10 млрд грн нестачі у бюджеті — наслідок діяльності нелегальних заправок в Україні

Недоотримані податки — це лише один бік медалі. Інша проблема, на яку ми, на жаль, сьогодні звертаємо менше уваги, це той факт, що низькоякісне паливо — це ще й шкідливі викиди в атмосферу, які призводять до різноманітних захворювань дихальних шляхів, легенів. 

В Україні висока захворюваність на рак легенів, до того ж цей показник — один із найвищих у світі. Щороку фіксується близько 13 тисяч нових випадків. 

За словами онколога, лікаря-нейрохірурга Антона Шкіряка, східні регіони є лідерами за кількістю хворих на рак. На його думку, причина цього — це насамперед вкрай погана екологія. У Харківській, Дніпропетровській та Херсонській областях це майже 420-450 пацієнтів на 100 тисяч населення. 

Ба більше, через загоряння "бочок" можуть травмуватися та гинути люди. Адже про дотримання норм пожежної безпеки серед таких точок збуту пального не йдеться. Так, нещодавно стався випадок, який сколихнув країну, — у Кропивницькому через вибух нелегальної газової заправки постраждали четверо перехожих, їх могло бути й більше, адже вона стоїть біля школи. У будинках, розташованих поруч, вибуховою хвилею повибивало шибки, кілька мікрорайонів залишилися без світла. Вогонь вдалося загасити, але полум'я встигло знищити 18 автівок. 

У 2018 році Нафтогазова асоціація України (НАУ) запустила інтерактивний проект, спрямований на боротьбу з незаконним обігом нафтопродуктів. Карта нелегальних АЗС — це суспільна ініціатива. Мапу наповнюють члени НАУ, але повідомити про нелегальні заправки можуть і звичайні громадяни: для цього створено досить простий алгоритм дій на сайті. Подібні проекти реалізують у низці європейських країн, щоб, з одного боку, проінформувати державу і суспільство про проблему, а з іншого — надати державі інструмент для боротьби з цим явищем. 

Чому ж держава не може позбутися незаконних заправок, та до яких наслідків призводить тіньовий сектор палива? Delo.ua з'ясовувало ці питання разом із партнером юридичної фірми Sayenko Kharenko, головою правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України (АПКБУ) Сергієм Погребним та віце-президентом із закупівель, гуртових продаж і нових видів бізнесу мережі OKKO, головою ради Нафтогазової асоціації України Юрієм Кучабським.

Що я маю робити, коли (в обхід каси, за зниженою ціною) у мій автомобіль залили невідомо яке пальне? До кого звертатися, щоб перевірити цю станцію?

Сергій Погребной: Це ж підакцизний товар? Тому це справа Державної фіскальної служби (ДФС), податкової адміністрації або податкової міліції. Треба зателефонувати на гарячу лінію цих установ, і вони з'ясують, чи це фіктивне підприємництво, чи це ухиляння від податків, чи це реалізація продуктів, здобутих злочинним шляхом, якщо добре покопати.

Юрій Кучабський: Незаконні АЗС не видають чек або видають чек, на якому написано, що касовий апарат працює у тестовому режимі.

Якщо мою автівку заправили на нелегальній заправці неякісним пальним, чи є якісь законні шляхи вибороти відшкодування? Подати до суду на цю АЗС? Наскільки це взагалі можливо?

Сергій Погребной: На жаль, притягнути до відповідальності АЗС та їхніх власників вкрай важко. Такі станції не завжди працюють як юридичні особи, не надають офіційних документів, а їхні фактичні власники зазвичай не мають прямого зв'язку з АЗС. Навіть якщо виграти справу в суді, стягнути відшкодування не вдасться через відсутність у АЗС майна або коштів. 

Більш перспективним може бути звернення до правоохоронних органів та ініціювання відкриття кримінального провадження, в межах якого можна також подати цивільний позов. Але все залежатиме від якості проведення слідчих дій, бажання правоохоронців та суду припинити протиправну діяльність та притягнути винних осіб до відповідальності.

Які існують способи відрізнити якісне пальне від неякісного? Чи може це зробити звичайний споживач, чи це можливо лише в спеціальній лабораторії?

