Бизнес 29 сентября, 14:09

Що варто знати українському бізнесу про особливості ринку Узбекистану

Згідно нової регіональної політики Узбекистан намагається стати лідером серед країн Центральної Азії. Саме це стало важливим фактором, який стимулює економічну активність Узбекистану останні роки

Зараз на ринок Узбекистану заходять як міжнародні мережі, так і великі локальні гравці Зараз на ринок Узбекистану заходять як міжнародні мережі, так і великі локальні гравці
Зараз на ринок Узбекистану заходять як міжнародні мережі, так і великі локальні гравці

Стрімкий розвиток Узбекистану відкриває унікальні можливості для іноземних компаній. Зараз міжнародні бренди дуже уважно слідкують за цим ринком. Умови для бізнесу там покращуються, і тому помітно зростає інтерес. Треба відзначити, що активний розвиток економіки Узбекистану почався лише в останні 3-4 роки. До цього часу в країні був практично закритий ринок. До слова, придбати іноземну валюту для оплати імпорту було досить складно. Але зараз у країні створена та продовжує вдосконалюватися правова база для ведення бізнесу та залучення іноземного капіталу.

Який розвиток та майбутнє чекають на Узбекистан

Якщо говорити про зміни в економіці Узбекистану, то вони були спрямовані на активізацію нових точок економічного зростання — поліпшення інвестиційного клімату, розширення експортного потенціалу, активізацію зовнішньої торгівлі та зміцнення макроекономічної стабільності. Налагодження здорового економічного клімату в країні відразу позначилося на різкому зростанні зацікавленості інвесторами ринком Узбекистану. За останні 4 роки з усіх джерел залучено інвестицій на 83 мільярди доларів, що майже в 2 рази більше, ніж за попередні 26 років.

Згідно нової регіональної політики Узбекистан намагається стати лідером серед країн Центральної Азії. Саме це стало важливим фактором, який стимулює економічну активність Узбекистану останні роки. У результаті чого рівень двостороннього та багатостороннього співробітництва в регіоні помітно підвищився.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Наприклад, протягом 2017-2019 рр. загальний обсяг торгівлі Узбекистану з країнами Центральної Азії щорічно зростав і досяг 5,2 мільярда доларів. Згідно статистичних даних, у 2020 році, навіть незважаючи на пандемію, ця сума склала 5 мільярдів доларів, у той час як частка країн Центральної Азії в загальному товарообігу Узбекистану зросла з 12,4% (2019 рік) до 13,6% в 2020 році.

Роздрібний товарообіг Узбекистану в середньому збільшується на 30% в рік, проте частка організованої торгівлі займає менше 10%. При цьому близько 50% обсягу організованого мережевого роздробу займають кілька провідних гравців ринку. Ну і не забуваємо, що більша частка торгівлі все ще належить традиційним базарам. Сьогодні ринок Узбекистану настільки не насичений сучасним ритейлом, що шляхи його розвитку поки різновекторні: від великих гіпермаркетів до класичних супермаркетів і зручних онлайн-магазинів.

Зважаючи на це, зараз на ринок Узбекистану заходять як міжнародні мережі, так і великі локальні гравці з сусідніх країн. Активно почали розвиватися і місцеві ритейлери як в офлайн-форматах, так і через онлайн-канали.

Відповідно до змін у законодавстві та податковому регулюванні, велика частина традиційної торгівлі з відкритих базарів буде поступово перетікати в організовану торгівлю. На сьогоднішній день у великих містах і жвавих мегаполісах, таких як Ташкент, Бухара, Самарканд, тренд номер один — це перехід на онлайн-торгівлю і доставку. Онлайн-закупівля може бути як з доставкою, так і просто самовивіз готового упакованого замовлення з магазину.

Відмінність ринків Узбекистану та України

Особливість ринку Узбекистану полягає саме у його стійких культурних та економічних зв'язках з країнами Сходу. Усі ми асоціюємо Узбекистан з колоритними відомими на весь світ східними базарами, позиції яких здавалися непорушними століттями. Однак, кількість таких базарів в Узбекистані за останні роки помітно скорочується, а на їхньому місці з'являються сучасні торговельні комплекси з продуктовими супермаркетами.

Варто відзначити, що, незважаючи на весь свій потенціал, ринок Узбекистану не такий простий, як може здатися на перший погляд. Слід враховувати національні особливості, як-то: досить сильні ісламські традиції, які впливають на обмеження в асортименті (наприклад, не представлена свинина, тютюнові та алкогольні товари), прихильність до закупівлі на базарах, механіка споживчої поведінки, смакові переваги та ще помітну недовіру до онлайн-торгівлі.

