Виробники меду рахують збитки: подорожчання дизеля коштує десятки тисяч євро щомісяця

Про це в інтерв’ю Delo.ua розповів генеральний директор компанії Beehive Семен Гагарін, яка є однією з найбільших експортерів меду. 

Про вплив війни в Ірані на виробників меду в Україні 

Чи вплинула та як ситуація з підвищенням цін на дизель через війну на Близькому Сході на виробників меду?

— Вплинула негативно і досить суттєво, адже вся закупівля меду в Україні, умовно кажучи, відбувається в різних регіонах, до яких потрібно добиратися. Щоб закупити одну машину меду обсягом 20 тонн, доводиться проїжджати 500–600 кілометрів, збираючи продукцію по різних селах від пасічників і фермерів. 

 Після цього мед потрібно доставити на виробництво, а далі - організувати логістику і доставити продукцію партнерам у Європейський Союз. 

Це лише витрати на паливо через зростання цін. До початку війни на Близькому Сході дизель на гуртовому ринку можна було купити приблизно за 60 грн за літр, тоді як зараз він коштує близько 90 грн за літр. Тобто ціна зросла приблизно в півтора раза, що призвело до подорожчання як внутрішньої логістики, так і експорту.

А ще якісь збитки в інших секторах, окрім дизеля, є?

— Насамперед це логістика, зокрема доставка контейнерів на Близький Схід. Багато наших клієнтів розташовані в регіоні Близького Сходу – зокрема в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах. Найбільшим ринком цього регіону для нас є Катар, куди ми здійснювали значні поставки. 

Однак наразі доставка туди фактично зупинена, звісно, через глобальні політичні рішення. Якщо до війни в Ірані вартість перевезення контейнера до Катару становила $7–8 тис., то зараз вона зросла приблизно до $20 тис. При цьому зараз ситуація в регіоні досить непередбачувана, що вимагає додатково планувати логістику. 

Терміни доставки також суттєво збільшилися: якщо раніше це займало близько 45 днів, то зараз – до 90 днів. Ми свідомо призупинили поставки в цьому напрямку до стабілізації логістичної ситуації.

Найбільші труднощі пов'язані з маршрутами, що проходять через Ормузьку протоку, яка є ключовою для постачання, зокрема до Катару. 

Чи розглядаєте ви зміну ринків збуту, поки Катар залишається недоступним? Куди можна переорієнтувати експорт?

—  Так, розглядаємо, але це не компенсує втрати повною мірою. Якщо, наприклад, випадають такі ринки, як Катар або ОАЕ, це не означає, що можна швидко знайти альтернативу – наприклад, у Європі чи Північній Америці. 

Звичайно, у нас є диверсифікація: ми постачаємо продукцію і в Північну Америку, і в Європу, і на Близький Схід. Але коли один із ринків, як-от Катар, випадає, оперативно замінити його практично неможливо. Ми вже напрацювали певні моделі, щоб ефективно справлятися з такими глобальними викликами, наразі тестуємо їх. 

Які це обсяги втрат у фізичному вимірі?

— Це не надто великі обсяги – йдеться про контейнерні поставки, приблизно до 100 тонн експорту. У масштабах нашого бізнесу це не критично, однак це радше стратегічна втрата ринку. 

Йдеться про регіон із високим рівнем ВВП на душу населення і значним споживачем меду, адже для місцевих споживачів це доступний, хоча й доволі дорогий продукт.

Тимчасовий дефіцит меду і ризик скорочення експорту на 10-20% 

Які очікування щодо врожаю меду у 2026 році?   

— Загальні очікування щодо врожаю у 2026 році - позитивні. Загалом очікуємо врожайність на рівні 60-80 тис. тонн за рік, як у 2023-2024 роках.

Водночас галузь залишається чутливою до погодних умов, тому фінальний результат значною мірою залежатиме від перебігу ключових періодів збору меду.

Чи бачите ризик дефіциту меду в Україні або на експортних ринках? Наскільки може впасти експорт меду?

—  До нового врожаю у 2026 році (серпень) ми спостерігаємо тимчасовий дефіцит меду в Україні. Це вже впливає на експорт, передусім у напрямку ринку ЄС. У першу чергу це проявляється у скороченні обсягів поставок та зростанні цін.

Експорт у 2025 році склав 50 тис. тонн на рік. У 2026 році ми очікуємо, що загальне падіння експорту буде на рівні 10-20%, до 40-45 тис. тонн на рік. Водночас із початком нового сезону, орієнтовно з серпня–вересня, ситуація має поступово стабілізуватися.

Сьогодні більшість українського меду йде на експорт. Чи змінюється структура ринків збуту і як? 

