Запустити в Україні фондовий ринок за 1 рік: чи зможе Шмигаль виконати цю обіцянку?

У 2021 році уже можна буде писати 30-тирічну історію питання створення фондового ринку в Україні. За період незалежності України фондовий ринок був завжди "на язиці" у когось із представників влади. 

От і представники чинної влади не залишилсь осторонь. Так, 24 вересня 2020 року під час зустрічі з Американською торговельною палатою (ACC), яка об’єднує найбільших інвесторів та міжнародні компанії, що працюють в Україні, 24 вересня 2020 року, чинний прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про початок консультацій зі спеціалістами щодо утворення фондового ринку в Україні та висловив сподівання, що представники АСС приєднаються до цього процесу і Україна за рік вийде на створення фондового ринку.

"Переконаний, із залученням міжнародних експертів ми розвинемо цю тему та за рік вийдемо на створення фондового ринку", — сказав Шмигаль.

"А віз і далі там"

Якщо подивитися в розрізі останніх 15 років, то тут знаковою у кінці 2006-го року може виглядати зустріч тодішнього прем’єр-міністра Віктора Януковича з керівництвом Нью-Йоркської фондової біржі. Тоді Янукович заявив: "Реєстрація наших підприємств на Нью-Йоркській біржі і котирування акцій — це можливість не тільки розвивати український фондовий ринок, а й можливість залучати інвестиції в економіку".

У травні 2008 року за створення фондового ринку України уже взялася прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. "Сьогодні в раді інвесторів створено кілька груп, одна з яких займеться створенням фондового ринку. Якщо ми зможемо побудувати діючий фондовий ринок, внести необхідні зміни в українське законодавство, для нас відкриються фондові ринки", — заявила тоді Тимошенко.

У березні 2012 року прем’єр-міністр Микола Азаров засумнівався в ефективності роботи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і доручив першому віце-прем'єр-міністру Валерію Хорошковському проаналізувати роботу відомства.

Результатами такого аналізу, схоже, скористався уже у квітні 2014 року прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Тоді він заявив: "Для пожвавлення роботи фондового ринку України необхідно змінити керівництво регулятора, законодавчо закріпити незалежність ринку і провести необхідні реформи".

Уже за прем’єрства Володимира Гройсмана, відповідно до звіту Уряду про виконання Угоди про асоціацію з ЄС за 2018 рік, для розбудови системи ефективної протидії зловживанням на ринку цінних паперів та збільшення інвестицій в економіку України через підвищення довіри до ефективності державного регулювання фондового ринку, було розроблено проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу". Однак, стати законом цьому проєкту так і не судилось.

Загалом, в історії України відзначаються два періоди, коли фондовий ринок, як такий, функціонував. "Це 2005-2008 роки. Тоді в Україну заливалися великі спекулятивні гроші. Загалом, в світі це період великої фінансової бульбашки. В 2008 році, коли всі іноземці втекли, фондовий ринок в Україні здувся. В період 2009-2011 років розвиток фондового ринку забезпечило те, що багато українських фізичних осіб вийшли торгувати на українські біржі, але потім Янукович це тихенько заморив, і все померло через відсутність верховенства права", — говорить інвестиційний банкір Сергій Фурса.

"Маємо те, що маємо"

Із того, що Україна має на сьогодні у плані створення фондового ринку, потенційні учасники цього ринку відзначають інфраструктуру.

"Не можна сказати, що ми сьогодні створюємо фондовий ринок. Він або виникає, або не виникає. В Україні є інфраструктура для фондового ринку. Є інвестиційні компанії. Є кілька бірж. Такі біржі, як, скажімо, ПФТС і Українська Біржа — вони технологічні, там є вся інфраструктура для того, щоб торгувати. Не вистачає: а) грошей, б) чим торгувати", — каже Сергій Фурса.

Зазначимо, у 2018 році Українська біржа через використання російського програмного забезпечення була прикрита СБУ. Однак, уже зараз із переходом на вітчизняне програмне забезпечення Українська біржа відновлює торги.

Серйозними гравцями на ринку торгівлі цінними паперами вважаються іще окрім ПФТС і Української біржі, фондова біржа "Перспектива" і УФБ.

