Best practice в методології формування бізнес-стратегії

Як працює бізнес-стратегія для компанії

Бізнес розвивається з неймовірною швидкістю, що змушує компанії постійно адаптуватися до нових умов і трендів. Зміни у споживчих звичках, глобалізація, стрімкий розвиток технологій, екологічні проблеми та соціальні зміни стають не лише викликами, а й можливостями для бізнесу. На цих чинниках будуються тренди в бізнес-стратегії. 

Я часто порівнюю бізнес без стратегії з кораблем без курсу. Це дуже влучна метафора, що безпосередньо передає суть. Уявіть собі корабель у відкритому морі. Доки воно спокійне, ми ще можемо насолоджуватись морською прогулянкою. А от коли починаються хвилі, або навіть шторм, команді корабля дуже потрібне розуміння сенсу та мети. 

Стратегія — це компас бізнесу, який показує, куди йти, як туди дістатися та що робити, щоб адаптуватися до змін. Вона перетворює хаос на чіткий, структурований план дій. А також створює фокус та об'єднує команду для досягнення спільного результату.

Джек Велч, колишній CEO General Electric: "Без стратегії навіть найкращі команди схожі на групу людей, які розгублено працюють над різними цілями".

Підсумовуючи написане вище, наявність стратегії розв'язує ключові питання:

1. Мета й напрям. Що ми хочемо досягти й куди рухаємося?
2. Шлях до цілей. Як досягти поставлених результатів?
3. Пріоритети. На чому зосередитися й від чого відмовитися?
4. Ресурси. Які потрібні ресурси і як їх ефективно використовувати?
5. Оцінка успіху. Як вимірювати прогрес і результати?
6. Адаптація. Як реагувати на зміни в зовнішньому середовищі?
7. Командна згуртованість. Як об'єднати команду навколо спільної мети?

Як визначити, що бізнесу час розробляти стратегію

Багато бізнесів рано чи пізно стикаються з моментом, коли рухатися інтуїтивно вже недостатньо. Якщо ви відчуваєте, що ресурси витрачаються неефективно, команда часто стикається з невизначеністю, а результати не відповідають очікуванням, це може бути сигналом, що настав час розробити стратегію. Розберімо ці сигнали детальніше.

1. Відсутність чіткого напряму

• Співробітники не розуміють загальних цілей компанії або її пріоритетів.
• Рішення ухвалюють хаотично, залежно від обставин, без довгострокової перспективи.
• Є відчуття, що бізнес рухається за інерцією, а не за чітко визначеним курсом.

2. Зниження ефективності команди

• Команда виконує багато завдань, але результати не приносять очікуваного ефекту.
• Немає чіткої координації між відділами або членами команди.
• Співробітники демотивовані через брак розуміння сенсу своєї роботи.

3. Постійна боротьба з "пожежами"

• Бізнес більше фокусується на розв'язуванні термінових проблем, ніж на їхньому запобіганні.
• Брак часу та ресурсів на інновації або розвиток.
• Невміння передбачати ризики та реагувати на зміни в зовнішньому середовищі.

4. Втрата конкурентної позиції

• У бізнесу з'являється дедалі більше сильних конкурентів, і ви не знаєте, як їм протистояти.
• Ринок змінюється, а бізнес не встигає адаптуватися до нових умов.
• Клієнти віддають перевагу іншим компаніям через більшу цінність чи інноваційні рішення.

5. Невизначеність в ухваленні рішень

• Керівники та команда не мають критеріїв, за якими можна оцінити правильність своїх дій.
• Інвестиції або проєкти реалізуються без оцінки їхнього впливу на довгострокові цілі.
• Складно визначити, які саме продукти, послуги чи ринки є пріоритетними.

6. Немає зростання 

• Дохід стабільний або зменшується, а перспективи для зростання неясні.
• Компанія зупинилася на досягнутому й не ініціює нові напрями чи продукти.
• Бізнес залежить від кількох основних клієнтів або джерел доходу.

