Про це Dilo розповів генеральний директор компанії Beehive Семен Гагарін, яка є однією з найбільших експортерів меду. 

Доставка меду до ЄС подорожчала на 30-50%: логістика поглинає прибуток експортерів 

 Портова криза меншою мірою впливає на експорт меду, оскільки більшість продукції Україна відправляє наземним транспортом - вантажівками. Проте вартість такої логістики також суттєво зросла. 

За словами Гагаріна, витрати на перевезення збільшилися на 30-50%. Наприклад, якщо раніше доставка однієї фури до Німеччини коштувала €2500, то зараз перевізники хочуть €4000-4500. 

"За таких умов частину маржинальності за контрактами, яку ми маємо, ми віддаємо перевізнику. Для імпортера в ЄС це не так критично, тому що вони отримують вже ціну з доставкою, а для експортерів - це додаткові витрати та суттєве зниження прибутковості", - пояснив гендиректор Beehive.

Чи загрожує Україні зрив контрактів на експорт меду 

У 2026 році загрози масового зриву експортних контрактів не очікується. 

За прогнозами Гагаріна, з другої половини 2027 року питання продовження експорту постане особливо гостро і буде реальний ризик суттєвого зниження продажів за кордон, якщо логістичні та виробничі витрати продовжать зростати, а безмитна квота в ЄС підійде до кінця.

На цьому тлі в Україні поступово накопичуватимуться запаси меду. Водночас перехідні залишки продукції з поточного сезону на новий, у 2027,  на думку керівника Beehive, не перевищать 10-15 тис. тонн. Це помірний показник, який поки не свідчить про критичне накопичення нереалізованої продукції. 

"За підсумками 2026 року прогнозується експорт українського меду на рівні 45-55 тис. тонн. Очікувані валютні надходження становитимуть понад $150 млн на рік", - сказав Гагарін. 

Експорт меду у 2025 році склав 50 тис. тонн на рік. 

Прогноз на 2027 рік: експорт українського меду може скоротитися на 5-10%

Говорячи про перспективи наступного року, Гагарін зазначає, що для українських експортерів уже буде позитивним результатом зберегти обсяги реалізації на рівні 2026 року як у тоннах, так і в доларовому еквіваленті. 

Однак більш реалістичним сценарієм він вважає скорочення реалізації меду на 5-10% порівняно з 2026 роком. Проте ситуація ще може змінитися, в першу чергу, якщо експортні квоти будуть подовжені на 2028 рік у поточній кількості (35 000 тонн на рік), або ж навіть збільшені на 20-30%.

Експорт меду: європейський ринок може переорієнтуватися на Китай, Аргентину та Індію

Додатковим викликом для українських експортерів стають обмеження експорту меду до Європейського Союзу та зростання цін на українську продукцію. 

За таких умов європейські імпортери можуть активніше переорієнтовуватися на постачальників з інших країн, зокрема Китаю, Аргентини та Індії. 

Це створює ризик поступового скорочення частки України на світовому ринку меду. 

Наростити експорт до інших регіонів світу українським виробникам наразі складно через цінову конкуренцію. 

Таким чином, українські експортери залишаються значною мірою залежними від європейського ринку, де важливу роль відіграють тарифні квоти. 

Хто заробляє на зростанні цін на український мед 

Попри складнощі з логістикою, зростанням експортних цін позитивно вплинуло на доходи українських пасічників і фермерів. 

У 2025 і 2026 роках вони отримали більше коштів за мед, що дозволить їм розвивати свої господарства і повинно позитивно відобразитися на розвитку галузі загалом.

Проте ситуація для заготівельників і експортерів протилежна. Вони зароблять менше, ніж у попередні роки, оскільки зростання виробничих і логістичних витрат перевищує збільшення маржинальності експортних контрактів, зазначив Гагарін. 

Квоти стримують експорт українського меду: чи скасують мита?

Важливим фактором для збереження українських позицій на європейському ринку залишаються тарифні квоти. Саме вони є основою попиту на український мед у ЄС, тому їхнє скорочення призводитиме до зменшення попиту на продукцію з України. 

Ідеальним сценарієм для українських експортерів було б повне скасування мит і повернення до безмитного режиму, який діяв у 2023 році.

Проте за оцінкою гендиректора Beehive, наразі такий сценарій неможливий і не виглядає реалістичним у найближчій перспективі.

На думку Гагаріна, для збільшення валютної виручки, залучення інвестицій та підвищення закупівельних цін на мед для пасічників необхідні три ключові умови:

• скасування мит на український мед у ЄС: це дозволило б зберегти конкурентоспроможність української продукції та підтримати попит на європейському ринку;
• сприятливі погодні умови у 2027 році: гарна врожайність медоносних культур сприятиме збільшенню обсягів виробництва меду;
• припинення зростання витрат експортерів: йдеться передусім про логістику, негативні курсові різниці та воєнні ризики.

Галузь бджільництва в Україні стикається з комплексом викликів - від використання заборонених в ЄС пестицидів до зменшення площ медоносних культур. За оцінками експертів, поширення сортів із низькою нектаропродуктивністю вже призвело до втрат близько 10% обсягу меду, і ця тенденція посилюється з кожним роком.