Оренда державного майна: хроніка української реформи

Фонд держмайна презентував портал orenda.gov.ua, що покликаний полегшити доступ мільйонів українських громадян до оренди об’єктів державної власності. Та сайт — це лише вершина айсберга великої реформи. 

Асоціаціями до оренди держмайна довгий час лишалися корупційні скандали та підкилимні процедури. Про доступність даних та конкуренцію на аукціонах мова зовсім не йшла. 

Чи вдалося урядовцям змінити ситуацію та зробити оренду прозорим та ефективним механізмом, спробуємо з'ясувати нижче.

Як було раніше

Оренда державного майна — сфера, яка довгий час залишалась поза увагою уваги громадськості та політичного керівництва. Відсутність належного контролю та цілісного підходу держави неминуче породила зловживання та корупцію навколо держоб'єктів. 

Ще кілька років тому процедура оренди об’єкту, що перебував у власності держави, нагадувала шаманські танці з бубном, після яких нібито мав піти дощ: багато бюрократичної тяганини без жодної гарантії на позитивний результат.

"Раніше оренда нерухомості в держави мала пройти складну і тривалу процедуру, яка тривала від 6 до 9 місяців. Інформація, що і коли буде здаватися в оренду, була важкодоступною: публікувалося всього 400 екземплярів газети "Відомості приватизації", тож лише "наближені" люди знали, коли той чи інший об'єкт буде виставлений для оренди",  — розповів під час презентації нового сайту голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко. 

Та на цьому "кола пекла" для потенційних орендарів не закінчувались: кінцеве рішення про передачу майна в оренду ухвалювала спеціальна комісія окремим голосуванням шляхом… підняття рук. 

"Непрозора система сприяла розвитку корупції та зростанню недовіри до органів влади: 95% об'єктів передавалися в оренду заздалегідь визначеним орендарям за початковою ціною і без проведення конкурсу", — додав Сенниченко. 

"Цифра" проти корупції

У лютому 2020 року набув чинності новий Закон України "Про передачу в оренду державного та комунального майна", який і мав стати першим кроком до реформи процедури оренди. Загальний курс реформи залишався незмінним: зменшити кількість адміністративних перепон на шляху до оренди об'єкта. 

"Закон про оренду — це закон про бізнес і про платників податків, бо я впевнений, що саме вони головні люди в нашій країні. Потрібно спілкуватися з державою максимально зручно, а максимально зручний спосіб спілкування з державою — це IT-рішення, на кшталт системи Prozorro.Продажі та підключених до неї майданчиків", — зазначив народний депутат від партії "Слуга народу" Андрій Мотовиловець.

Завдяки системі прозорих електронних аукціонів, посадові особи більше не ухвалюють рішень, кому саме передавати в оренду той або інший об’єкт державної нерухомості. Паперова газета з даними про об'єкти теж відійшла у минуле: замість неї вся інформація перейшла в мережу і тепер доступна онлайн навіть зі смартфона. 

"За понад 4 роки існування системи Prozorro.Продажі ми провели загалом понад 50 тисяч успішних аукціонів. Попри те, що аукціони оренди на базі платформи Prozorro.Продажі були запущені менше, ніж рік тому, вже відбулося понад 8 тисяч аукціонів з оренди державного та комунального майна. Мова йде про тисячу аукціонів на місяць", — розповіла Владислава Грудова, керівниця проєктного офісу "Prozorro.Продажі".

Одним із показових нововведень реформи оренди держмайна покликаний стати запуск електронної платформи orenda.gov.ua — єдиного сайту з усією необхідною інформацією про усі об'єкти державної власності, як вакантні для оренди, так і вже орендовані. 

За основу урядовці взяли принцип електронного маркетплейса: клікабельна карта з географічним розташуванням об'єкта, система фільтрів та уся необхідна інформація відтепер знаходяться в одному місці та, що найважливіше, без втручання ззовні.

Економічний вимір реформи

На словах реформа оренди покликана полегшити життя українських підприємців, але чи вплинули дії урядовців на реальні економічні показники? 

Згідно з інформацією, що публікується на сайті orenda.gov.ua, сума надходжень від оренди об'єктів держвласності у 2021 році вже зараз складає 1,02 млрд гривень. За цей час Фонд держмайна провів за новими правилами 2123 аукціони, а зростання ціни оренди на аукціонах склало у середньому 97,8%. 

"Є цікавий приклад невеликого приміщення в Міжнародному аеропорту "Бориспіль", яке раніше здавалося за 7 тисяч гривень на місяць, а після того, як ми виставили його на продовження оренди на аукціоні, бюджет отримав 1 млн гривень", — додав заступник голови Фонду Леонід Антонєнко. 

Рівень конкуренції на аукціонах оренди також зріс: якщо раніше лише в 3,6% випадків на об’єкти претендували двоє і більше учасників, за результатами 1 півріччя 2021 року цей показник зріс в середньому в сім разів. 

Окрім безпосереднього економічного виміру, реформа оренди держмайна — це також важливий іміджевий момент для держави: потенційні інвестори, які раніше побоювалися біганини між численними державними відомствами, отримали можливість працювати з об'єктами "напряму" у зручному форматі. 

"Протягом багатьох років представникам органів місцевого самоврядування казали: хочете залучити інвестиції — робіть сайти та показуйте інвестиційні можливості, надавайте доступ до відповідної інформації. Зазвичай мова йде про ділянку, будівлю чи інший об'єкт з конкретними координатами та описом. Тож наповнення баз даних завдяки змінам в процедурі оренди — важливий фактор для інвестицій", — зазначив директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.

Що далі? 

Запуск сайту orenda.gov.ua стане публічною частиною комплексної Системи автоматизації процесів оренди державного майна в Україні, що реалізується в рамках проєкту USAID/UK aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS".

Важливим нововведенням також стане ініціатива щодо залучення додаткового приватного капіталу у відновлення та збереження історичних будівель:

"Ми внесли зміни до "Положення про оренду", завдяки яким інвестор отримує можливість орендувати історичну будівлю на 50 років, сплачуючи орендну плату в 1 гривню за квадратний метр, якщо проведе реконструкцію будівлі вартістю 10 млн євро. Відповідно, спочатку проходить реконструкція і лише потім — пільговий період оподаткування", — зауважив Дмитро Сенниченко.   

Як бачимо, подальший розвиток ринку оренди державного майна й надалі потребує значних інвестицій в інфраструктуру, завдяки яким всі потенційні орендарі зможуть долучитися до процесу, а держава досягне нового рівня ефективності у держсекторі. Гарна новина — процес уже запущено.