- Категория
- Банки
- Дата публикации
Ігор Фісун: УКРКАРТ створює діджитал-банкінг для українських та іноземних клієнтів
Наприкінці 2019 року в УКРКАРТ розпочався новий відлік розвитку — компанію придбав фінтех-інвестор Ігор Фісун. Найперший в Україні незалежний процесинговий центр отримав фінансові ресурси для розвитку та збільшив команду професіоналів.
На 2020-й рік були амбітні плани: модернізувати компанію, створити інноваційні digital-продукти і вивести їх на міжнародний ринок. Що із запланованого вдалося запровадити, як вплинула пандемія на реалізацію задуманого та як буде розвиватись компанія надалі, Ігор Фісун розповів в інтерв’ю для Delo.ua.
Ігорю, давайте почнемо з початку — чому ви вирішили придбати УКРКАРТ?
— До покупки мене спонукала досить проста ідея. На сьогодні я володію групою фінтех-компаній, в рамках яких ми надаємо різні фінансові послуги — це платіжні методи, процесинг, емісія карток тощо. Є бажання створити абсолютно повноцінну фінтех-екосистему, якою клієнт зможе користуватися як своєрідним фінансовим маркетплейсом, — купувати у нас ті рішення та продукти, які відповідають його індивідуальному запиту.
Саме для створення такої екосистеми придбав ТОВ УКРКАРТ та акції "Оксі Банку". До речі, УКРКАРТ — це не тільки процесинговий центр. Це ще й однойменна платіжна система, про що мало хто знає. Вважаю її унікальною, як НПС "ПРОСТІР." Ми з командою активно розвивали систему "УКРКАРТ" упродовж 2020-го — випускали пластикові та цифрові картки, виконували перекази та зарахування, готували API для цифрових банків. У результаті кілька українських банків цьогоріч розпочали емісію в картковій платіжній системі "УКРКАРТ", членами якої на сьогодні є 13 банків. Також у грудні стартували транзакції ще й у торговельній мережі на POS-терміналах у ПС "УКРКАРТ". Першу оплату здійснили карткою "Альпарі Банку", екваєром операції став банк "Оксі".
Які були інвестиції в УКРКАРТ і чи виправдали вони себе?
— Об’єм інвестицій є непублічною інформацією. Ми закупили сучасне оснащення, інвестували у цей бізнес людський та інтелектуальний ресурс.
Зарано говорити про повернення інвестицій. Це буде можливим за 3-4 роки. Але з точки зору функціональності та бізнес-перспектив, ця інвестиція, звісно ж, важлива.
Власником ТОВ УКРКАРТ ви вже є понад рік. Що вважаєте найбільшим досягненням компанії за 2020-й рік?
— Головне, що ми зробили за цей рік, — провели масштабну модернізацію та заклали міцний фундамент потужної співпраці з партнерами у 2021-му. Щоб відповідати вимогам ринку і бути конкурентними, ми повністю оновили ядро мережевого обладнання та придбали сучасне ПЗ для запуску нових сервісів. Завдяки цьому УКРКАРТ впровадив 3ds 2.0 для банків-партнерів та почав пропонувати нові сервіси для PSP-провайдерів — А2С, С2А, Р2Р та ін.
Словом, УКРКАРТ збільшив потужності, посилив команду, "обріс" продуктами і тепер з гідністю може презентувати свої технічні рішення на українському та міжнародному ринках.
Також цьогоріч ми добре попрацювали з "Укрпоштою" і зробили важливі кроки для співпраці з міжнародною платіжною системою Union Pay. Це китайська платіжна система, яка працює у 179 країнах світу. Не менш важливим є те, що ми почали розробляти новий діджитал-продукт для банків-партнерів, який презентуємо наступного року.
Попри коронакризу, у 2020-му УКРКАРТ зміг стабілізуватись, виконати всі вимоги платіжних систем та НБУ, забезпечити безперебійне обслуговування усіх клієнтів.
Ви згадали про співпрацю з Укрпоштою. В цьому контексті цікаво: перспективи Укрпошти як банку як оцінюєте?
