Мнения 05 февраля, 12:02

На які інфраструктурні реформи найбільше чекає бізнес?

Топ пріоритетних завдань для влади у 2021 році, до роботи над якими активно долучатиметься і бізнес

Фото: Denys Nevozhai / Unsplash Фото: Denys Nevozhai / Unsplash
Фото: Denys Nevozhai / Unsplash

Початок року — час будувати плани та визначати пріоритети. І хоча більшість проблем та невирішених завдань інфраструктурної галузі кочує з року в рік, постійно з’являються нові деталі та нюанси. Тож ми в Комітеті з логістики уважно слідкуємо за усім, що відбувається у транспортних галузях та хочемо представити свій топ пріоритетних завдань для влади у 2021 році, до роботи над якими, звісно, активно долучатиметься і бізнес.

У залізничній галузі ми визначили пріоритетні законопроєкти, на прийняття яких вже зачекався бізнес. Йдеться про створення Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (НКРТ) та прийняття закону "Про залізничний транспорт України".

Всупереч вимог законодавства вже багато років відсутній державний регулятор у сфері транспорту — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Отже, бізнес очікує у 2021 році нарешті прийняття проєкту Закону із врахуванням думки бізнес-спільноти, яким буде передбачено створення незалежного органу — НКРТ, що регулюватиме діяльність суб'єктів природних монополій на ринках транспортних послуг.

Основними завданнями НКРТ мають бути формування відповідної тарифної політики, створення умов для розвитку конкуренції з метою виведення транспортного ринку (його окремих галузей) зі стану природної монополії, а також створення рівних можливостей для доступу споживачів до нього.

Також залізничний ринок зачекався на прийняття головного галузевого законопроєкту — "Про залізничний транспорт України" №1196-1. Ринок залізничних перевезень потребує реформування, аби підвищити ефективність функціонування залізничного транспорту, сприяти залученню інвестицій до розвитку залізничного транспорту усіх форм власності, та створити доступ до перевезень приватними локомотивами. Крім того, імплементація низки директив з реформування транспортного сектору входить до зобов’язань України в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС. Сподіваємося, що у 2021 році бізнес дочекається на "подарунок" від народних депутатів у вигляді схвалення законопроєкту.

Окрім цього, бізнес очікує прийняття законопроєкту, який передбачатиме посилення кримінальної відповідальності за дії, які загрожують безпечній експлуатації залізничних транспортних засобів, та встановлення за такі дії санкції у більшому розмірі, ніж за вчинення крадіжки. Дане питання є важливим для учасників Комітету з логістики Асоціації через великий обсяг збитків, яких вони зазнають у результаті дій зловмисників.

Доцільно внести зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення спеціальної санкції за вчинення дій, які загрожують безпечній експлуатації залізничних транспортних засобів. Такий законопроєкт вже розроблено Міністерством інфраструктури України за участі експертів Комітету з логістики, тож бізнес очікує на його прийняття.

У річковій та морській галузях також накопичилась низка проблем та дисбалансів. Втім, наприкінці минулого року відбулось важливе зрушення — прийняття галузевого закону "Про внутрішній водний транспорт". На черзі — актуалізація нормативно-правових актів, які мають бути прийняті чи змінені у зв’язку із прийняттям закону.

Ще одне гостре питання — нормативне врегулювання питання компенсації інвестицій, внесених у стратегічні об'єкти портової інфраструктури. Бізнес наполягає на доопрацюванні проєкту Порядку компенсації інвестицій внесених в стратегічні об'єкти портової інфраструктури, опублікованого 4 листопада 2020 року на сайті Міністерства інфраструктури України, із урахуванням коментарів, наданих експертами Комітету з логістики. Наприкінці року відбулось декілька продуктивних зустрічей представників Комітету з логістики та профільного департаменту Мінінфраструктури, на яких більшість правок бізнесу було враховано, тож сподіваємось, що фіналізована редакція задовольнить очікування обох сторін.

