Між двох вогнів: які податкові виклики чекають на Україну в наступні роки

З початком повномасштабного вторгнення Україна опинилася на податковому роздоріжжі. І чимало проблем, які турбують бізнес та державу сьогодні, зберігатимуть свою актуальність і після завершення бойових дій. Наша країна перебуває під подвійним тиском, адже під час війни контролюючим органам треба наповнювати бюджет для фінансування, передусім оборони (за певними оцінками близько $63 млрд на 2025 рік, що більше ніж 50% загальних витрат держави), а також фінансування соціальних програм.  Водночас бізнес, який зазнав чималих втрат, не має можливості виконувати свої фіскальні зобов’язання на довоєнному рівні.

Ми знаємо з історії, що країни, які були змушені воювати, зазвичай відповідали на це підвищенням податків. Так, Велика Британія запровадила податок на надприбутки — спочатку 50%, потім 80% у 1917 році під час Першої світової війни. У США в роки Другої світової війни ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) для найбагатших зросла до 94%.

Україна в сучасних реаліях та за підтримки міжнародних партнерів запровадила низку послаблень після початку вторгнення. Згадаймо закони №№2120-IX та 2142-IX, ставку податку у 2%, мораторій на податкові перевірки. Втім, під тиском міжнародних партнерів частина зазначених пільг та спрощень були поступово скасовані через необхідність наповнювати бюджет.

Ще одним серйозним викликом для України є її євроінтеграційні прагнення. Для того, аби стати повноцінним гравцем в ЄС, нашій державі необхідно адаптувати тисячі нормативно-правових актів у різних сферах, і звісно у сфері оподаткування. Велика кількість законодавчих змін теж матиме значний вплив на платників. Крім прямого ефекту також слід враховувати складнощі перехідного періоду та адаптації.

Виходячи з цього, виникає питання: як діяти за таких складних умов, та який шлях обрати для майбутнього? Шляхів звісно багато, але тут подивимося тільки на два, які найчастіше обговорюють.

Тотальне підвищення

Україна може відповісти на виклики часу у найбільш прогнозований спосіб — збільшенням податків для всіх. Таке підвищення буде покликане показати готовність України шукати внутрішні ресурси, а значить зняти частину залежності від фінансової допомоги закордонних партнерів. Запровадити подібний крок можна досить швидко (нехай із порушенням принципу стабільності податкової системи, який може звучати досить дивно в час війни).

Але потрібно бути готовим, що такий крок викличе суттєвий рівень невдоволення, оскільки будь-яке суттєве для надходжень бюджету вдарить, передусім, по соціально незахищених категоріях населення (через підвищення непрямих податків), а також спонукатиме частину бізнесу йти в тінь  і т.д.  Наприклад, після фінансової кризи 2008 року Греція, Іспанія та Португалія підвищили ПДВ та прибуткові податки. Результатами стали глибокі та тривалі рецесії, зростання безробіття та соціальна напруга. А тіньова економіка в Греції, наприклад,  перевищувала 25% ВВП.

Тому подібний сценарій хоча і може здаватися швидким в теорії, але потребуватиме обережного впровадження із ефективною системою контролю та зрозумілих компенсаторів.

Крім того, цей непопулярний крок не може бути впровадженим без змін і послаблень на довгий час через стримуючий економічний ефект високих податків.  

Стимулювання економіки

Наповнення бюджету можливе також за умови успішно працюючої та зростаючої економіки. Враховуючи масштаби втрат та руйнувань, яких зазнав бізнес в Україні, пришвидшене відновлення потребуватиме заохочень та покращення інвестиційного клімату. Це можуть бути додаткові податкові кредити, пільги, спеціальні режими і так далі. Зростання ВВП через збільшення бази оподаткування призведе до збільшення надходжень до бюджету .

Варто згадати Сінгапур, який утримує ставку корпоративного податку на одному з найнижчих рівнів серед розвинених країн - 17%. Країна надає 50% знижку для корпоративного податку на прибуток для активних компаній з місцевим персоналом. Крім того, держава стимулює інновації. Для угод про розподіл коштів, пов’язаних з інноваційною діяльністю, застосовується зменшення податку на 100%. Окремі галузеві заохочення мають фінансовий сектор, морські перевезення,  глобальні трейдери, управління фондами.

В результаті ВВП Сінгапуру щорічно зростає на 4-6% протягом останніх двох десятиліть, з 4,4% зростання у 2024 році та продовжує приваблювати інвесторів. В країні підтримується фіскальний профіцит та низька інфляція.

Враховуючи відчутний кадровий голод та велику кількість людей за кордоном, цей сценарій актуальний як ніколи для України. Але попри те, що він може дати позитивний результат у середньостроковій та довгостроковій перспективі, він не розв'язує питання фінансування буденних потреб. А без фінансування потреб зараз Україна як країна втрачатиме території, людей та ресурси - що зменшуватиме базу для майбутнього росту і відновлення.

Замість висновків

Який шлях обере Україна? Складно сказати. Події можуть розгортатися за першим, другим сценарієм або ж своєрідним поєднанням обох. Але в будь-якому разі під час прийняття рішення держава не може і, на мою думку, не буде обмежуватися лише бюджетними розрахунками. І навіть такої корисної вправи як мультифакторний економічний аналіз не може бути достатньо. Одразу скажу, що шляху, який був би легким, гарантовано приємним та мав всеосяжну публічну підтримку всередині України та, особливо важливо, серед міжнародних партнерів, на мою скромну думку, наразі не існує. Однак нам слід все ж таки обрати, чим варто зараз пожертвувати та у що інвестувати, аби отримати оптимальний  результат у майбутньому.