Можна відзначити, що в Узбекистані послугами доставки з онлайн-магазину частіше користуються чоловіки, ніж жінки. В Україні ж, наприклад, зворотна ситуація.

В Узбекистані користувачів послугами онлайн-доставки у віці від 18 до 25 років на 9% більше, ніж в Україні, а група 25-34 роки найбільш чисельна, як і в Україні. Жителі Узбекистану у віці 35+ рідше замовляють продукти онлайн, а от в Україні, навпаки, саме ця вікова група за останні роки стала частіше користуватися послугами служб доставки з супермаркетів.

Більшість міжнародних компаній, які почали працювати в Узбекистані (Samsung Electronics, Netflix, Google Commerce, Hilton, Carrefour), вже усвідомили, що не вийде просто перенести успішну бізнес-модель з регіону в регіон, навіть на, здавалося б, настільки сприятливий економічний ґрунт. І коли мова йде про масштабування бізнесу в іншу культуру, то питання навіть не просто про адаптацію моделі за принципом "думай глобально, дій локально", а швидше навіть про побудову абсолютно нової концепції при виході на ринок за фактом його детального аналізу.

Наприклад, коли ми запускали службу доставки zakaz.uz в Узбекистані, то виявили, що місцеві жителі майже не користуються електронною поштою. Певний час ми не могли зрозуміти, чому ж немає замовлень у тій кількості, на яку ми розраховували. А причина була в тому, що клієнти для реєстрацій будь-де використовують номери телефонів. Таким чином, нам довелося підлаштуватися під новий канал комунікації. І тоді все запрацювало.

Ще з цікавих відмінностей ринків можемо навести той факт, що навіть SMM та реклама в соціальних мережах України та Узбекистану працює по-різному. У нас там є свої місцеві фахівці цих напрямів, які знаються на культурних традиціях регіону та розуміють, як краще подати той чи інший меседж. Не вся та реклама, яка круто спрацьовує у нас, буде сприйматися жителями Узбекистану. Є свої тонкощі, тому ці питання також потребують індивідуального підходу, коли запускаєш бізнес в іншій країні.

Перспективність ринку Узбекистану

Завдяки стабільно зростаючій економіці кількість міжнародних брендів, як і обсяг іноземних інвестицій, буде тільки збільшуватися. Крім економічного зростання цьому сприятиме ряд відкриттів нових якісних ТЦ, запланованих до введення в експлуатацію у найближчі роки.

У будь-якому випадку, конкуренція на ринку ритейлу Узбекистану розгортається дуже серйозна. І хоча за рівнем проникнення мереж Узбекистану поки далеко до України і навіть до Грузії та Молдови, але ситуація дуже швидко змінюється. На даний момент є всі передумови того, що Узбекистан протягом найближчого десятиліття пройде трансформацію до великого регіонального гравця. Вже до 2022 року Узбекистан має намір увійти в топ-20 в рейтингу Doing Business серед 190 країн.

Фактори, які дуже показово відображають динаміку розвитку:

1. Демографічні показники розвитку ринку. Ташкент не тільки найбільше місто Центральної Азії, а ще і той ринок споживання, який розвивається шаленими темпами. В останні роки чисельність населення міста збільшується в середньому на 40 тисяч осіб на рік. Причому середній вік місцевого жителя Ташкента становить 32,5 роки, що є найбільш цікавою для сфери ритейлу аудиторією. Для порівняння, в Україні показники інші. Для сучасної демографічної ситуації в Україні характерне поступове старіння населення. Середній вік у нас становить 40,6 року.

2. Зростання рівня доходів населення. Середній дохід на душу населення в реальному вираженні за останні 5 років зростав в середньому на 9,5% в рік, а середньомісячна заробітна плата — на 20,3%.

3. Стійка позитивна динаміка обороту роздрібної торгівлі у вартісному вираженні. Зростання обсягів споживання багато в чому пов'язане зі зміною споживчих звичок жителів Узбекистану — скорочується питома частка витрат на категорії товарів першої необхідності при одночасному збільшенні частки витрат на дозвілля, розваги, харчування поза домом, інші послуги та придбання більш дорогих товарів.

Загрузка...
Новое видео
Як залишатися у попиті і вміти пристосовуватися до змін — Валерія Заболотна
Загрузка...