Рік без голови. Хто гальмує процес обрання керівника САП і чим це загрожує Україні?

Трендом нового політичного сезону в Україні знову стала реформа судової системи. Влада демонструє рішучість в цьому напрямі: найменша затримка викликає бурхливу реакцію у Президента Володимира Зеленського, до вирішення проблем активно залучають міжнародних партнерів. Тим часом про торішній тренд — боротьбу з корупцією і призначення нового голови САП — українські можновладці чомусь забувають, хоча для США і Європи він залишається не менш важливим, а наслідки провалу цього напряму можуть стати для країни надзвичайно болючими.

Що є важливішим для країни: судова реформа чи боротьба з корупцією? Здається, відповідь очевидна: обидва напрями є значущими для країни і обом необхідно приділяти увагу. На жаль, на практиці чомусь виходить інакше. Не вірите? Давайте порівняємо.

На 16 вересня Президент Володимир Зеленський скликав термінову робочу зустріч за участю очільників органів суддівського врядування, представників парламенту, а також послів "Великої сімки". Навіщо? Щоб невідкладно "розрулити" питання з призначенням представників від Ради суддів до Етичної ради, яка буде перевіряти як діючих членів Вищої ради правосуддя, так і кандидатів до її складу. Річ у тому, що міжнародних експертів до Етичної ради вже призначили, а от членів від Ради суддів з  першої спроби призначити не змогли. І Володимир Зеленський вже б’є на сполох.

А тепер давайте пригадаємо, що відбувалося за останній місяць у царині боротьби з корупцією.

Наприкінці серпня міжнародні експерти попередили генпрокурора Ірину Венедіктову про те, що незабаром можуть вийти зі складу конкурсної комісії з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тобто з дня на день конкурс може бути зірвано. 

Ця проблема стурбувала навіть президента США Джозефа Байдена. настільки, що згадка про необхідність негайного обрання нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора увійшла у підсумкову заяву за результатами його зустрічі з Володимиром Зеленським.

Ситуація надзвичайно серйозна. Чекайте, а де термінові наради? Де залучення послів G7? Де бодай якісь дії для призначення нового керівника САП? Якщо хтось не пам’ятає — САП вже більше року працює без голови. При цьому проведення прозорого і відкритого конкурсу на цю посаду міжнародні партнери називали необхідною умовою не лише для надання макрофінансової допомоги, а й для збереження безвізового режиму.

Тож виникає резонне питання: чому українська влада не приділяє боротьбі з корупцією такої самої уваги, як судовій реформі? Можливо справа в тому, що комісія з обрання керівника САП ефективно працює і самостійно знайде вихід з ситуації, що склалася?

Навряд. Ця комісія цілий місяць збиралася на перше засідання і ще три — не могла оголосити конкурс. Склад цієї комісії рік тому обурив не лише українські громадські організації, що опікуються питаннями боротьби з корупцією, а й міжнародних партнерів. Більшість її членів призначали за партійними квотами, при цьому вони не мали ані досвіду роботи в антикорупційній сфері, ані належної ділової репутації, ані авторитету. 

Очолює комісію, а значить і організовує її роботу, висуванка групи "За майбутнє" Катерина Коваль. Широкому загалу вона не відома, але певні "досягнення" має: за часів президентства Віктора Януковича входила до робочої групи з питань судової реформи, "топила" за "регіоналів", робила дорогі покупки, які не відповідали рівню її доходів. Наприклад, за 2011 році в декларації вона вказала 23 тисячі гривень доходу і в той самий час купила за 326 тис. грн новий позашляховик Hyundai Santa FE. 

До речі, з колишніми "регіоналами" вона співпрацювала і після 2014 року як заступник голови Союзу юристів України, який очолював Святослав Піскун. Але нещодавно з цієї структури її звільнили. Щоправда, без роботи вона не лишилася — її "взяв під крило" ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, призначивши членом керівної ради Світового конгресу українських юристів, який він також очолює. 

То що ж встигла конкурсна комісія під керівництвом Катерини Коваль за останній рік?