— Не є таємницею політична складова цього питання. Якщо Верховна Рада України ухвалить у другому читанні законопроєкт 2788-д, який дозволить Укрпошті надавати обмежені банківські послуги, то, звісно, технологічно ми забезпечимо партнеру всі умови, щоб він йшов у ногу з розвитком фінтеху. Зокрема, будемо допомагати Укрпошті у здійсненні емісії карток, їх обслуговуванні, підтриманні клієнтської бази тощо. На сьогодні Укрпошта обслуговує близько 4,5 млн пенсіонерів, а це майже половина від усієї кількості пенсіонерів в нашій країні.
У партнерстві з Укрпоштою що вдалося реалізувати за цей рік, а що плануєте на наступний?
— Вважаю, у 2020-му попрацювали доволі результативно. Наші спільні проєкти орієнтовані, зокрема, на розвиток платіжної інфраструктури у країні та національної системи "ПРОСТІР". Наприклад, УКРКАРТ впровадив зняття готівки (у розмірі до 10 тис грн) через POS-термінали для Укрпошти. Така можливість з’явилася в обласних центрах та населених пунктах із понад 2000 жителів, де скорочуються банківські відділення та банкомати, але є відділення Укрпошти з POS-терміналами.
Також термінали Укрпошти, які обслуговує УКРКАРТ, навесні почали приймати картки "ПРОСТІР". Тож мережа національної платіжної системи розширилася на +5000 POS-терміналів.
Ми модернізували Р2Р-сторінку на сайті Укрпошти і реалізували разом із SSI та колегами з BPC Україна кешбек-програму за картками monobank. Окрім того, для Укрпошти ми реалізували технологію A2C. Це переказ грошей з рахунку на картку фізичної особи. Технологія може використовуватись для мікрокредитування, зараз вона на стадії тестування продакшена з боку Укрпошти.
Також у грудні у всій мережі терміналів Укрпошти запустили сервіс поповнення карток.
Ігорю, у нашій розмові ви згадали про співпрацю з Union Pay. В чому бачите переваги роботи з цією платіжною системою?
— Union Pay є державним монополістом у Китаї (картки інших платіжних систем там мало де приймають). Оскільки Union Pay націлена на освоєння українського та європейського ринків, то і пропонує більш вигідні та гнучкіші умови для клієнтів, ніж ветерани ринку Mastercard та Visa. І важливо, що технологічно Union Pay від них не відстає.
Китай є одним із ключових торгових партнерів України, обсяги співпраці з яким зростають щороку. Закономірно, що за таких умов для бізнесу двох країн вигідно мати взаємо інтегровану систему розрахунків. Union Pay полегшує розрахунки українським підприємцям із постачальниками в Китаї, а банківському сектору вона забезпечує нові можливості інтеграції до світової фінансової системи. Картки Union Pay приймають більшість країн світу. Важливо і те, що ця платіжна система надає комплексні рішення для малих і середніх банків.
Виграти конкуренцію з Visa та Mastercard, на Ваш погляд, в перспективі UnionPay зможе чи ні?
— Сказати, що UnionPay витіснить Visa та Mastercard, звісно, гадаю — ні, не витіснить , але свою частку ринку збільшить. Певний перерозподіл відбудеться.
Як думаєте, з такими гравцями чи залишиться місце на ринку українському продукту НПС "ПРОСТІР" та платіжній системі УКРКАРТ, яку ви плануєте розвивати?
— Впевнений, місце залишиться. Розвиток національної платіжної системи потрібен з огляду на те, що це сприятиме, зокрема, здешевленню міжбанківських платежів, збільшенню надходжень до держбюджету, детінізації економіки, а також природній конкуренції, від якої виграє кожен українець.
Вважаю, що "ПРОСТІР" з часом потрібно розвивати не тільки як національну, але й міжнародну платіжну систему. В її рамках можемо співпрацювати з різними країнами, зокрема сусідніми. Наприклад, у цій системі гривня могла би конвертуватися (клірингуватися), скажімо, напряму в грузинську ларі і навпаки. Витрат буде менше. Бо сьогодні ми, розраховуючись у Грузії картками Visa чи Mastercard, отримуємо подвійну конвертацію. Спочатку гривня конвертується в долари, потім — долар в місцеву валюту.
До речі, стати членом НПС "ПРОСТІР" значно простіше, ніж членом Visa чи Mastercard. Але при цьому кількість карток національної платіжної системи на ринку мізерна і не сягає поки що навіть піввідсотка.