Юрій Кучабський: Перевірити, яким пальним ви заправляєте своє авто, можна у куточку споживача. Мережі, які багато років працюють на ринку, й для яких репутація і якість — це єдине ціле, ніколи не дозволять собі фальсифікат. Якщо ви б хотіли додатково для себе перевірити, єдиний коректний спосіб — зробити аналіз пального у сертифікованій лабораторії. Варто пам'ятати, якщо ви заправляєтесь у різних мережах або ж іноді практикуєте заправку з "бочки", і у вас відбувається змішування пального, результати будуть некоректними.   

Я читала, що в Україні з'явилося дуже багато фейкових НПЗ, на яких змішують якісне пальне з неякісним. Ви відстежуєте, скільки їх?

Юрій Кучабський: Точну кількість назвати не зможу, але їх дуже багато. Чимало продається необлікованої нафти під час видобутку, крадуть в "Укртранснафти", а потім це все збувають на НПЗ, які також зацікавлені переробити нафту поза офіційним полем, адже за нафтопродукти стягують акцизний збір. За останні кілька років незаконних НПЗ поменшало, тому що у 2016 році відбулися зміни у законодавстві, — був скасований імпорт відповідних компонентів для того, щоб виробляти таке контрафактне пальне.

Сергій Погребной: Нещодавно завезли багато контрабандного метанолу, і зупинилися всі українські заводи з виробництва добавок до біопалива. Склади підприємств забиті товаром, але ніхто його не купує, тому що беруть лише завезений незаконно.

Віце-прем'єр і міністр економіки Степан Кубів нещодавно заявив, що рівень тіньової економіки України скоротився з 40% ВВП у 2015 році до 32% ВВП у 2018-му. Загальні цифри ринку нафтопродуктів корелюють із галузевими?

Юрій Кучабський: Триває динаміка до зменшення. Але, на жаль, у нашому секторі ми такого не відчули. На сьогодні в Україні на 6 тисяч легальних заправних станцій приблизно 1,5 тисячі нелегальних точок.  За підрахунками НАУ, обсяг реалізації, який проходить через ці заправні станції, становить майже 1,5 млн тонн на рік.

А у грошах це скільки?

Юрій Кучабський: Це десь $1,5 млрд. І якщо говорити про легальний ринок нафтопродуктів, то протягом останніх чотирьох років він упав на понад 35%. Офіційна статистика засвідчує, що реалізація падає, проте автівок в країні не меншає. Чому падає? Тому що реалізація перетікає з легальних заправних станцій на нелегальні. Через це деякі легальні гравці не витримують конкуренції і самі стають нелегальними: припиняють використовувати касові апарати. За нашими підрахунками, на незаконні заправки припадає приблизно 40% ринку. 

А на яких схемах із пальним найбільше заробляють тіньовики?

Юрій Кучабський: У якості прикладу — схема, яка працювала на ринку у 2018 році й була розкрита: почали імпортувати набагато більше авіаційного пального, ніж споживала авіапромисловість. Чому? Тому що ставка акцизного збору на авіапальне набагато менша, ніж на дизельне. Цим скористалися ділки і почали підмішувати авіаційне пальне у дизельне, щоб реалізовувати його на незаконних АЗС. 

Тобто ця схема вже не працює?

Юрій Кучабський: Відбулися зміни у адмініструванні акцизного збору на авіапальне, що унеможливило цю тіньову схему з початку 2019-го. Але наразі ми говоримо про роздрібний бізнес і 1,5 тисячі нелегальних заправок на тлі 6 тисяч легальних — це  величезна цифра. Подібне відбувалося наприкінці 90-х років, коли незаконним пальним торгували з бензовозів кому заманеться.

Чи існують дієві механізми відстеження діяльності незаконних АЗС?

Юрій Кучабський: Один з таких інструментів відстеження для уповноважених на перевірки органів — інтерактивна карта нелегальних АЗС — https://perevirazs.info/, яку запустила асоціація минулого року. Кожен з нас може приїхати на АЗС і перевірити, чи її діяльність є законною. Наприклад, якщо ви не отримали фіскальний чек, або отримали чек з відміткою — каса працює в тестовому режимі; не знайшли куточок споживача, в якому має бути інформація про власника АЗС, ціни на пальне та документи про якість продукції; якщо ви помітили, торгівля паливом здійснюється з автоцистерн, каністр в гаражах, на дорогах тощо — це все ознаки нелегального ринку. Якщо кожен з нас, помітивши таку точку, зайде на карту та зробить відмітку про об'єкт для подальшої перевірки спеціальними службами або звернеться до служби з питань захисту прав споживачів, можливо, найближчим часом таких небезпечних точок поменшає. 

