Інтеграція енергоринків України з ЄС: що передбачатиме оновлене законодавство

Серед його ключових цілей – імплементація норм європейського енергетичного законодавства, створення умов для сполучення ринків електричної енергії України та ЄС, удосконалення державної політики у сфері захисту вразливих споживачів, встановлення механізму взаємодії з ACER, ENTSO-E та регуляторними органами ЄС.

Законопроєкт є комплексним, і деякі представники енергетичного сектору вже охрестили його "другою реформою ринку".

У парламенті було зареєстровано кілька альтернативних ініціатив щодо об’єднання ринків — від Геруса і Жупанини, а також від Кучеренка і Гриб. У підсумку доопрацьований варіант законопроєкту отримав підтримку Ради в першому читанні.

Надалі очікується його доопрацювання — друге читання заплановане на осінь. Також очікується висновок Єврокомісії.

"Важливо, щоб ми на сесію у вересні змогли вийти на друге читання. Цей законопроєкт є індикатором виконання плану Ukraine Facility", — наголосила новопризначена міністр енергетики Світлана Гринчук під час засідання Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП.

Нова термінологія

Як зазначено у пояснювальній записці, проєкт закону запроваджує в українське законодавство низку нових термінів і понять — зокрема, "агрегація", «гнучкість», «громадське енергетичне об’єднання», «алгоритм зіставлення», «номінований оператор ринку», «центральний контрагент» тощо.

В пошуках NEMO

Визначення номінованого оператора ринку — одна з найбільш обговорюваних тем в енергетичній спільноті в контексті market coupling. Основна дискусія — чи має бути NEMO монопольним, чи конкурентним. Законопроєкт №12087-д передбачає саме конкурентну модель: функції номінованого оператора ринку, крім АТ "Оператор ринку", можуть виконувати й інші біржі — наприклад, УЕБ, NordPool тощо.

Регулятор прийматиме рішення про призначення NEMO, зупинення або припинення його діяльності, а також встановлюватиме процедури паспортизації оператора.

Спотова торгівля

Одним із ключових елементів законопроєкту є створення єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків. Згідно з базовим сценарієм, повноцінний market coupling має запрацювати у 2027 році. Управління ринком здійснюватимуть ОСП «Укренерго» та один або кілька номінованих операторів ринку.

Проєкт передбачає двосесійну торгівлю на РДН: внутрішню (у межах України) та зовнішню (в рамках спільного ринку). Подібна модель вже діє в Польщі.

В Міністерстві енергетики надали свої застереження щодо двосесійної торгівлі пропонується ввести певні обмеження. "Учасники ринку мають право подавати заявки на купівлю-продаж електроенергії на другу сесію торгів «на добу наперед" при єдиному сполученні ринків виключно в обсязі їх заявок на купівлю-продаж електроенергії, які не були акцептовані під час проведення першої сесії торгів на РДН», йдеться у висновку від Міненерго.

Ще одне нагальне питання – цінові обмеження. В умовах сполучення ринків на українському сегменті мають працювати граничні ціни на рівні європейських. В свою чергу, NEMO повинен впровадити прозорий механізм для автоматичного коригування технічних цінових обмежень торгів у відповідний час у випадку, якщо очікується, що встановлені обмеження будуть досягнуті.

Наразі ж на ринку електроенергії в Україні продовжують діяти прайс-кепи, які обмежують ринкове ціноутворення — в тому числі, через диференційовані ліміти для різних годин доби.

Державне регулювання

Серед завдань Регулятора — запобігання перехресному субсидіюванню як видів діяльності, так і груп споживачів.

Також передбачена діяльність компетентного органу, який оцінюватиме ризики, пов’язані з безпекою електропостачання, розроблятиме антикризові плани та інші інструменти енергетичної безпеки. Ймовірно, цю функцію виконуватиме Міністерство енергетики.

Окрема увага приділена захисту вразливих споживачів — передбачено чітке визначення категорій, оцінка енергетичної бідності тощо.

"Спеціальні обов'язки, які КМУ покладає на учасників ринку, мають бути чітко визначеними, прозорими, тимчасовими, недискримінаційними та підконтрольними, з рівним доступом для енергетичних підприємств країн-членів Енергетичного Співтовариства", — йдеться у законопроєкті. У тексті також зазначено, що такі обов’язки не повинні створювати дискримінаційних витрат для окремих учасників ринку — на відміну від поточної практики, коли подібні витрати лягають, наприклад, на державних виробників чи експортерів.

Мінфін також надав свої зауваження, які здебільшого стосуються впливу законопроєкту на державний бюджет.

Оцінка достатності ресурсів

"Укренерго", за проєктом закону, має здійснювати моніторинг достатності ресурсів. Фактично, оцінка з достатності ресурсів буде видозміненим звітом з відповідності (достатності) генеруючих потужностей. Звіт включатиме ще додатково економічну оцінку наслідків ймовірного виведення з експлуатації, консервації, нового будівництва генеруючих потужностей, аналіз розвитку міждержавних ліній електропередачі, оцінку впливу екстремальних погодних умов, гідрологічних умов, оцінку оптових цін на електричну енергію та цін на первинні джерела енергії, оцінку вартості викидів вуглецю.

Що це означає для ринку електроенергії?

Прийняття цього законопроєкту відкриває нову фазу трансформації українського ринку електроенергії — наближення його до стандартів ЄС стане не лише формальністю, а й реальним поштовхом для посилення конкуренції, прозорості та інвестиційної привабливості. Водночас, ринок отримає чіткі правила взаємодії з європейськими гравцями, оновлену модель спотової торгівлі, нові вимоги до стабільності та безпеки, а також більш справедливі умови для споживачів вразливих категорій.