Ігор Фісун: УКРКАРТ створює діджитал-банкінг для українських та іноземних клієнтів

Ігор Фісун, власник процесингового центру ТОВ УКРКАРТ
Ігор Фісун, власник процесингового центру ТОВ УКРКАРТ
Процесинговий центр УКРКАРТ, який понад 20 років залишається одним із ключових гравців ринку платіжних послуг в Україні, займається процесингом платіжних карток, обробкою транзакцій та постачанням програмного забезпечення для фінансових організацій
Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни.
Забронировать участие

Наприкінці 2019 року в УКРКАРТ розпочався новий відлік розвитку — компанію придбав фінтех-інвестор Ігор Фісун. Найперший в Україні незалежний процесинговий центр отримав фінансові ресурси для розвитку та збільшив команду професіоналів.

На 2020-й рік були амбітні плани: модернізувати компанію, створити інноваційні digital-продукти і вивести їх на міжнародний ринок. Що із запланованого вдалося запровадити, як вплинула пандемія на реалізацію задуманого та як буде розвиватись компанія надалі,  Ігор Фісун розповів в інтерв’ю для Delo.ua.

Ігорю, давайте почнемо з початку — чому ви вирішили придбати УКРКАРТ?  

— До покупки мене спонукала досить проста ідея. На сьогодні я володію групою фінтех-компаній, в рамках яких ми надаємо різні фінансові послуги — це платіжні методи, процесинг, емісія карток тощо. Є бажання створити абсолютно повноцінну фінтех-екосистему, якою клієнт зможе користуватися як своєрідним фінансовим маркетплейсом, — купувати у нас ті рішення та продукти, які відповідають його індивідуальному запиту. 

Саме для створення такої екосистеми придбав ТОВ УКРКАРТ та акції "Оксі Банку". До речі, УКРКАРТ — це не тільки процесинговий центр. Це ще й однойменна платіжна система, про що мало хто знає. Вважаю її унікальною, як НПС "ПРОСТІР."  Ми з командою активно розвивали систему "УКРКАРТ" упродовж 2020-го — випускали пластикові та цифрові картки, виконували перекази та зарахування, готували API для цифрових банків. У результаті кілька українських банків цьогоріч розпочали емісію в картковій платіжній системі "УКРКАРТ", членами якої на сьогодні є 13 банків. Також у грудні стартували транзакції ще й у торговельній мережі на POS-терміналах у ПС "УКРКАРТ". Першу оплату здійснили карткою "Альпарі Банку", екваєром операції став банк "Оксі". 

Які були інвестиції в УКРКАРТ і чи виправдали вони себе? 

— Об’єм інвестицій є непублічною інформацією. Ми закупили сучасне оснащення, інвестували у цей бізнес людський та інтелектуальний ресурс.

Зарано говорити про повернення інвестицій. Це буде можливим за 3-4 роки. Але з точки зору функціональності та бізнес-перспектив, ця інвестиція, звісно ж, важлива. 

Власником ТОВ УКРКАРТ ви вже є понад рік. Що вважаєте найбільшим досягненням компанії за 2020-й рік? 

— Головне, що ми зробили за цей рік, — провели масштабну модернізацію та заклали міцний фундамент потужної співпраці з партнерами у 2021-му. Щоб  відповідати вимогам ринку і бути конкурентними, ми повністю оновили ядро мережевого обладнання та придбали сучасне ПЗ для запуску нових сервісів. Завдяки цьому УКРКАРТ впровадив 3ds 2.0 для банків-партнерів та почав пропонувати нові сервіси для PSP-провайдерів — А2С, С2А, Р2Р та ін.  

Словом, УКРКАРТ збільшив потужності, посилив команду, "обріс" продуктами і тепер з гідністю може презентувати свої технічні рішення на українському та міжнародному ринках.

Також цьогоріч ми добре попрацювали з "Укрпоштою" і зробили важливі кроки для співпраці з міжнародною платіжною системою Union Pay. Це китайська платіжна система, яка працює у 179 країнах світу. Не менш важливим є те, що ми почали розробляти новий діджитал-продукт для банків-партнерів, який презентуємо наступного року. 

Попри коронакризу, у 2020-му УКРКАРТ зміг стабілізуватись, виконати всі вимоги платіжних систем та НБУ, забезпечити безперебійне обслуговування усіх клієнтів.  

Ви згадали про співпрацю з Укрпоштою. В цьому контексті цікаво: перспективи Укрпошти як банку як оцінюєте?