Бізнес також очікує на подальше зниження регульованих державою портових зборів. Зокрема, через прийняття обґрунтованої Методики розрахунку ставок портових зборів разом із Порядком стягнення та розмірів ставок портових зборів та Порядком обліку і використання та зниження відрахувань чистого прибутку Адміністрації морських портів України до Державного бюджету.

Ці акти удосконалять тарифну систему, впровадять єдині засади формування ставок портових зборів та знижок до них. А прозора система тарифоутворення створить передумови для підвищення конкурентоспроможності українських портів на міжнародному ринку транспортних послуг та зробить їх привабливішими серед вантажовласників.

І четвертий пріоритет, необхідний для розвитку морської та річкової галузі, це спрощення дозвільної процедури для проведення будівельних робіт в акваторіях морських портів та на землях внутрішнього водного транспорту. Для цього експерти Комітету з логістики розробили проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо будівництва на землях, зайнятих внутрішніми водними шляхами загального користування" та направили його на опрацювання до Мінінфраструктури. Хотілося б, аби Мінінфраструктри прискорило його опрацювання та направило на розгляд до Кабінету Міністрів України вже у лютому.

Справжній головний біль автомобільної галузі протягом декількох останніх років — критична нестача автодозволів на міжнародні перевезення, зокрема з боку Республіки Польща. Наприкінці 2020 року Комітет з логістики наполягав на збільшенні кількості дозволів Республіки Польща щонайменше до 200 тисяч у 2021 році. Ми також пропонуємо передбачити 60% від виділеної кількості польських дозволів для транзиту, адже через Польщу йдуть основні торгівельні потоки в ЄС.

Однак для комплексного врегулювання ситуації з нестачею дозволів необхідно шляхом переговорів з ЄС домогтися повного скасування необхідності отримання дозволів для автотранспортних засобів категорій "Євро-5" та "Євро-6" на перевезення вантажів з України до ЄС. Ще одним важливим завданням у даній галузі є спрощення електронного документообігу для міжнародних вантажних перевезень.

Ще одна важлива ініціатива, над якою ми почали працювати наприкінці 2020 року — це удосконалення чинних державних нормативних актів, які регулюють вплив норм граничного вагового та осьового навантаження вантажного автотранспорту на стан доріг загального користування. Встановлені наразі норми не відповідають технічним можливостям вантажних автотранспортних засобів, які останнім часом змінюють застарілий парк машин минулих років.

Звісно, перелік пріоритетних завдань та реформ набагато ширший, і ми в Комітеті з логістики Європейської Бізнес Асоціації будемо працювати над впровадженням цих стратегічних реформ та тактичних кроків у 2021 році. Сподіваємося та розраховуємо на підтримку наших партнерів з боку держави у покращенні стану транспортної галузі.

Як демонструє власне експертне дослідження Асоціації "Інфраструктурний індекс", який наприкінці роки ми провели разом з юридичними фірмами Agreca та Sayenko Kharenko, наразі логістичні експерти досить стримано оцінюють стан розвитку транспортної інфраструктури. Більшість, а саме 54% опитаних вважають загальний стан інфраструктури в Україні задовільним, 35% стверджують, що він є незадовільним, і ще 11% оцінюють його позитивно.

До трійки головних викликів інфраструктурного ринку, окрім відсутності незалежного транспортного регулятора, респонденти віднесли недостатньо прозорий процес прийняття рішень щодо інфраструктурних проєктів та дефіцит кваліфікованих кадрів в органах влади. Тому, сподіваємося, ці питання та зауваження державні органи також візьмуть собі до уваги.

В цілому ж, маємо надію, що 2021 буде успішним та дозволить бізнесу та державі сконцентруватися на втіленні реформ, аби за рік продемонструвати відчутні зміни на краще у транспортній галузі.

Загрузка...
Новое видео
Чи потрібен вам касовий апарат? РРО для підприємців в 2021 році — Ірина Нараєвська
Загрузка...