"Від 5 до 15 можуть "упасти": експерти оцінили запас міцності банків після краху "Аркади"

Згадати про "банкопад" 2014-2015 років — тоді 95 банківських установ були виведені із ринку регулятором — примусило падіння банку "Аркада". Це перший за 3 останні роки банк, який НБУ визнав неплатоспроможним.

Причиною падіння банку "Аркада" голова НБУ Кирило Шевченко назвав зменшення нормативу капіталу менше однієї третини мінімально встановленого рівня, яке сталося внаслідок втрати основних активів банку: будівлі та земельної ділянки на вулиці Ольгинській. Саму будівлю в минулому році "Аркада", виходячи із офіційної інформації, передала в заставу спорідненій особі, яка в цьому році "за несвоєчасну сплату боргу" її "забрала".

В той же час, сам факт того, що НБУ пропустив повз себе подібну оборудку, наштовхує деяких експертів на думку про суттєві прогалини регулятора в плані нагляду за банківськими установами.

"НБУ володіє повним масивом інформації. Тобто, він бачить все, що відбувається в комерційних банках і може аналізувати все аж до копійки. У зв'язку з цим виникає питання: чому стають можливими такі випадки як з банком "Аркада"? З урахуванням того, що ключова офісна будівля знаходиться навпроти будівлі самого НБУ, виходить, що актив вивели прямо із під носа НБУ. Це говорить про фактор зовнішнього впливу на НБУ і фактор особистісного впливу на тих людей, які працюють з цим інструментарієм", — говорить в коментарі Delo.ua  фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Концептуальну помилку НБУ Олексій Кущ бачить також у тому, що регулятор продовжує приділяти особливу увагу кількісним показникам регулятивної політики — тому ж абсолютному розміру капіталу — в той час, коли на Заході цей принцип вже давно пішов в минуле. "Там зараз дивляться не так на розмір самого капіталу як на розмір достатності цього капіталу, на показники ліквідності, на показники наявності буферних сегментів капіталу і т.д. На те, чому НБУ продовжує керуватися кількісними показниками, відповідь проста — регулятор знаходиться під тиском лобі найбільших банків країни, в яких якраз проблем із абсолютним значенням капіталу немає — у них серйозні проблеми із показниками достатності капіталу. Як наслідок — основні удари з боку НБУ летять в сторону маленьких українських банків, які постійно пресингують за недостатній розмір регулятивного капіталу. Буквально ось останні місяці дали невелике послаблення, але в принципі ця тенденція залишається. У той же час НБУ дуже лояльно ставиться до того, що показник ліквідності і достатності капіталу в банківській системі періодично викликають певні побоювання", — говорить аналітик.

Зона ризику

Про те, що масовий "банкопад" зразка 2014-2016 років наразі є малоймовірним, в коментарі Delo.ua говорить незалежний банківський експерт Вадим Сирота.

"Найбільш  "одіозні" банківські установи, що акумулювали найбільші обсяги проблем у вигляді виведених активів, поганої якості кредитного портфеля, "депозитного пилососу" (кредитування пов'язаних сторін за рахунок залучених депозитів населення) уже виведені з ринку. Це варто визнати, незважаючи на суперечливий характер цієї банківської чистки, яка, за оцінками голови ради НБУ Богдана Данилишина, частково мала ознаки "можливого політичного замовлення, зведення рахунків із конкурентами" та супроводжувалася "недостатньо професійними, а подекуди й заангажованими діями у сфері банківського регулювання й нагляду". На цьому фоні додає оптимізму призначення нового голови НБУ, фігура котрого не асоціюється з  попередньою командою "реформаторів". Шевченко не демонструє себе прихильником незваженого застосування наглядових інструментів, котрі в українських реаліях мали непередбачувані наслідки, навіть частково репресивного характеру (наприклад, стрес-тестування банків, більш жорстких принципів бухгалтерського обліку очікуваних збитків або введення в нормативно-правову базу підстав для виведення з ринку банків через ознаки відмивання кошті з суперечливими обрисами)", — говорить Вадим Сирота.

Оптимізму, за словами незалежного банківського експерта, додає той факт, що 71 % проблемних кредитів (NPL), сьогодні сконцентровані переважно у трьох державних банках: ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк.

"Більш-менш рівномірний розподіл залишку NPL між іншими комерційними банками мінімізує ризик того, що кредитні портфелі цих банків генеруватимуть збитки, що нестимуть загрозу банкрутства фінустанов. З іншого боку, можна спрогнозувати, що у касах банків буде достатньо коштів для того, щоб виплатити депозити вкладникам на короткостроковому проміжку часу. Адже, у банківській системі зараз спостерігається надлишок ліквідності", — каже Вадим Сирота.

Зазначимо, за оцінками НБУ, обсяг коштів на кореспондетських рахунках банках та у депозитних сертифікатах НБУ перевищує 170 млрд грн, що у 3,5 рази перевищує норматив обов'язкового резервування.

В своїх прогнозах щодо стійкості банків Вадим Сирота звертає увагу на результати експрес стрес-тестування, яке провів НБУ.