— Не є таємницею політична складова цього питання. Якщо Верховна Рада України ухвалить у другому читанні законопроєкт 2788-д, який дозволить Укрпошті надавати обмежені банківські послуги, то, звісно, технологічно ми забезпечимо партнеру всі умови, щоб він йшов у ногу з розвитком фінтеху. Зокрема, будемо допомагати Укрпошті у здійсненні емісії карток, їх обслуговуванні, підтриманні клієнтської бази тощо. На сьогодні  Укрпошта обслуговує близько 4,5 млн пенсіонерів, а це майже половина від усієї кількості пенсіонерів в нашій країні.

У партнерстві з Укрпоштою що вдалося реалізувати за цей рік, а що плануєте на наступний?

— Вважаю, у 2020-му попрацювали доволі результативно. Наші спільні проєкти орієнтовані, зокрема, на розвиток платіжної інфраструктури у країні та національної системи "ПРОСТІР". Наприклад, УКРКАРТ впровадив зняття готівки (у розмірі до 10 тис грн) через POS-термінали для Укрпошти. Така можливість з’явилася в обласних центрах та населених пунктах із понад 2000 жителів, де скорочуються банківські відділення та банкомати, але є відділення Укрпошти з POS-терміналами. 

Також термінали Укрпошти, які обслуговує УКРКАРТ, навесні почали приймати картки "ПРОСТІР". Тож мережа національної платіжної системи розширилася на +5000 POS-терміналів. 

Ми модернізували Р2Р-сторінку на сайті Укрпошти і реалізували разом із SSI та колегами з BPC Україна кешбек-програму за картками monobank. Окрім того, для Укрпошти ми реалізували технологію A2C. Це переказ грошей з рахунку на картку фізичної особи. Технологія може використовуватись для мікрокредитування, зараз вона на стадії тестування продакшена з боку Укрпошти. 

Також у грудні у всій мережі терміналів Укрпошти запустили сервіс поповнення карток. 

Ігорю, у нашій розмові ви згадали про співпрацю з Union Pay. В чому бачите переваги роботи з цією платіжною системою?

— Union Pay є державним монополістом у Китаї (картки інших платіжних систем там мало де приймають). Оскільки Union Pay націлена на освоєння українського та європейського ринків, то і пропонує більш вигідні та гнучкіші умови для клієнтів, ніж ветерани ринку Mastercard та Visa. І важливо, що технологічно Union Pay від них не відстає. 

Китай є одним із ключових торгових партнерів України, обсяги співпраці з яким зростають щороку. Закономірно, що за таких умов для бізнесу двох країн вигідно мати взаємо інтегровану систему розрахунків. Union Pay полегшує розрахунки українським підприємцям із постачальниками в Китаї, а банківському сектору вона забезпечує нові можливості інтеграції до світової фінансової системи. Картки Union Pay приймають більшість країн світу. Важливо і те, що ця платіжна система надає комплексні рішення для малих і середніх банків.

Виграти конкуренцію з Visa та Mastercard, на Ваш погляд, в перспективі  UnionPay зможе чи ні?

— Сказати, що UnionPay витіснить Visa та Mastercard, звісно, гадаю — ні, не витіснить , але свою частку ринку збільшить. Певний перерозподіл відбудеться. 

Як думаєте, з такими гравцями чи залишиться місце на ринку українському продукту НПС "ПРОСТІР" та платіжній системі УКРКАРТ, яку ви плануєте розвивати? 

Впевнений, місце залишиться. Розвиток національної платіжної системи потрібен з огляду на те, що це сприятиме, зокрема, здешевленню міжбанківських платежів, збільшенню надходжень до держбюджету, детінізації економіки, а також природній конкуренції, від якої виграє кожен українець. 

Вважаю, що "ПРОСТІР" з часом потрібно розвивати не тільки як національну, але й міжнародну платіжну систему. В її рамках можемо співпрацювати з різними країнами, зокрема сусідніми. Наприклад, у цій системі гривня могла би конвертуватися (клірингуватися), скажімо, напряму в грузинську ларі і навпаки. Витрат буде менше. Бо сьогодні ми, розраховуючись у Грузії картками Visa чи Mastercard, отримуємо подвійну конвертацію. Спочатку гривня конвертується в долари, потім — долар в місцеву валюту.     

