Апеляційні госпсуди не розглянули майже кожну четверту справу: у чому причина

Апеляційні госпсуди не розглянули майже кожну четверту справу: у чому причина
Фото: Depositphotos

Недостатнє фінансування апеляційних господарських судів впливає на якість правосуддя в Україні та є однією з причин її погіршення, зокрема, зволікання з термінами розгляду справ, що може призвести до збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини.

Про це йдеться у звіті Рахункової палати України.

Фінансові потреби судів було задоволено лише 65-82%

Як повідомляється, аудит засвідчив, що упродовж зазначеного періоду фінансові потреби апеляційних господарських судів було задоволено лише 65-82%, при цьому найбільшу частину видатків спрямовано на оплату праці, комунальні послуги тощо і тільки 0,1% – на розвиток судів.

Тож значна частина засобів інформатизації в апеляційних господарських судів АГС залишилася застарілою або в неробочому стані.

"Як результат, жодний АГС так і не був забезпечений комплексною системою захисту інформації, забезпечення відеоконференцзв’язком становило 80% потреби, а серверним обладнанням – 43%", - підкреслили в Рахунковій палаті. 

За даними відомства, все це створює ризики неналежного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а однією  з причин недофінансування АГС стали законодавчі розбіжності в частині фінансового забезпечення судів.

Брак суддів спричинює відтермінування розгляду справ 

Як зауважують у Рахунковій палаті, також потребує вирішення і проблема недостатньої укомплектованості судів суддями, яка коливається на рівні 6076%.

"Це відбувалося через відсутність повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) та Вищої ради правосуддя (ВРП), що здійснюють добір суддів", - зазначають у Рахунковій палаті.

Також виявлено потребу визначити оптимальне співвідношення чисельності працівників апарату суду і кількості суддів, а також – упорядкувати структуру апарату АГС.

"Брак суддів також спричинює відтермінування розгляду справ апеляційними господарськими судами: станом на кінець 2022 року суди не розглянули майже кожну четверту справу, а строк розгляду збільшився з 99 днів (у 2021 році) до 109 днів", - підкреслили у Рахунковій палаті.

Крім того, як виявили аудитори, неукомплектованість судів та, як наслідок, надмірна завантаженість  суддів, що здійснюють правосуддя, вплинули й на загальну якість рішень АГС: кількість змінених чи скасованих касаційною інстанцією рішень у 2022 році зросла на 21% порівняно з 2021 роком. Майже кожну четверту скаргу на рішення АГС повністю чи частково задоволено.

Неефективне використання бюджетних коштів

Серед іншого, зазначений аудит Рахункової палати встановив – апеляційні господарські суди у період 2020–І півріччі 2023 року використали 5 млн грн бюджетних коштів із порушенням законодавства, 25 млн грн – витратили непродуктивно, понад 33 млн грн – неекономно, понад 22 млн грн – з порушеннями вимог ведення бухгалтерського обліку та допустили неефективного управління 9 млн грн.

Зокрема, непродуктивне використання бюджетних коштів встановлено при виплаті окремим суддям, які фактично не здійснювали правосуддя. Наприклад, у Львівському АГС, що перебуває у стані ліквідації з 2018 року, працювали судді, які не здійснювали правосуддя, але у 2020–І півріччі 2023 року їм було виплачено 16,5 млн грн суддівської винагороди. Крім того, судді Північного АГС, який не здійснював правосуддя через підозру у вчиненні кримінального правопорушення, виплачено 2,1 млн грн суддівської винагороди.

Джерело фото: ua.depositphotos.com