7. Немає узгодженості в цінностях і місії

• Співробітники не розуміють, у чому полягає унікальність компанії.
• Цінності організації задекларовані, але не реалізуються на практиці.
• У команди немає почуття єдності та спільної мети.

8. Виклики зовнішнього середовища

• Зміни в законодавстві, економіці або технологіях ставлять бізнес під загрозу.
• Нові тренди й інновації не впроваджуються, через що компанія ризикує залишитися "вчорашньою".
• Виникає необхідність швидкої адаптації до нових умов.

Розробка стратегії допоможе визначити чіткий шлях, оптимізувати ресурси й об'єднати команду навколо спільної мети, що особливо важливо в умовах невизначеності чи активних змін. А нижче я розберу кілька основних моделей, які допоможуть у створенні бізнес-стратегії.

Дві найпоширеніші моделі для створення стратегій

Ці моделі потрібні, щоб зробити процес розробки стратегії системним і структурованим. Вони дають змогу уникнути хаотичних рішень, сфокусувати ресурси на ключових цілях і врахувати всі аспекти бізнесу. Завдяки їм команда може чітко розуміти свої пріоритети й швидше адаптуватися до змін.

Модель стратегування "Три горизонти"

Одна з моделей, яку можна використовувати для створення стратегії, це "Три горизонти". Її розробили консультанти McKinsey як інструмент стратегічного планування. Модель "Три горизонти" допомагає компаніям збалансувати короткострокові, середньострокові та довгострокові цілі для забезпечення стабільного розвитку й інновацій. Вона спрямована на одночасне управління поточним бізнесом, розвиток нових можливостей і створення майбутніх інновацій.

Горизонти моделі

1. Горизонт 1 (H1): Поточний бізнес

Фокус: Підтримка та розвиток основних продуктів і послуг, які генерують більшу частину доходу.
Приклади: 

• Зниження витрат на виробництво. 
• Підвищення продуктивності команди. 
• Оптимізація бізнес-процесів.

2. Горизонт 2 (H2): Нові можливості

Фокус: Розвиток і розширення бізнесу шляхом впровадження нових продуктів, послуг або виходу на нові ринки. Ціль: створити джерела зростання, які можуть стати основними в майбутньому.
Приклади: 

• Запуск нового продукту чи послуги, які доповнюють основний бізнес. 
• Розширення бізнесу в нові регіони або країни. 
• Інвестиції в технології, що сприяють інноваціям.

3. Горизонт 3 (H3): Майбутні інновації

Фокус: Довгострокові ідеї та проривні інновації, які можуть змінити ринок або створити абсолютно новий бізнес. Ціль: підготувати компанію до майбутнього, забезпечивши довгострокове зростання.
Приклади:

• Інвестиції в дослідження та розробки (R&D).
• Розробка проривних технологій.
• Створення абсолютно нових ринкових сегментів.

Ключові аспекти моделі

1. Баланс між горизонтами: успішні компанії пропорційно розподіляють ресурси між трьома горизонтами, щоб одночасно зберігати стабільність і готуватися до майбутнього.
2. Паралельність роботи: усі три горизонти реалізуються одночасно, але з різним ступенем уваги залежно від пріоритетів компанії.
3. Динамічність: горизонти можуть змінюватися: проєкти другого горизонту можуть перейти в перший, а інновації з третього — у другий.

Переваги моделі

• Забезпечує стійкість бізнесу в поточному часі та підготовку до змін.
• Дає змогу адаптуватися до викликів і можливостей зовнішнього середовища.
• Допомагає поєднувати операційну ефективність із довгостроковим баченням.
• Підтримує інноваційний розвиток без шкоди для поточних результатів.

Приклад застосування моделі

Уявімо технологічну компанію:

• H1: Оптимізація виробництва та маркетингу наявних пристроїв для забезпечення стабільного доходу.
• H2: Розробка нових гаджетів із додатковими функціями, що відповідають потребам сучасних клієнтів.
• H3: Інвестиції в розробку проривних технологій, наприклад, штучного інтелекту або голографічних дисплеїв.

