Що насправді означає "сховати" актив і чому все більше українців втрачають доступ до власного капіталу

СПЕЦПРОЄКТ: Найкращі роботодавці 2025

Новий випуск «ТОП-100» ми присвятили найкращим роботодавцям України, 35-ти найсильнішим HRD країни, топ компаніям із найбільшими інвестиціями в освіту, кейсам українських та міжнародних компаній у побудові сильного бренду роботодавця під час війни.

Дізнайтесь більше

"Дефектний актив": що це і чому він небезпечний

Типовий кейс 2025 року виглядає так: Підприємець має $200 000 у крипті.

Виводить $50 000 на іноземну карту. Хоче купити авто або оплатити навчання дитини в Європі. І тут банк ставить логічне запитання: звідки кошти?

Після відповіді "з крипти"  вимагає документи: історію транзакцій, джерело коштів на придбання активу, податкову декларацію.

Якщо цього немає, гроші перетворюються на непрацюючий капітал. Ними неможливо скористатися легально, неможливо передати у спадок, неможливо інтегрувати в банківську систему чи юридичний правочин.

Як світ контролює фінансову прозорість

Швейцарські фінансові інституції вимагають підтвердження факту подання КІК-звітів (звіт про контрольовані іноземні компанії)  щодо тих, на які відкрито корпоративні рахунки. А при спробі зарахувати кошти, отримані від продажу криптовалюти, клієнт зобов’язаний надати документи, що засвідчують її походження.

В Італії банки відмовляються приймати надходження з продажу інвестиційного портфеля, якщо покупка активів раніше не була належним чином підтверджена (включно з джерелом і рухом коштів).

У Франції фінансові установи повністю ігнорують наявність задекларованої готівки – для них це сигнал ризику, незалежно від обставин. У Польщі ж для здійснення деяких операцій нерезидентами з використанням польських рахунків потрібен окремий дозвіл центрального банку.

Але виклик полягає не лише в посиленні банківського нагляду. Юридично й податково "дефектний" актив – це актив, який у правовому полі цивілізованого світу де-факто не існує.

Контроль і звітність. Як всі дізнаються про ваші активи

Ще кілька років тому здавалося, що відкритий рахунок у Грузії, Сербії чи Чорногорії або зберігання активів на Binance чи Kraken дозволять обійти податкові зобов’язання та залишитися поза увагою держав. Але у 2025 році епоху анонімності замінила епоха прозорості.

CRS (Common Reporting Standard) – це глобальна система автоматичного обміну фінансовою інформацією, до якої приєдналися понад 120 країн. Якщо ви маєте рахунок у Польщі, Литві, Німеччині, Великобританії або ОАЕ, ваші фінансові дані вже передаються або найближчим часом будуть передані до української податкової в межах CRS. Навіть Кенія з 2024 року здійснює обмін за стандартом CRS.

І хоча окремі юрисдикції, такі як Канада чи Грузія ще не здійснюють обмін даними з Україною, це лише питання часу.

DAC8 (набуває чинності з 2026 року) — нова директива ЄС, яка зобов’язує криптобіржі та інших провайдерів віртуальних активів (VASPs), зареєстрованих або таких, що обслуговують клієнтів у ЄС, передавати податковим органам країн Євросоюзу інформацію про користувачів і їхні транзакції.

Якщо ви український користувач і:

1. Вказали європейську адресу при реєстрації на біржі. Навіть якщо ви не вважаєте себе резидентом ЄС
2. Використовуєте європейську банківську карту або рахунок (IBAN) для виведення коштів. Біржі фіксують не лише адресу, а й платіжну інфраструктуру: реквізити рахунку, карти, прив’язані акаунти.
3. Пройшли KYC з використанням документів, пов’язаних із ЄС. Наприклад, ID-карта або дозвіл на проживання у країнах Євросоюзу.
4. Ваш обсяг транзакцій перевищує внутрішній поріг звітності платформи. Зазвичай це €1 000 або певна кількість операцій. Після цього ваш аккаунт автоматично включається до щорічного звіту для податкового органу.

У всіх цих випадках ваша інформація автоматично передається до податкової тієї країни, до якої біржа має зобов’язання звітувати в межах DAC8.

Що буде далі залежить від:

• вашого податкового резидентства (яку саме країну вважають основною для податкової звітності),
• наявності активного автоматичного обміну інформацією (CRS / CARF) між цією країною та Україною.

CFC Rules (Контрольовані іноземні компанії) — вже діють в Україні. Якщо ви є податковим резидентом України і водночас контролером іноземної компанії (напряму або опосередковано), ви зобов’язані щороку подавати КІК-звітність до української податкової — навіть у разі, якщо така компанія не веде діяльності або не генерує прибутку.

Що це означає на практиці?

Дані про ваші активи: банківські рахунки, криптовалютні гаманці, частки в іноземних компаніях – вже знаходяться в русі. Вони або вже надходять або незабаром надходитимуть до української податкової, або до податкової органів тієї країни, в якій ви фактично проживаєте.

Ілюзія контролю: чому технічне переміщення коштів не рятує

Часто власники токсичних активів заспокоюють себе тим, що можуть технічно перемістити гроші: перекинути з крипти на карту, перевести у валізі. Але:

1. Ці схеми не відповідають на головне питання: звідки в тебе гроші?
2. Вони не створюють історії активу, яку можна потім використати – для захисту, для спадкування, для банку, угоди.
3. Вони перетворюють вас у людину з грошима, яка боїться власних грошей.

І наслідок, можливо, найгірша сторона всієї історії – неможливість передати актив у спадок.

Що можна зробити вже зараз

• Провести аудит власного податкового резидентства: Україна, ЄС, UK, ОАЕ?
• Перевірити зобов’язання щодо CRS, DAC8, CFC
• Створити історію походження активу: з датами, транзакціями, файлами
• Провести юридичну реконструкцію: пояснення, договори, виправлення
• Обрати юрисдикцію для структуризації (траст, фонд, компанія)
• Підготуватися до публічної легалізації в потрібний момент: добровільної, вигідної, без паніки.

Гроші – це інфраструктура, а не просто цифра

У XXI столітті гроші без структури як електрика без проводів: небезпечна, некерована й абсолютно непридатна для використання.

Ваша задача – не "сховати" актив. А зробити його зрозумілим, захищеним і придатним до використання. І якщо у вас ще є доступ до цих грошей – це найкращий момент, щоб повернути їм легальний голос.