Сергій Погребной: Також існує інша проблема — більшість тіньовиків працює під прикриттям окремих представників прокуратури, МВС, податкової...

Тобто нелегальні автозаправки перебувають під прикриттям державних структур? Це нагадує 90-ті роки. Невже немає правового шляху це змінити? Втручання Президента в цю справу також не допоможе?

Сергій Погребной: На жаль, у деяких випадках нелегальна торгівля нафтопродуктами супроводжується активною "допомогою" з боку окремих співробітників правоохоронних органів або корумпованих чиновників. Ідеться про окремих людей, зазвичай на регіональному рівні.

Єдиним правовим шляхом врегулювання ситуації є неухильне дотримання чинного законодавства, розробка та імплементація додаткових заходів щодо реальної, а не формальної боротьби з незаконною торгівлею нафтопродуктами та корупцією, зокрема через притягнення винних осіб до відповідальності. В органів із боротьби та протидії корупції є достатньо повноважень для контролю цих дій. Річ у тім, що коли власники нелегальних АЗС, завдяки своїм зв'язкам у держструктурах, відчувають безкарність, то і жодного бажання припиняти такі дії у них немає. 

Натепер штраф за невикористання касового апарата становить 1 грн, але Мінфін та ДФС працюють над тим, аби збільшити стягнення. Якщо штрафи значно збільшаться, це щось змінить?

Сергій Погребной: Потрібно враховувати, що навіть ризики кримінальної відповідальності не завжди відлякують нечесних підприємців, що вже говорити про штрафи. Щоб уникнути стягнень, вони можуть досить швидко покинути одне підприємство, створити його копію та вивести на нього кошти. У цьому вони мобільніші за підприємців, які роками будують свою репутацію на ринку і цінують її.  

Тому штрафи, напевно, не зможуть кардинально змінити ситуацію з нелегальними продажами, однак зависокі штрафи бодай зможуть ускладнити життя нечесних підприємців і таким чином скоротити кількість нелегальних продажів.

Нафтогазова асоціація фіксує, що нелегальних гравців ринку дедалі більше. Як вона сама може боротися з цим?

Юрій Кучабський: Головна функція асоціації — інформувати суспільство, що це явище системне і масштабне, що держава втрачає величезні суми податків. Ми це робимо за допомогою мапи, про яку я вже казав. З іншого боку, ми пропонуємо зміни до законодавства, щоб запровадити певні системи з виявлення тіньових оборотів. Приміром, нещодавно запрацювала електронна система адміністрування руху пального, яка показує, де пальне продавалося без касових апаратів, і які документи від цього пального пішли на скрутку. Податкова ці схеми може виявляти і припиняти. Якщо усе вищезазначене робитимуть, то є шанс вирішити проблему. 

Хто наповнює інтерактивну мапу?

Юрій Кучабський: Мапу веде асоціація, а наповнюють її звичайні люди, ви, до речі, помітивши порушення, також можете про це повідомити, і члени НАУ, які моніторять і повідомляють про нелегальні автозаправки.

Яка функція мапи?

Юрій Кучабський: З одного боку, інформувати державу і суспільство про проблему, а з іншого — дати державі привід влаштувати перевірку сумнівних АЗС. Ми це не самі придумали, а запозичили європейський досвід. Приміром, наші колеги з Литви запустили таку карту, і за співпраці з державними органами потроху зменшується нелегальний ринок пального. Навіть більше, там ця карта працює не тільки щодо АЗС, а й щодо тютюнових виробів.

Сергій Погребной:  Це найбільші галузі в тіні — алкоголь, тютюн і паливо. І цією мапою можуть користуватися і журналісти — ви відкрили, подивилися, можете приїхати, зайти і сказати: "Добрий день, ось у вас заправочка вже 6 місяців на мапі, чому вона досі працює?". Ви журналіст, у вас офіційний запит.

Власне, і питання в тому, що, дивлячись на цю карту, вся Україна знає про нелегальні заправки, а вони продовжують працювати в кількості 987 об'єктів.

