, коли держава почала інвестувати у цю сферу — це 50 млн грн на інновації, (а саме на підтримку стартапів). Також цього року виділено 300 млн грн для державної підтримки технологічних інновацій для розвитку промисловості, зараз розробляються умови конкурсного відбору та порядок використання коштів.      

$3 млрд, про які ви згадали. Яку частину з цих коштів готова профінансувати власне держава?

Це прем'єр-міністр має вирішити. Якщо говорити, наприклад, про подолання цифрової нерівності і  забезпечення населення широкосмуговим інтернетом, розмір фінансування буде залежати від того, яку технологію для цього буде обрано. Наприклад, є певні території, де можна використовувати супутниковий інтернет — це одна цифра, а десь оптоволокно — це вже інша. Ми маємо провести якісний аудит, щоб зрозуміти, в які сфери ми маємо першочергово інвестувати і скільки.

Втім, зараз більш прийнятна для нас форма фінансування — державно-приватне партнерство. Ми плануємо залучати приватний бізнес. 

Розкажіть про це докладніше. Як це буде працювати?

Держава забезпечує якусь частину розгортання мережі, наприклад, будівництво інфраструктури, натомість оператор бере на себе зобов'язання забезпечити інтернетом той чи інший населений пункт. Наприклад, у нас є інфраструктура "Укрзалізниці" або мережа "Укртрансгазу", які можуть використовуватись як опорні мережі. Вони розповсюджені по всій країні, там вже є охорона, не треба брати дозвіл на землю. Так ми зможемо зменшити вартість реалізації проекту.

В 2017 році з'явився дієвий механізм державно-приватного партнерства, ми його теж можемо використовувати з цією метою.

Чи ведеться зараз якийсь діалог з операторами зв' язку з цього приводу?

Найближчим часом планується зустріч Ради з інновацій на чолі з прем'єр-міністром, де теж буде це питання обговорюватися. Ми зараз розглядаємо ряд пілотних областей, де може бути проект по розгортанню широкосмугового доступу до інтернету. 

Якщо взяти конкретні проекти, то що це може бути? Покриття всіх шкіл в пілотних областях?

Нам потрібно провести аудит. Наприклад, є школи, де навчаються 500 або 1000 дітей, вони пріоритетні, а є школи, де 20 дітей. Крім того, оскільки вже діє децентралізація, то частину цих проектів можуть оплачувати з місцевих бюджетів.

Стосовно технологій, ще під час зустрічі з прем'єром оператори почали так би мовити "піарити" свої рішення для подолання цифрового розриву. І це зрозуміло, це їх бізнес. Але як уряд бачить вирішення цього питання? Чи є вже якась конкретика і розуміння?

Цифровий розрив — це не тільки про інтернет, це нерівність у доступі до можливостей цифрового світу. Але спочатку ми зосереджуємося на вільному доступі до інтернету для громадян. Ще в 2011 році ООН було визначено, що доступ до інтернету є невід'ємним правом людини. Якщо в великих містах цієї проблеми не існує, то у невеликих населених пунктах вона є. І ми маємо розуміти, що там не може з'явитися 4G, а може, навіть і 3G, тому що економічно недоцільно вкладати кошти в обладнання для 3G в населеному пункті, де проживає тисяча людей. Можливо, буде тоді потрібно там проводити фіксований інтернет. Це, наприклад, дасть доступ до онлайн-адмінпослуг. 

Що стосується шкіл, то ми маємо звернути увагу на пригірські важкодоступні райони. Коли, наприклад, погода не дозволяє транспорту довозити дітей до шкіл. Насамперед, потрібно забезпечити даний район доступом до Інтернету, щоб навчання можна було проводити онлайн.

Перед нами є приклад Ізраїлю, де 10 років назад підключили до широкосмугового інтернету депресивні регіони. І це дало старт їх розвитку.

Ви згадали визначення права на інтернет як невід' ємного права людини. Чи є ідея прийняти подібне в Україні?

Якщо ми зараз це пообіцяємо, то у нас буде дуже багато скарг. Ми хочемо це зробити, бо якщо вся країна в нас буде покрита інтернетом, це буде покращення по всіх сферах.

Ви можете назвати терміни, коли перші результати реалізації концепції можна буде побачити пересічним громадянам?

Краще не обіцяти. Але ми зацікавлені самі в тому, щоб почати реалізовувати найближчим часом. Хотілося б до кінця цього року відпрацювати декілька областей, де ми зможемо максимально покрити швидкісним інтернетом соціальні сфери: школи, дитячі садочки.

За якими критеріями ви визначатимете пілотні області?

Є деякі області, в яких інфраструктура, наприклад, може бути краща в плані підключення до інтернету, вони потребують менше ресурсів. Але, наприклад, підконтрольні території Луганської і Донецької області ми теж маємо тримати максимально в пріоритеті і покривати інтернетом, щоб у людей був доступ до інформації. Тобто будемо віддавати перевагу тим областям, де це більше потрібно. 

Якщо брати аспект фінансування таких пілотних проектів з місцевих бюджетів, то яким чином це контролювати?

Я думаю, що кожен голова обладміністрації зацікавлений в тому, щоб у нього область розвивалась і показувала економічне зростання. Між ними навіть існує зараз конкуренція.

Один з проектів, які мають бути втілені у життя згідно концепції — це впровадження блокчейну в державних органах. Яку функцію має виконати ця технологія, і як це буде зроблено?

Як Томас Едісон міг передбачити, який поштовх дасть електрична лампочка розвитку електротехніки? Те ж саме сьогодні можна говорити про блокчейн. Ми бачимо позитивний вплив по перших результатах в пілотному проекті Міністерства юстиції. Зокрема, нещодавно Українська система електронних торгів арештованим майном СЕТАМ перша в світі перейшла  на криптографічну технологію захисту та збереження даних.

На сьогоднішній день, коли є певні послуги на блокчейні, зразу автоматично знімається багато питань.

Це може трансформувати державне управління в таких сферах, як реєстрація майнових прав, правосуддя, ідентифікація особи. Як технологія довіри, блокчейн у державному секторі використовується для  електронних референдумів, петицій, голосування та інших сервісів електронного урядування. Блокчейн забезпечує високоефективні механізми  захисту цілісності та доступності інформації та дозволяє створювати повністю децентралізовані системи.

А які наступні держоргани можуть впроваджувати в себе цю технологію?

В Міністерстві економічного розвитку ми розглядаємо це питання, контактуємо з Агентством державного електронного урядування, це їх сфера відповідальності. Ми хочемо впровадити цю технологію на державному рівні. Якщо говорити про конкретні сфери застосування — "Укрпатент".

Яких конкретних результатів ви чекаєте від реалізації концепції? І озвучте 3-4 дуже конкретних кроки, які будуть для цього зроблені

По-перше — підключення більшості шкіл до інтернету, не так важливо яка саме технологія при цьому буде використана. По-друге — доступ до інтернету у соціальних сферах. І по-третє — максимальна цифровізація реального сектору економіки.

Щоб адмінпослуги могли отримувати не лише жителі Києва чи Одеси, але й невеликих населених пунктів. Для себе найкращим результатом я назву той, коли люди зможуть сказати, що ситуація дійсно змінилася на краще. Ми плануємо розробити стратегічну модель управління з метою до 2020 року підключити до інтернету 100% навчальних закладів, медичних установ та об'єктів соціальної інфраструктури.