А взагалі на базі "ПРОСТОРУ" реалізувати вже щось вдалося?
— Як я вже зазначив, у 2020-му році ми розширили мережу національної платіжної системи на 5000 POS-терміналів Укрпошти. Також восени УКРКАРТ і наш клієнт банк "Траст-капітал" презентували новий продукт — картку платіжної системи ПРОСТІР+ID Української асоціації нефрологів.
Ви анонсували, що ваша команда на базі УКРКАРТ створює діджитал-банкінг. На якому етапі розробка і яким очікуєте результат?
— Так, наш діджитал-банкінг ми вже пропонуємо невеликим банкам як зручне сучасне технологічне SaaS-рішення для створення власного онлайн-банкінгу. Розробка такого продукту доволі дороге задоволення для невеликих гравців, а наше рішення у форматі white label значно доступніше та економічно доцільніше. На сьогодні зроблено левову частку роботи. Технічне ядро, яке забезпечує основні процеси, працює. У мене вже навіть тестова версія встановлена у смартфоні і можу проводити тестові операції. Фронт-енд (тобто видима частина) на платформах iOS та Android вже завершена на 95%. Бекенд будемо допрацьовувати ще кілька місяців.
Перші клієнти уже є?
— Так, є домовленості з "Оксі Банк". Ще з деякими банками ведемо переговори.
За рахунок чого плануєте вигравати у інших мобільних банкінгів, які уже є на ринку?
— Ключова перевага у економічно вигідній пропозиції. Банки заощадять на розробці, а тому зможуть виділити більше коштів на маркетинг і просування продукту на ринку.
А індивідуальні рішення для окремих банків будуть чи тільки одна система?
— Концептуально і технологічно це буде одна система, але вона може мати різні версії, в тому числі під індивідуальний запит. Ми не вигадуємо велосипед, а модифікуємо, умовно кажучи, товщину коліс, колір рами тощо. Наш продукт, в залежності від функціоналу, матиме кілька версій. У першій базовій версії, наприклад, буде можливість додати активну карту в мобільний додаток і повністю керувати нею за допомогою різних функцій; відслідковувати транзакції за картками, бачити аналітику і угруповання транзакцій за типами витрат (наприклад, розваги чи медицина); виконувати P2P перекази як зі своєї карти, так і з карт інших банків; отримувати повідомлення від банку через PUSH-сервіс.
У більш розширеній версії будуть доступні ще й реєстрація нових клієнтів і дистанційне відкриття кредитних та інших карт з доставкою кур'єром або через служби логістики; Google Pay і Apple Pay; оплата через QR; депозитні і кредитні послуги; функціонал для ФОПів, інтеграція з різними чат-ботами тощо.
Саме з цим продуктом УКРКАРТ планує вийти на міжнародний ринок?
— Ми пропонуємо іноземним фінансовим компаніям ті сучасні технологічні рішення, яких на сьогодні вимагає ринок. Це рішення, які переважно "під капотом". Але в тому числі і наш діджитал-банкінг.
Багато хто говорить, що діджитал-банкінг в Україні набагато кращий, аніж, скажімо, в деяких країнах Європи…
— Погоджуюся. Наші переваги у тому, що європейці більш консервативні — вони задовольняються тим, що мають. Ми більш драйвові, більше відкриті до новизни, не боїмося експериментів.
Взагалі зацікавленість з чийогось боку вже є?
— Так, ми ведемо переговори з банками Далекого Сходу, Латинської Америки, Африки. Це довготривалий і непростий процес, але в принципі ми знаходимо з ними спільну мову. Паралельно домовляємося і з країнами Центральної Європи та деякими найближчими сусідами.
Взагалі від сьогоднішньої коронакризи ви у виграші чи програші?
— В програші, мабуть, увесь ринок. Рівень платоспроможності помітно знизився. Ринок проявляє більшу настороженість. Більшість гравців вичікують, а що буде далі; різко скоротили витрати, зокрема, на впровадження нових технологій. У той же час ми адаптувалися і працюємо у цих умовах.
І навіть складаєте стратегічні плани на майбутнє?
— Звісно. Те, що нас не вбиває, загартовує нас і робить сильнішими.
Розмовляла Надія Михальчук, спеціально для Delo.ua