Юрій Кучабський: Працюють понад 987 — це тільки те, що бачить карта. Ми не можемо охопити всі регіони і моніторимо лише Київ, великі та середні міста, а глибинку не можемо — це дуже дорого. Тому сьогодні на карті стільки заправок, а насправді їх більше.

Як ви вважаєте , чому так відбувається?

Сергій Погребной: Це неймовірно вигідний бізнес. Це як сполучені посудини: що більша корупція, то більший тіньовий ринок, що більше тіньовий ринок, то більше йде грошей на корупцію. І так вони одне одного регулярно підтримують. Гроші спрямовують в тому числі на рейдерські захоплення, адже вони не враховані. Ми зараз маємо ситуацію, коли гроші, отримані з нелегальних заправок і нелегальної нафтобази, пішли на захоплення одного із заводів у Київській області. Конфлікт підживлюється грошима з кримінальних оборотів палива.

Юрій Кучабський: Асоціація порахувала, що у 2018 році державний бюджет недоотримав від тіньового сектору 10 млрд гривень. Це велика сума. Для порівняння: це річний бюджет Нацгвардії України (прим. Delo.ua  — у 2018 році) або 50% річного бюджету на закупівлю медикаментів для всієї країни. Але ці кошти залишаються необлікованими поза державним бюджетом та фінансують не український добробут, а ту саму корупцію.

Ви стверджуєте, що рейдерські захоплення можуть фінансуватися з продажу нелегального палива на незаконних АЗС. Наскільки це поширене явище — рейдерські атаки — і чи їх також прикривають МВС та ДФС?

Сергій Погребной: Так, гроші, зароблені на тіньовому ринку, часто використовують для фінансування рейдерських захоплень. На жаль, рейдерство — це досить поширене явище і, на мою думку, є другим після корупції чинником, що дестабілізує державу. За нашими приблизними підрахунками, у 2018 році сталося майже 930 рейдерських атак. Звісно, ця кількість ґрунтується на відкритих джерелах і може відрізнятися від фактичної, але в будь-якому випадку вона є досить значною. До того ж не завжди рейдерські захоплення супроводжуються прикриттям окремих працівників МВС. До таких дій можуть залучатися і окремі співробітники органів юстиції, судів тощо. Усе залежить від об'єкта захоплення та схеми, яку використовують зловмисники.

Раніше вже екс-президент Петро Порошенко доручав голові ДФС та голові комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики розробити план заходів щодо боротьби з нелегальними АЗС. Чи маємо якісь результати? Чи вдасться силовикам  покращити ситуацію?

Сергій Погребной: Як стверджують правоохоронці, така боротьба триває вже декілька років, і як приклад наводять проведення спецоперації "Акциз", під час якої викриваються та ліквідуються схеми з підакцизними товарами, зокрема нафтопродуктами. Якщо вірити ДФС, то на виконання доручення президента фіскали розробили план заходів із протидії тіньовому ринку палива, який передбачає проведення перевірок АЗС із виявлення порушень податкового законодавства. 

Результатом цієї роботи стало створення інтерактивної мапи місць незаконної торгівлі нафтопродуктами. Але цих заходів вкрай недостатньо. За нашою інформацією, більшість нелегальних АЗС продовжує працювати. На нашу думку, необхідне вольове рішення та реальні дії, спрямовані на боротьбу з нелегальною торгівлею нафтопродуктами.

Чи очікуєте ви, що цьогоріч держава нарешті вдасться до рішучих дій і виведе з тіні нелегальні АЗС?

Юрій Кучабський: Ми сподіваємося на це. Від жовтня минулого року почалися системні перевірки Генпрокуратурою і податківцями тих АЗС, що з'явилися на нашій мапі. Я маю надію, що система протидії корупції все-таки запрацює.

Нагадаємо, що наприкінці червня поточного року Кабмін опублікував прийняту постанову, якою було затверджено ліцензування діяльності з виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та зберігання нафтопродуктів тощо.  Впровадження нової системи повинно стати одним з важливих і цілком виправданих кроків у боротьбі з тіньовим сегментом на ринку нафтопродуктів. Від цього виграють всі — від постачальника, місцевої громади, державного бюджету до споживача пального, якому у бак не заллють фальсифікат. 

Фото: Олена Владико/Delo.ua