До речі, стати членом НПС "ПРОСТІР" значно простіше, ніж членом Visa чи  Mastercard. Але при цьому кількість карток національної платіжної системи на ринку мізерна і не сягає поки що навіть піввідсотка. 

А взагалі на базі "ПРОСТОРУ" реалізувати вже щось вдалося?

— Як я вже зазначив, у 2020-му році ми розширили мережу національної платіжної системи на 5000 POS-терміналів Укрпошти. Також восени УКРКАРТ і наш клієнт банк "Траст-капітал" презентували новий продукт — картку платіжної системи ПРОСТІР+ID Української асоціації нефрологів.

Ви анонсували, що ваша команда на базі УКРКАРТ створює діджитал-банкінг. На якому етапі розробка і яким очікуєте результат?

— Так, наш діджитал-банкінг ми вже пропонуємо невеликим банкам як зручне сучасне технологічне SaaS-рішення для створення власного онлайн-банкінгу. Розробка такого продукту доволі дороге задоволення для невеликих гравців, а наше рішення у форматі white label значно доступніше та економічно доцільніше. На сьогодні зроблено левову частку роботи. Технічне ядро, яке забезпечує основні процеси, працює. У мене вже навіть тестова версія встановлена у смартфоні і можу проводити тестові операції. Фронт-енд (тобто видима частина) на платформах iOS та Android вже завершена на 95%. Бекенд будемо допрацьовувати ще кілька місяців. 

Перші клієнти уже є?

— Так, є домовленості з "Оксі Банк". Ще з деякими банками ведемо переговори. 

За рахунок чого плануєте вигравати у інших мобільних банкінгів, які уже є на ринку?

— Ключова перевага у економічно вигідній пропозиції. Банки заощадять на розробці, а тому зможуть виділити більше коштів на маркетинг і просування продукту на ринку. 

А індивідуальні рішення для окремих банків будуть чи тільки одна система?

— Концептуально і технологічно це буде одна система, але вона може мати різні версії, в тому числі під індивідуальний запит. Ми не вигадуємо велосипед, а модифікуємо, умовно кажучи, товщину коліс, колір рами тощо. Наш продукт, в залежності від функціоналу, матиме кілька версій. У першій базовій версії, наприклад, буде можливість  додати активну карту в мобільний додаток і повністю керувати нею за допомогою різних функцій; відслідковувати транзакції за картками, бачити аналітику і угруповання транзакцій за типами витрат (наприклад, розваги чи медицина); виконувати P2P перекази як зі своєї карти, так і з карт інших банків; отримувати повідомлення від банку через PUSH-сервіс.

У більш розширеній версії будуть доступні ще й реєстрація нових клієнтів і дистанційне відкриття кредитних та інших карт з доставкою кур'єром або через служби логістики; Google Pay і Apple Pay; оплата через QR; депозитні і кредитні послуги; функціонал для ФОПів, інтеграція з різними чат-ботами тощо.

Саме з цим продуктом УКРКАРТ планує вийти на міжнародний ринок? 

— Ми пропонуємо іноземним фінансовим компаніям ті сучасні технологічні рішення, яких на сьогодні вимагає ринок. Це рішення, які переважно "під капотом". Але в тому числі і наш діджитал-банкінг. 

Багато хто говорить, що діджитал-банкінг в Україні набагато кращий, аніж, скажімо, в деяких країнах Європи…

— Погоджуюся. Наші переваги у тому, що європейці більш консервативні — вони задовольняються тим, що мають. Ми більш драйвові, більше відкриті до новизни, не боїмося експериментів.  

Взагалі зацікавленість з чийогось боку вже є?

— Так, ми ведемо переговори з банками Далекого Сходу, Латинської Америки, Африки. Це довготривалий і непростий процес, але в принципі ми знаходимо з ними спільну мову. Паралельно домовляємося і з країнами Центральної Європи та деякими найближчими сусідами.

Взагалі від сьогоднішньої коронакризи ви у виграші чи програші?

— В програші, мабуть, увесь ринок. Рівень платоспроможності помітно знизився. Ринок проявляє більшу настороженість. Більшість гравців вичікують, а що буде далі; різко скоротили витрати, зокрема, на впровадження нових технологій. У той же час ми адаптувалися і працюємо у цих умовах. 

І навіть складаєте стратегічні плани на майбутнє?

— Звісно. Те, що нас не вбиває, загартовує нас і робить сильнішими. 

Розмовляла Надія Михальчук, спеціально для Delo.ua