Стоматологія all inclusive: Як ветеран АТО відкрив власний стоматологічний кабінет

Ветеран АТО Андрій Салагорник потрапив на фронт відразу після Дебальцевського котла, на фронті пройшов Світлодарськ і Попасну. Після демобілізації у 2016 році відкрив власну стоматологічну клініку Sonrisa у Тернополі. У інтерв'ю Delo.UA ветеран розповів, що треба для створення власної стоматологічної клініки і чому важко знайти хороших лікарів.

З кабінету — на Майдан

Працювати стоматологом я почав ще у 2009 році, відразу по закінченню Тернопільського медичного університету. Робота "зубним лікарем" мені подобалась. Працював здебільшого у приватних кабінетах, змінив декілька клінік. Чому віддавав перевагу приватним закладам? Устаткування і апаратура на порядок вище, ніж в державних. 

У грудні 2013 року я зрозумів, що мені дуже складно бути вдома в той час, коли на Майдані відбуваються жахливі події. Хоча моя родина виступала проти моєї поїздки до Києва, я все одно наважився.

Враховуючи мою медичну освіту і досвід, я почав допомагати пораненим у Будинку профспілок, згодом став заступником начальника медичної служби Майдану. Мені подобалось тут працювати, адже не треба було нікого ні до чого змушувати. Давалась взнаки самоорганізація людей. На Майдані я не лише надавав першу допомогу, а й учив інших робити те саме. Був тут у найскладніші періоди січня і лютого 2014 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ветеран АТО почав вирощувати полуницю і що з цього вийшло

Після Майдану я активно включився до волонтерського руху. Разом з товаришем Андрієм зі Львова створили громадську організацію "Білі берети", що займалась навчанням лікарів на фронті. Адже лікар в цивільному житті — це одне, а лікар на фронті — зовсім інше. На фронті ніколи не знаєш, куди тебе закине завтра і що ти муситимеш робити. Треба бути готовим до всього.

В зоні воєнного конфлікту я опинився на початку 2015 року, разом з четвертою хвилею мобілізації. Вона якраз співпала з Дебальцевським котлом, де служили мої друзі, яких я знав ще з часів Майдану. Перші кілька місяців я проходив навчання в Житомирській області, також пройшов 10-денний курс навчання першої допомоги в Естонії за стандартами НАТО.

Потім ще 9 місяців працював у 59-му мобільному госпіталі. Офіційно моя посада звучала як керівник стоматологічного кабінету, але робити доводилось все. Разом з госпіталем я пройшов усі гарячі точки, побував у Попасній, Світлодарську, Станиці Луганській.

Ветеран АТО Андрій Салагорник. Фото: Facebook.com

Як вдалося отримати ліцензію

Після демобілізації влітку 2016 року вирішив, що буду займатись власною справою, а саме відкрию власний стоматологічний кабінет. До того ж місце, де я працював до мобілізації, було вже зайняте.  Замість мене туди взяли двох лікарок. Тому повертатись не було куди. До того ж над ідеєю відкриття стоматологічного кабінету я задумувався ще до АТО.

Найперше мені було необхідно отримати ліцензію. Для цього мені потрібні були дві головні складові — приміщення і обладнання. Саме на основі цих елементів і видається ліцензія на медичну практику.

Перше, що я зробив, це знайшов приміщення. Мені вдалося знайти кабінет на одній з центральних вулиць міста — проспекті Бандери. Це важливо, адже приміщення повинно відповідати санітарним нормам.

Після того, як кабінет повністю обладнаний, санепідемстанція оглядає і перевіряє документи на обладнання, лише тоді і дає відповідне заключення

На обладнання кабінету було витрачено $17 тис. Це переважно кошти мої та моєї родини. Жодних кредитів під відкриття кабінету я не брав. По-перше, дуже великі відсотки, по-друге — не було потреби в цьому, адже я починав з одного кабінету, а це цілої клініки.

