Згідно з Індексом Глобальної Конкурентоспроможності у 2019 році Україна посіла 104 місце (серед 141 країни) за показником "Ефективність правових механізмів оскарження регуляторних актів", який формувався на базі результатів опитування топ-менеджерів компаній з питання "Наскільки легко у вашій країні для приватного бізнесу оскаржити дії та/або регуляторні акти держави через правову систему?". З кількості отриманих Радою бізнес-омбудсмен скарг за останній рік та системного аналізу останніх вбачається, що ситуація кардинально не покращилася.
Водночас не варто забувати, що в діалозі бізнес-влада є дві сторони і кожна рівноцінно впливає на іншу та відповідальна за кінцевий результат. Що мається на увазі? Те, що рівень відповідальності бізнесу за структурований та предметний діалог із владою є також великим. По-суті, будь-яке звернення бізнесу до влади має відповідати методиці S.M.A.R.T.
Що Рада бізнес-омбудсмена спостерігає в процесі своєї роботи? Як успішні історії взаємодії, так і непоодинокі випадки неналежної комунікації влади і бізнесу та не використання останнім всіх доступних механізмів для досягнення поставленої мети — отримання дозволу, задоволення клопотання, скасування рішення.
Подписывайтесь на Youtube-канал delo.uaУ цьому дописі, спираючись на 5-річний набутий досвід роботи в Раді бізнес-омбудсмена, ми згрупували для вас основні рекомендації та поради з метою полегшення окресленого процесу взаємодії та отримання омріяного "так" від чиновника будь-якого рівня.
Рекомендації щодо покращення діалогу:
Так, перед ініціюванням будь-якої процедури оскарження чи-то отримання погодження раджу вам визначитися із наступним:
✅ Що є кінцевим результатом подання скарги/клопотання чи звернення?
✅ Хто ключовий decision-maker в процесі розгляду вашого звернення?
✅ Чи будуть залучені інші стейкхолдери для остаточного розгляду питання? Наприклад, окремі екологічні дозволи потребують попереднього погодження Держпродспоживслужби, Державного Водного агентства.
✅ Хто є відповідальною особою, яка готує матеріали для прийняття рішення?
Ці правила звучать досить просто, втім бізнес подекуди робить помилки в коректному формулюванні прохальної частини своєї скарги, не володіє інформацією щодо процесу її розгляду та упускає з виду інші важливі фактори.
Доволі поширеними є випадки, коли бізнес скаржиться в Офіс Президента, КМУ чи НАБУ, лишаючи поза увагою, що підслідність НАБУ є чітко регламентованою, а Офіс Президента чи КМУ можуть не бути відповідальними за прийняття рішення в запущеному процесі. Ми розуміємо, що в такий спосіб бізнес вдається до ескалації питання, водночас, але наш досвід показує, що такий метод захисту подекуди не є ефективним та ресурсно-витратним.
Тому для максимально ефективного розгляду вашого звернення Офіс бізнес-омбудсмена рекомендує:
▶️ Перевірити чи існує регламентована процедура оскарження;
▶️ Пересвідчитися у тому, що скарга подана адресату, який уповноважений згідно закону прийняти (скасувати) те чи інше рішення;
▶️ Дізнатися чи працює принцип єдиного вікна, де можна перевірити стан опрацювання скарги/отримання дозволу;
▶️ Не зволікати з використанням механізму особистого прийому. Майте, будь-ласка, на увазі, що в деяких державних органах необхідні попередній запис та письмове звернення;
▶️ Перед поданням скарги в ЦОВВ переконайтеся, що скарги були подані в нижчі за ланкою інстанції. Наприклад, перед зверненням в ДПС України варто звернутися в її регіональне управління;
▶️ Сміливо використовуйте альтернативні безкоштовні методи захисту: звернення до Ради бізнес-омбудсмена, в Комісію із захисту бізнесу при КМУ;
▶️ В оформленні скарг будьте чіткими та лаконічними;
▶️ Під час особистої зустрічі із чиновником переходьте одразу до конкретики, уникаючи обвинувачень та зверхності.
Зазначені рекомендації допоможуть вам ефективно та якісно скаржитися чи-то отримувати дозвільні документи. При цьому, "захід" документів на пекельне повторне коло чи отримання відмови з формальних причин, за умови виконання рекомендацій, буде мінімізовано.