Металурги збільшили поставки металопрокату на внутрішній ринок, але скоротили експорт

Про це повідомила пресслужба "Укрметалургпром".

Зазначається, що з цієї кількості металопродукції експортовано порядку 2,99 млн т, або 55,6%.

В аналогічному періоді 2022 р. частка експорту становила 81,7% (4,37 млн т при загальному виробництві металопрокату 5,35 млн т).

Частка напівфабрикатів в експортних поставках за 12 місяців 2023 року становить 40,30%, що помітно нижче за показник  аналогічного періоду 2022 року (43,45%).

Крім того, питома вага плоского прокату в експортних поставках за 12 місяців 2023 також помітно вища за показник січня-грудня 2022 року (40,41% та 36,34% відповідно). Частка ж сортового прокату порівняна з показником за 12 місяців 2023 р. (19,53% у 2023 р. проти 20,21% у 2022 р.).

Як зауважують в "Укрметалургпром", у січні-грудні 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 3505,6 тис. т металопрокату, з яких 1118,6 тис. т або 31,91% припадає на імпорт.

"В аналогічному періоді 2022 р. ємність внутрішнього ринку була 1598,6 тис. т, з яких 621,6 тис. т або 38,88% імпортовано. Таким чином, за 12 місяців 2023 р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-листопада 2020 р. на 119,29%, з одночасним скороченням частки імпортної складової на 6,98%", - підкреслили в "Укрметалургпром".

Там додають, що структура імпорту в січні-грудні 2023 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (76,08% та 23,87% відповідно). В аналогічному періоді 2022 р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 68,69% та 30,41%).

Основними експортними ринками української металопродукції у січні-грудні 2023 року стали країни Європейського союзу (82,0%) та іншої Європи (7,5%).

Серед металургійних імпортерів за 12 місяців 2023 р. перше місце посідають інші країни Європи (42,4%), на другому ЄС-27 (37,3% ), на третьому – країни Азії (18,2%).

Нагадаємо, за 9 місяців 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року гірничо-металургійна група Ріната Ахметова “Метінвест” скоротила виробництво сталі на 43%. Головною причиною стала втрата групою ключових підприємств на Донеччині, а також вимушена зупинка низки інших підприємств.