"За його результатами було виявлено, що дев`ять банків можуть порушити показники достатності основного капіталу, із них два — державні. З огляду на гарантовану підтримку урядом державних банків, у зоні ризику під час поточної кризи перебувають банки, на які сукупно припадає лише 5% активів банківського сектору. Враховуючи викладене,на фоні погіршення загальної економічної кон"юнктури можна спрогнозувати банкрутство 1-2 банків, що не матиме негативного ланцюгового ефекту для банківської системи України", — говорить незалежний банківський експерт.

Проблема держбанків

Однак, саме в державних банках Олексій Кущ бачить основну загрозу життєдіяльності банківської системи.

"Коли говорять про очищення банківської системи 2014-2015 років, то забувають про головне. Про те, що ми отримали в результаті. Ніхто не говорить, що в сухому залишку ми отримали квазідержавну банківську систему. Зараз вона нагадує банківську систему пізнього СРСР — практично 60% за активами-пасивами банківської системи поділені між чотирма державними банками. Тобто, основне банківське ядро ​​– це державний банківський сектор. Другий сегмент за значимістю — це банки з іноземним капіталом. Третій — банки з українським капіталом", — говорить фінансовий аналітик.

Такий розподіл, у випадку виникнення повномасштабної фінансової кризи, за словами Куща, може мати катастрофічні наслідки.

"Криза — це, перш за все, відтік ліквідності з банківської системи, відтік вкладів. Якщо за попередніх криз — в 2008-2009 роках епіцентр перебував в сегменті іноземних банків, в 2014-2015 роках — в банках з національним капіталом — цей відтік компенсували приватні власники комерційних банків, а банки тих хто не міг компенсувати йшли під ліквідацію ФГВФО, то зараз природно держава як єдиний власник державних банків повинна буде компенсувати відтік ліквідності із цих фінансових установ у випадку повномасштабної фінансової кризи. Епіцентр майбутньої кризи, виходячи із структури банківської системи, буде перебувати саме в сегменті держбанків", — говорить аналітик.

За інформацією Куща, зараз на депозитах в державних банках знаходиться близько 300 млрд грн коштів фізосіб, 40% з яких це кошти "до запитання". "Кошти "до запитання" — це найбільш рухливий ліквідний ресурс, який може "випаруватися" з карткових рахунків впродовж декількох годин у випадку загострення кризи", — говорить аналітик.

Саму банківську кризу, з точки зору Куща, може спровокувати будь що.

"Це може бути невдале судове рішення, невдала політична заява, різка девальвація гривні і викликана цим паніка населення — значна частина вкладів зараз в банках номінована саме в гривні, нова хвиля коронокризи, політична криза… З огляду на циклічність розвитку економіки і на те, що економічний кредитний цикл розвивається за певною амплітудою, то природньо рано чи пізно ця криза трапиться і вона буде в сегменті держбанків. Тоді в держави буде тільки два виходи — поганий і жахливий. Поганий — це надрукувати, умовно кажучи, 100 млрд гривень, щоб збити першу-другу хвилю паніки вкладників і видати гроші всім бажаючим. Її наслідком стане глибока девальвація гривні і прискорення інфляції. Жахливий — це ввести адміністративне обмеження на зняття депозитів або заморозити вклади на 1-2 роки. Враховуючи кількість вкладників, такий крок може викликати справжній соціальний вибух", — говорить аналітик.

В той же час позбутися тягаря держбанків, з точки зору Куща, держава сьогодні не може через те, що зараз немає абсолютно ніякого попиту на банківські активи і кон'юктура ринку цьому не сприяє.

Загалом, в залежності від ступеня реінкарнації фінансової кризи в період пандемії, за прогнозами Куща, можуть не пережити від 5 до 15 банків.

"Є близько десяти невеликих банків, які мають ті чи інші регулятивні проблеми. Це або порушення нормативів достатності капіталу, або нормативу ліквідності, або абсолютного розміру регулятивного капіталу. Відповідно, кількісно банкопад може початися в сегменті банків з українським капіталом, попри те, що основні проблеми в сегменті держбанків. Ну а банки з іноземним капіталом в цій ситуації будуть відчувати себе більш-менш стабільно. За деяким винятком вони всі досить добре капіталізовані. Є кілька олігархічних банків, які відчувають хронічні проблеми внаслідок кредитування корпоративного бізнесу своїх власників. Так як з корпоративним бізнесом зараз не все в порядку, то, відповідно, не все гаразд і з капіталізацією цих банків", — говорить фінансовий аналітик.

Зазначимо, згідно з даними НБУ, у серпні 2020 року українські банки отримали 4,25 млрд грн чистого прибутку, що в 1,8 раз менше показника того ж періоду 2019 року (5,69 млрд грн). За вісім місяців чистий прибуток банків склав 32,64 млрд грн, що на 26,3% менше відповідного показника торік (44,294 млрд грн).

У другій половині 2021 року регулятор планує підвищити ваги ризику за споживчими кредитами з нинішніх 100% до 150%. Тобто на кожні 10 грн кредиту банку потрібно буде тримати уже не 1 грн капіталу, 1,5 грн. Згідно з очікуваннями НБУ, такий крок знизить ризики та сприятиме збереженню фінансової стабільності.

Надія Михальчук, спеціально для Delo.ua