Нагадаємо, призначили членів комісії у вересні 2020 року, до роботи вони приступили в кінці жовтня, а конкурс на посаду голови САП оголосили вже в січні 2021 року. При цьому вже на початку січня міжнародні експерти, які входять до складу комісії, почали питати в Ірини Венедиктової: що, взагалі, відбувається? Чому комісія під керівництвом пані Коваль так кволо працює?

У відповідь вони отримали інформаційну атаку: їх самих спробували звинуватити у затягуванні роботи комісії. Щоправда, жодних реальних підстав для критики не знайшлося, скандалу не вийшло, тому ця атака швидко зійшла нанівець. Тим більше, що пояснити, куди в цей час дивилася голова комісії, ніхто б не зміг.

Далі ситуація ставала все більш комічною, або трагічною, це з якого боку подивитися. Спочатку ЗМІ виявили, що Катерина Коваль має тісні зв’язки з окремими кандидатами на посаду голови САП. А коли ці кандидати не змогли пройти відбір — перейшла до прямого порушення законодавства, аби "вибити" інших учасників конкурсу.

Так, на початку червня Катерина Коваль під час співбесіди розкрила дані поліграфологічного дослідження першого заступника керівника САП Максима Грищука, що прямо заборонено не лише законом, а й порядком проведення конкурсу, затвердженим самою ж комісією.

Їй начебто не сподобалася відповідь Грищука на поліграфі на одне із запитань, і вона не знайшла нічого кращого, ніж повторити це питання, а потім ще й обговорити з колегами його відповіді на поліграфі. З одного боку, це може видатися дрібницею. З іншого ж — вже стало підставою для звернення про відкриття кримінальної справи, а в перспективі може використовуватися для оскарження результатів конкурсу в цілому. Навряд чи це просто "випадкова помилка".

Коли ж кандидатів на посаду голови САП залишилося лише двоє — Олександр Клименко та Андрій Синюк — Катерина Коваль просто перестала збирати засідання комісії! Ніяких пояснень з цього приводу вона не давала. Але основна версія, яка звучить з різних джерел — жоден з кандидатів, які залишилися, "не влаштовує" керівництво комісії і людей, які за ним стоїть. 

Це настільки абсурдно і обурливо, що міжнародні експерти, які працюють в складі комісії, вдалися до безпрецедентного кроку: спрямували лист Ірині Венедіктовій, в якому попередили, що якщо ситуація не зміниться — вони можуть вийти зі складу комісії.

"Ми отримуємо достатньо інформації від наших друзів в Україні і знаємо, що багато людей хочуть, щоб комісія прийняла рішення, які вигідні їм. Це різні групи з різними інтересами. Ми знаємо, що проходять спеціальні наради без участі членів комісії, на яких обговорюють нашу роботу, і потім ми бачимо наслідки цих зустрічей вже в роботі комісії", –  обурюється член комісії, юрист-міжнародник Драго Кос.

Така "ефективна організація роботи" комісії Катериною Коваль привернула увагу навіть президента США Джозефа Байдена. У заяві за підсумками його нещодавньої зустрічі з Володимиром Зеленським говориться: "Україна має намір розбудовувати успішно створену незалежну антикорупційну інфраструктуру… Ці кроки включають негайне обрання нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора відповідно до найкращих міжнародних практик".

Проте за останні два тижні нічого не змінилося. Члени комісії продовжують чекати на запрошення від пані Коваль, САП залишається без голови, конкурс будь-якої миті може бути зірваний. Відкритим залишається питання: чи готова Катерина Коваль взяти на себе відповідальність не просто за невдале проведення конкурсу, а й за глобальні наслідки для України від цього провалу?

І не менш важливі питання: чому влада заплющує очі на таку кричущу поведінку людини, яка своїми діями не просто компрометує конкурс з обрання голови САП, але ставить під загрозу співпрацю України з міжнародними партнерами? В чиїх інтересах Катерина Коваль зриває призначення керівника САП?