"Зараз український фондовий ринок не фіксується радарами ні українських політиків, ні переважної частини українського бізнесу, ні іноземних інвесторів (за винятком ОВДП). І це абсолютно справедливо. Є і інфраструктура, і регулятор, але цінність всього цього для економіки рівняється до нуля", — зазначає на своїй сторінці у Facebook директор із розвитку бізнесу Української біржі Олексій Сухоруков.

Основних причин нинішнього невтішного становища фондового ринку Сухоруков бачить три:

- вкрай слабкий захист прав власності;

- репресивне регулювання інфраструктури, інвесторів і емітентів;

- відсутність мотивації для розвитку публічних фінансових інструментів.

"Камінь кинуто"

"Поки що змін після заяви Шмигаля не бачив. Але, кажучи з власного досвіду, ми зможемо побачити зміни десь через три-чотири місяці. Для того, щоб до нас дійшла хвиля змін, треба спочатку кинути у воду камінь. Камінь кинутий! І треба розуміти, що ми, фондовики, не повинні стояти в стороні. На мій погляд, на наступний рік треба всім фондовикам згортуватися та доносити до потенційних інвесторів, що фондовий ринок в Україні є. Пропагувати фондовий ринок України", — каже в коментарі Delo.ua директор "БТС-Брокер"Роман Осипов.

До слова, БТС-Брокер у 2019 році першою змогла завести для торгів на Українську біржу акції Apple Inc. Їх у нас можна купити за гривні. Перспективи розвитку фондового ринку на сьогодні Роман Осипов називає добрими.

" Останнім часом бачу гарні перспективи розвитку фондового ринку в таких напрямках як торгівля іноземними цінними паперами всередині України на українських біржах, таких як акції, ETF чи поставні ф’ючерси на них. Це призведе до появи нових напрямків в роботі торговців цінними паперами, наприклад, допомога в формуванні портфелів, додаткова аналітика для клієнтів рідною для них мовою. Ми бачимо великі перспективи для торговців цінними паперами. Перспективи дуже добрі", — каже він.

До самої обіцянки Шмигаля створити в Україні за рік фондовий ринок Олексій Сухоруков ставиться не настільки скептично, як багато хто в Україні.

"Обіцянка досягти якихось результатів протягом всього одного року, особисто у мене викликає тільки оптимізм. Всі попередні відомі мені програми і стратегії в цьому напрямку ставили KPIs на горизонт не менше 5 років. Тобто на термін, протягом якого підписанти цих документів з величезною ймовірністю звільняють займані посади і не несуть жодної відповідальності за невиконання чого б то не було", — пише він. Однак, вважає, що наздогнати тут за рік ані Танзанію, ані Бахрейн, ані Бангладеш, ані багато інших країн Україна не зможе.

"Ідеальний, на мій погляд, механізм для України — "індивідуальні інвестиційні рахунки" і "індивідуальні пенсійні рахунки", законопроєкти, про які вносився до Верховної Ради в 2016 році. У "Слуг народу" руки до нього поки не дійшли, хоча це ось точно можна встигнути зробити навіть швидше, ніж за рік", — зазначає Сухоруков.

Стимулювати спеціальним оподаткуванням, на думку директора із розвитку бізнесу Української біржі, уряду варто як інвесторів, так і емітентів. "Вони повинні розуміти, заради чого їм ставати публічними і чому вигідно випускати цінні папери, які будуть купувати майбутні пенсіонери", — зауважує він. Хорошим прикладом в цьому сенсі Сухоруков називає Танзанію.

Про те, що на фондовому ринку чекають впровадження 2 рівня пенсійної реформи, говорить і Сергій Фурса. Загалом же, найшвидшим варіантом вирішення питання функціонування фондового ринку в Україні Сухоруков бачить в тому, щоб ізолювати фондовий ринок від поки що низькоякісної у нас юрисдикції, вивівши його в рамки "міжнародного фінансового центру" (МФЦ), що базується на англійському праві, за прикладом Дубаю і Астани.

"Рух у бік МФЦ, дозволить не витрачати час на розчищення "авгієвих стаєнь" заборон, безглуздих вимог і нав'язаних послуг, навалених за три десятка років українськими чиновниками", — зазначає він.

Надія Михальчук, спеціально для Delo.ua