Українці платять за світло в 2,5 раза менше, ніж європейці: скільки ще триматиметься тариф 4,32 грн/кВт·год

Тариф в Україні на разі на у два з половиною рази нижчий за середній показник в Європейському Союзі (9,64 проти 24,45 c€/kWh). Найвищі ціни на електроенергію для побутових споживачів у Німеччині – майже 40 c€/kWh. Якщо в Україні ціна незмінна, то у деяких країнах тарифи змінюються відповідно до змін ринку. У травні зросли ціни у скандинавських країнах та у Британії – на 1-7% через збільшення енергетичного складника.

"Середній тариф на електроенергію в Європі для домогосподарств у травні показав спадний тренд з початку весни, показавши зниження на 1%. Це зниження зумовлено сезонним зниженням попиту, через зниження використання електроенергії на опалення та зростання генерації з ВДЕ", — йдеться у звіті Household Energy Price Index.

Вартість електроенергії для побутових споживачів у Європі за квітень 2025 р., за даними індексу HEPI

Тарифи на електроенергію для населення – це постійна тема для політичних спекуляцій та набивання рейтингів в українській політиці. У ній поєднується економічно обґрунтованість та соціальна політика. Попри те, що тариф на електроенергію в Україні стримується штучно, за рахунок великих виробників електроенергії ("Енергоатом" та "Укргідроенерго"), ціною в понад 160 млрд грн на рік, у медіа-просторі й надалі виникають суперечки та маніпуляції щодо "справжньої вартості електроенергії".

Чинний тариф для побутових споживачів не зміниться щонайменше до кінця жовтня 2025 року та становитиме 4,32 грн/кВт·год. Порівняння цієї ціни із собівартістю виробництва чи навіть лише закупівельною ціною електроенергії є некоректним з огляду на принципи формування тарифу.

Якби в Україні діяла ринкова ціна на електроенергію для населення, то вона складалася б з:

• середньозваженої ціни купівлі-продажу електроенергії на ринку «на добу наперед»;
• тарифу на послуги з передачі електроенергії;
• тарифу на послуги з розподілу електроенергії для другого класу напруги;
• тарифу на послуги постачальника універсальних послуг;
• податок на додану вартість (20%).

За даними "Оператора ринку", у травні середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на ринку "на добу наперед" в Об’єднаній енергосистемі України склала 4638 грн/МВт·год. Тариф на послуги з передачі електроенергії НЕК "Укренерго" на поточний рік становить 686,23 грн/МВт·год. Тариф на розподіл суттєво варіюється залежно від регіону: у Києві він становить 812,6 грн/МВт·год (найнижчий в Україні), а у Вінниці — 2237,25 грн/МВт·год (один із найвищих). Тариф на послуги постачальника універсальних послуг коливається в межах 100–200 грн/МВт·год. У сукупності це означає, що ринкова ціна для побутового споживача перевищувала б 7,4 грн/кВт·год.

В країнах Європейського Союзу частка електроенергії як товару у структурі тарифу становить близько 50%, ще 29% - це вартість доставки (передача, розподіл) та решта – податки.

Враховувати вартість доставки вкрай важливо. Особливо в українському контексті, адже оператори, які управляють мережевою інфраструктурою, під час повномасштабної війни зазнали величезних втрат та продовжують відновлювати свої обʼєкти. Навіть за відсутності масованих ударів по об'єктах генерації, обленерго регулярно потерпають від атак, зокрема в таких регіонах як Сумщина, Одещина, Харківщина та Донеччина.

Окремо слід згадати й профіль споживання населення — найбільше електроенергії використовується зранку та ввечері, саме у ті години, які є піковими для енергетичної системи. На українському ринку ціни, наприклад, на спотовому сегменті на ці періоди доби подекуди досягають і граничних обмежень (прайс-кепів). Наразі населення є й одним із найбільших споживачів в цілому: частка населення у структурі споживання електроенергії за результатами 4 місяців 2025 р. сягнула 36,8%, повідомляли в ExPro. Для порівняння частка промисловості за цей період склала лише 30,5%, комунально-побутових споживачів — 13,9%, а решта — транспорт, будівництво та інші. Загалом, з початку повномасштабного вторгнення домогосподарства щомісяця споживають більше електроенергії, ніж промисловість — за винятком кількох місяців.