—  Пріоритетним для України залишається ринок ЄС, на який припадає 90-95% усього експорту. Вважаю, що цей показник суттєво не зміниться, і ринок ЄС залишиться пріоритетним ринком збуту для українського меду. 

Водночас українські компанії поступово працюють над диверсифікацією ринків, що є важливим фактором довгострокової стійкості галузі.

Чи є ризики втрати позицій України як одного з ключових експортерів меду?

—  Так, на жаль, ризик є. Із дефіцитом меду в Україні імпортери в ЄС та США надають перевагу меду з інших країн, а саме Китаю, Індії, Аргентині та іншим країнам. Імпортери і бізнес не можуть чекати Україну і замінюють нас іншими регіонами постачання. 

Проте це не означає втрату позицій у стратегічному вимірі. Україна залишається одним із ключових гравців світового ринку, і після відновлення обсягів має всі передумови для повернення та посилення своїх позицій.

Як конкуренція з іншими країнами впливає на українських виробників?

 — Конкуренція на світовому ринку однозначно впливає на ціноутворення та попит на український мед. Але ключовим індикатором ціни залишається врожайність меду. Гарний врожай - ціна стабільна, або знижується, великі обсяги продажів. Поганий врожай - ціна суттєво зростає, обсяги реалізації зменшуються.

Як змінюється маржинальність бізнесу у бджільництві?

 —  Дохідність і маржинальність для пасічників зросла у 2025-2026 роках. Це дає позитивний стимул для розвитку бджільництва в Україні. Дохідність експортерів в цілому знизилась через загальне зменшення обсягів реалізації. Найскладніша ситуація в імпортерів і виробників меду в ЄС, які історично залежні від меду з України. Багато хто з них зазнав суттєвого зменшення прибутковості та фінансових втрат у 2025-2026 роках.  Відомо також, що деякі компанії навіть зачиняються і припиняють роботу.

На скільки зросла дохідність та маржинальність для пасічників у 2025-2026 роках порівняно з 2023-2024 роками? 

— На скільки зросла дохідність пасічників - точних даних немає. Але, закупівельна ціна меду для пасічників зросла з 65–70 грн/кг на початку сезону до близько 130 грн/кг зараз.

Вартість реалізації (продажу) меду зросла з 1,90 євро/кг до майже 3,20 євро/кг до країн ЄС.

Наскільки вона ще може зрости - також невідомо, але історично, найвища ціна на мед була приблизно в діапазоні плюс-мінус 3,50 євро/кг.

Про ситуацію з експортом меду Beehive 

Які у вашої компанії очікування щодо обсягів експорту меду цього року — зниження чи зростання?

— Ми вважаємо, що подальшого зниження не буде, оскільки вже відбулося суттєве скорочення. Позаминулого року ми експортували близько 10 тис. тонн, минулого року — приблизно 9 тис. тонн, а згодом обсяги знизилися до 4 тис. тонн, тобто майже вдвічі у всіх виробників на ринку.

Цього року, ймовірно, ми вийдемо на рівень 4,5–5 тис. тонн. Тобто очікується стабілізація з незначним зростанням порівняно з 4 тис. тонн меду.

 Чому відбулося падіння?

— Основною причиною стала низька врожайність. Позаминулого року Україна експортувала 80–90 тис. тонн меду, тоді як минулого року — близько 50 тис. тонн.

Коли врожай низький, виникає дефіцит меду, що спричиняє різке зростання цін. Як я казав, закупівельна ціна для пасічників зросла більш ніж удвічі: з 65–70 грн/кг на початку сезону до близько 130 грн/кг зараз.

Таке стрімке зростання цін впливає на ринок збуту: частина клієнтів скорочує закупівлі, оскільки не може адаптуватися до подорожчання вдвічі за короткий період. У результаті обсяги продажів зменшуються, а ціни зростають.

Це класична ринкова ситуація: при гарному сезоні ціни стабільні, попит і пропозиція збалансовані, а дохідність прогнозована. Натомість у разі неврожаю ціни різко зростають, але фізичні обсяги експорту зменшуються.

Ви розповідали, що Beehive розглядає можливість відкриття виробничих потужностей в ЄС через повернення Євросоюзом імпортних мит на мед. Чи є рішення і які перші кроки щодо відкриття виробничих потужностей в ЄС?

—  Ми розглядаємо розвиток виробничої присутності в ЄС як частину стратегічного розвитку компанії. Наразі аналізуємо різні варіанти: як придбання існуючих активів, так і будівництво нових виробничих потужностей.

Остаточного рішення поки немає, однак перемовини з потенційними партнерами вже тривають. Ключовими факторами для нас є економічна доцільність, регуляторні умови та доступ до ринків збуту.