Модель "Три горизонти" дає змогу підприємцям і менеджерам створювати стратегії, які одночасно зберігають конкурентоспроможність сьогодні, розвивають нові можливості та готують до викликів майбутнього.

Модель стратегування Balanced Scorecard (BSC)

Balanced Scorecard (BSC) — це модель стратегічного управління, розроблена Робертом Капланом і Девідом Нортоном. Вона допомагає бізнесу переводити стратегічні цілі в конкретні дії, збалансовуючи фінансові показники з нефінансовими аспектами діяльності. Основна ідея моделі — враховувати чотири ключові перспективи, які формують цілісний підхід до управління бізнесом.

Чотири перспективи BSC

1. Фінансова перспектива

Фокус: Як бізнес виглядає з погляду власників та інвесторів? Завдання: забезпечення фінансової стабільності, прибутковості та зростання.

• Приклади цілей: збільшення доходу, зниження витрат, підвищення рентабельності інвестицій. 

2. Клієнтська перспектива

Фокус: як компанію сприймають клієнти? Завдання: створення цінності для клієнтів і підвищення їхньої лояльності.

• Приклади цілей: підвищення задоволеності клієнтів, розширення ринкової частки, поліпшення обслуговування клієнтів. 

3. Внутрішні бізнес-процеси

Фокус: які процеси в компанії потрібно вдосконалити для досягнення цілей? Завдання: оптимізація операцій, інновації та підвищення ефективності процесів. 

• Приклади цілей: скорочення часу на виробництво продукту, впровадження нових технологій, збільшення якості продукції чи послуг. 

4. Навчання та розвиток

Фокус: як розвивати потенціал компанії та співробітників? Завдання: інвестування в навчання, розвиток талантів і корпоративну культуру.

• Приклади цілей: підвищення кваліфікації співробітників, розвиток інноваційного мислення, покращення мотивації та продуктивності персоналу. 

Ключові особливості BSC

1. Взаємозв'язок перспектив: усі чотири складники взаємопов’язані. Наприклад, розвиток персоналу (навчання) впливає на покращення процесів, що своєю чергою покращує обслуговування клієнтів і, як результат, позитивно впливає на фінансові показники.
2. Переклад стратегії в дії: BSC допомагає зробити стратегічні цілі зрозумілими для всіх рівнів організації.
3. Вимірюваність: для кожної перспективи визначають показники (KPI), які допомагають відстежувати прогрес і досягнення цілей.
4. Баланс: модель дає змогу уникнути одностороннього підходу, де увага зосереджується лише на фінансах.

Переваги моделі BSC

• Враховує як короткострокові, так і довгострокові цілі.
• Забезпечує прозорість у реалізації стратегії.
• Допомагає вирівнювати індивідуальні, командні й організаційні цілі.
• Підсилює фокус на розвиток команди та впровадження інновацій.

Приклад впровадження BSC

Уявіть IT-компанію, яка хоче збільшити частку ринку. Вона може побудувати стратегічну карту за BSC:

• Фінансова перспектива: збільшити дохід на 20% у наступному році.
• Клієнтська перспектива: поліпшити задоволеність клієнтів, досягнувши рейтингу NPS (Net Promoter Score) 9/10.
• Внутрішні процеси: скоротити час розробки нового продукту із 6 до 4 місяців.
• Навчання й розвиток: провести тренінги для співробітників із нових технологій, що сприятимуть швидшому запуску інновацій.

Balanced Scorecard — це потужний інструмент, що допомагає бізнесу діяти узгоджено, стратегічно та результативно.

Замість висновку

Працювати над стратегією можна як самостійно, так й із залученням зовнішнього фасилітатора. Головне — формувати її в узгодженні з реальністю, щоб забезпечити життєспроможність сценаріїв розвитку. Варто пам’ятати, що цілі й ініціативи в стратегічних векторах — це завжди гіпотези, які слід валідувати й досліджувати, переводити в цифри й розрахунки, обґрунтовуючи метриками та KPI. На сьогодні якісно розроблена стратегія є об’єктивною необхідністю для розвитку й успішного існування бізнесу.