Блінкен прибув в Київ через сигнали про зміну зовнішньополітичного курсу України — експерт

Зміна керівництва НАК "Нафтогаз" з порушенням зобов’язань, які на взяла на себе Україна в рамках реформи корпоративного управління державними підприємствами, буде однією з центральних тем в рамках візиту державного секретаря США Ентоні Блінкена в Україну, оскільки західні партнери сприймають такі дії українського уряду як відмову від досягнутих домовленостей, а можливо -  і подальшої співпраці.

Про це пише політичний експерт Володимир Цибулько в блозі на сайті Кореспондент.

"Аналіз реакцій США, ЄС і міжнародних фінансових інституцій на зміну керівництва "Нафтогаза" свідчить — вони ні на йоту не повірили в те, що Андрія Коболєва звільнили через негативний фінансовий результат компанії в 2020 році. А оскільки влада України досі не надала більш обґрунтованих і зрозумілих пояснень, скепсис і негатив західних партнерів лише посилюється", — наголошує він.

Володимир Цибулько нагадує, що протягом минулого року і сам "Нафтогаз" і Міністерство фінансів публікували звіти, з яких було цілком зрозуміло, що 2020 рік компанія закінчить зі збитками, але тоді питання відставки Андрія Коболєва не підіймалося.

"Як може уряд України настільки цинічно втручатися в роботу найбільшого державного підприємства? Фінансові втрати — це просто виправдання. Нафтогаз отримав би прибуток, якби було виключене забезпечення безнадійної заборгованості", — наводить експерт слова керівника проектів Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) в Україні Габріели Міранди.

Враховуючи це США, ЄС, посли G7, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку і інші кредитори України послідовно виступають з критичними заявами дій уряду України і вимагають від нього підтвердження взятих на себе зобов’язань з проведення реформ, зокрема в сфері корпоративного управління.

"Ми сподіваємось, що влада України поновить зобов'язання продовжувати реформи, які дозволять відкрити інвестиції, що дозволить країні відновитись та реалізувати свій потенціал", — цитує Володимир Цибулько заяву ЄС, СБ і ЄБРР.

Тим часом український уряд не поспішає запевнити західних партнерів у налаштованості й надалі проводити реформи. Більше того, заяви українських посадовців, зокрема міністра юстиції Дениса Малюськи, можна розцінювати як налаштованість і в подальшому нехтувати попередніми домовленостями.

"30 квітня на "Свободі слова Савіка Шустера" міністр юстиції Денис Малюська… з одного боку сказав, що влада України під час реформи корпоративного управління держпідприємствами залишила для себе лазівку, щоб не виконувати зобов’язання і не рахуватися з наглядовими радами. А з другого боку Малюська попередив інвесторів і кредиторів: ми будемо використовувати той закон, який нам в даний момент більш вигідний", — підкреслює експерт.

Він не пояснив, чому ухвалюючи рішення стосовно Коболєва уряд керувався положеннями закону "Про управління об’єктами державної власності" і проігнорував вимоги закону "Про акціонерні товариства", які відповідають домовленостям про реформу корпоративного управління. Міністр на роз’яснив і підстави "усунення" незалежних членів наглядової ради без рішення суду, що також є порушенням згаданого закону.

"При чому не можна виключити і варіант, що уряд України не просто "клеїть дурня", а щиро вірить у ті тези, які продукує. Тоді це — свідчення його абсолютної некомпетентності, адже виходить, що він просто не здатен фахово сформулювати правову позицію і вибудувати чітку послідовність дій в рамках погоджених "правил гри. І ця некомпетентність влади стає надзвичайно великою проблемою, можливо навіть більшою, ніж корупція, яка завжди вважалася головною бідою України", — вважає Володимир Цибулько.

За його словами, з точки зору європейців і американців, Україна під надуманим приводом відходить від зобов’язань в рамках євроінтеграції. Більше того, посилає сигнал, що і надалі може їх ігнорувати. А для США додатковим негативним чинником стає те, що з наглядової ради "Нафтогазу" вивели усіх американців, які були незалежними директорами.

"Поведінка українських чиновників не може не викликати в західних партнерів відчуття дежавю. Вже не вперше Україна ігнорує довгі роки перемовин, складні компроміси і взаємні поступки, та  відступається від своїх обіцянок. Надто багато асоціацій виникає з листопадом 2013 року, коли адміністрація Віктора Януковича і уряд Миколи Азарова в останній момент знехтували усіма домовленостями з ЄС. І всі дуже добре пам’ятають до чого це призвело", — пише експерт.

Він вважає, що тема способу зміни керівництва "Нафтогазу" буде однією з ключових під час візит державного секретаря США Ентоні Блінкена в Україну. Бо заяви і дії української влади підштовхують до думки, що вона може відмовитися не просто від євроінтеграційних зобов’язань, але й від євроатлантичного вектору

"Цілком логічний висновок — зовнішньополітичний вектор країни буде змінюватися. І логіка підказує, що напрям може бути лише один", — резюмує Володимир Цибулько.