На пошук приміщення, купівлю обладнання та бюрократичну тяганину навколо отримання ліцензії у мене пішло півроку. Ліцензію я отримав 29 вересня 2016 року. Відтоді цей день вважаю днем народження своєї клініки.

Клініку вирішив назвати Sonrisa, що у перекладі з іспанської означає "посмішка". Свідомо вирішив уникати в назві слів з "дент", оскільки так роблять майже всі стоматологи. Мені ж хотілось вирізнятися.

Які труднощі виникли при відкритті клініки

Після отримання ліцензії і відкриття клініки переді мною постали два головних виклики — де знайти пацієнтів і де знайти лікарів для своєї клініки, адже самотужки працювати не хотілось, було бажання розширяти бізнес.

Через те, що я більше року пробув в АТО, мені довелось формувати клієнтську базу майже з нуля. Частково мені допомогло місце розташування кабінету. На вулиці Бандери хороший магістральний рух, тому частина пацієнтів прийшли до мене фактично з вулиці. Однак таких небагато.

Суттєва частина пацієнтів прийшла до мене завдяки рекомендаціям знайомих, а також через соціальну мережу Facebook. Мені навіть вдалось зберегти частину клієнтури, що лікувалась у мене і до війни. Серед нинішніх моїх пацієнтів таких 20%.

Найскладнішим завданням для мене виявилось знайти лікарів для кабінету. Як зазначалося раніше, починав я сам, у мене навіть не було медсестри. Через кілька місяців медсестра знайшлась, проте лікарів не вистачало. Я намагався запросити до себе на роботу кількох лікарів-стоматологів, які теж служили в АТО, але вони віддали перевагу роботі в державній лікарні. Значна частина хороших лікарів виїхала працювати за кордон. В кінці кінців мені все ж вдалося знайти у свою команду трьох стоматологів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Эскарго от Эльфа: как ветерану АТО удалось построить бизнес на улитках

Стоматологія all inclusive

Мою методику лікування певною мірою можна назвати революційною для Тернополя, оскільки ми відійшли від принципу лікаря, який є майстром на всі руки. Кожен етап робіт у клініці виконує окремий спеціаліст. Наприклад, один лікар пломбує канали, інший ставить імплантати. Така практика уже давно існує у країнах ЄС, а також у деяких українських клініках.

Один пацієнт у нас може пройти усіх лікарів, у нас немає закріплення за конкретним стоматологом.

За день у середньому на лікаря припадає чотири пацієнти. Більше стараємось не брати, оскільки тоді ми не зможемо приділити усім належної уваги.

Моя клініка працює за принципом all inclusive, тобто в ціну пломби входить не лише матеріал і робота, а й анестезія, гарантія, а також усі інші необхідні медикаменти.

У своїй клініці я намагаюсь використовувати японські матеріали, оскільки вони хорошої якості і найбільше підходять до анатомії зуба.

Матеріали для пломб замовляємо в українських постачальників, за винятком імплантатів. Їх наш хірург замовляє напряму в Швейцарії.

Ціни у нас враховують вартість матеріалів й індивідуальний підхід до лікування пацієнта. Наприклад, пломба буде коштувати від 900 грн, професійна чистка зубів — 980 грн, коронка — від 2780 грн.

Кабінет Андрія Салагорника на вулиці Бандери у Тернополі. Фото: Facebook.com

Що далі?

У планах — розвиток клініки та збільшення кількості лікарів. Зараз ми маємо два обладнані кабінети, однак приміщення потенційно дозволяє збільшити їхню кількість мінімум вдвічі.

Усі прибутки від бізнесу я вкладаю в його розвиток, тому поки що говорити про якусь прибутковість зарано. В середньому для того, щоб повністю окупити стоматологічну клініку, потрібно десь 3-5 років. Я ще в процесі.

У більш віддаленому майбутньому хотілося б відкрити філії клініки у інших районах Тернополя, а також в інших містах України — Львові, Києві. Однак для цього потрібно більше часу, а також коштів. Але я буду докладати максимум зусиль, щоб цього досягнути.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на Delo.ua в Telegram