Беремо приклад з найкращих: як інтегрувати повагу до IP в корпоративну культуру

Чому IP – це частина ДНК найуспішніших компаній

Компанії, які ставляться до своїх ідей як до стратегічних активів, мають суттєву конкурентну перевагу. Згідно з дослідженням Ocean Tomo, вже у 2020 році нематеріальні активи відповідали за 90% ринкової вартості компаній зі списку S&P 500 – фондового індексу, до якого входять 500 акціонерних компаній США, що мають найбільшу капіталізацію. З того часу цей показник тримається приблизно на тому самому рівні. Нагадаю: левову частку нематеріальних активів становить саме IP. Водночас, за даними провідної світової консалтингової компанії з оцінки брендів Brand Finance, у 2025 році вартість нематеріальних активів найбільших компаній світу сягнула рекордних $97,6 трлн, зрісши на 23% порівняно з 2024 роком.

Іншими словами, нематеріальні активи та інтелектуальна власність – це синоніми успіху в сучасному світі. Причому це стосується не лише гігантів ринку. До прикладу, дослідження Європейського патентного відомства (EPO) та Відомства з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) показало: якщо стартапи дбають про реєстрацію патентів та торговельних марок на початкових стадіях розвитку, то їхні шанси на залучення інвестицій зростають у 10,2 раза.

Помилки, яких можна уникнути

Попри це, і українські, й закордонні компанії часто здійснюють критичну помилку, відкладаючи розробку IP стратегії та конкретні кроки з захисту інтелектуальної власності "до кращих часів". Зазвичай про це згадують, коли "припекло" – тобто коли IP рава вже порушено. І в такому разі може бути запізно, адже без належно оформлених охоронних документів дуже складно щось довести в суді. Така недбалість має довгострокові наслідки, суттєво впливаючи не лише на репутацію компанії серед інвесторів, а й на здатність ефективно комерціалізувати свою IP.

Ще одна поширена помилка – делегування всіх зусиль із захисту IP окремому підрозділу фахівців або ж підрядникам. Мовляв, для чого навантажувати команду додатковими обов'язками? Проте інтеграція поваги до IP в корпоративну культуру – це не про понаднормову роботу, а про дивіденди для кожного без винятку працівника. Адже таким чином у компанії формується особлива екосистема – мікроклімат, в якому процвітають інновації та ефективні рішення.

Від загального до конкретного

Отже, виділю декілька важливих порад, які допоможуть впровадити серед працівників компанії повагу до IP та розуміння, що захист інтелектуального продукту – це спільна відповідальність.

Починайте з IP освіти.

В основі будь-якої корпоративної культури лежить безперервне навчання. Організовуйте курси, тренінги та кейс-стаді, поширюйте гайди, за допомогою яких працівники дізнаватимуться про базові правила поводження з інтелектуальною власністю. До прикладу, як ідентифікувати нематеріальні активи, як правильно оформити та захистити свої ідеї, як розпізнати порушення IP прав, як поводитися з конфіденційною інформацією тощо. Важливою частиною освітнього процесу має бути розвінчання міфів про захист IP, які досі поширені в нашому суспільстві. До того ж нагадаю, що IP сфера дуже динамічна – тому навчальні програми варто оновлювати відповідно до актуальних тенденцій.

Такий підхід практикує багато відомих компаній, серед яких – Google, Apple та Amazon. І він повільно, але впевнено впроваджується в Україні – спільними зусиллями бізнесу та державних органів, зокрема УКРНОІВІ. Наведу лише один приклад: команда IP Academy, яка функціонує у структурі нашого відомства, створила гайд "11 кроків від створення до комерціалізації службових об’єктів права інтелектуальної власності". Це – зручний інструмент для фахівців у різних сферах діяльності, покликаний простою мовою відповісти на важливі питання щодо IP, які можуть виникнути в найманих працівників та їхніх працедавців. І це лише один із багатьох доступних інструментів, які пропонує ІР Аcademy та наш ІР офіс.

Пам'ятайте, що навчання потребує не лише ваша команда.

Жодна компанія не існує окремо від суспільства. Тож її успіх на ринку часто безпосередньо пов'язаний з загальним рівнем IP культури. Справді, не потрібно бути бізнес-аналітиком, аби спрогнозувати долю підприємства на ринку, де потенційні споживачі та клієнти толерують контрафактну продукцію й піратський контент. Тому в комунікаційну стратегію компанії слід включити діяльність із підвищення обізнаності суспільства щодо цінності IP. Насамперед ідеться про організацію інформаційних та просвітницьких кампаній, а також розробку інструментів, які допомагатимуть споживачам відрізнити підробку від оригіналу. До прикладу, LEGO Group розробила брошуру "Чесна гра" та опублікувала рекомендації з використання своєї продукції та інтелектуальної власності в некомерційних цілях.

IP офіс також працює над підвищенням IP культури та обізнаності серед українців, зокрема проводячи інформаційні кампанії проти піратства та контрафакту. Найбільш масштабними кейсами стали ANTI-PIRACY: BOOKS, ANTI-PIRACY: MUSIC та Trust the Original – спільна ініціатива нашого відомства та онлайн-платформи OLX.UA.

Заохочуйте інновації – як внутрішні…

Іноді самого лише розуміння, що успіх працівника тотожний успіху компанії, недостатньо. Тому важливо заохочувати залученість команди до інноваційного процесу – починаючи з організації конкурсів та брейнштормів та закінчуючи індивідуальними грошовими винагородами. Це – поширена практика для таких технологічних гігантів, як Amazon, Apple, AT&T, Cisco, Google, Intel, Meta та Microsoft. Причому часто вони пропонують винахідникам не лише премію за будь-яку ідею, варту патентування (незалежно від того, чи буде вона схвалена), а й безкоштовні послуги команди патентних повірених. На перший погляд, це невиправдані витрати – проте серед тисячі ідей, які можна реалізувати хіба що на сторінках науково-фантастичного роману, врешті-решт зустрінеться одна, здатна принести мільярдні прибутки.

… так і зовнішні.

Можна виділити два протилежних підходи до створення інновацій: назвімо їх "стратегія Apple" та "стратегія Ілона Маска". У першому випадку патентується буквально все, від найменших деталей девайсів до інтер'єру фірмових магазинів. Говорячи про другий підхід, на якому ми й сфокусуємося, згадаю про гучну заяву Маска "патенти – для слабаків" (бо вони створюють перешкоди на шляху до технологічного прогресу). На підтвердження цього гасла у 2014 році Tesla відкрила доступ до своїх патентів, аби "допомогти іншим автовиробникам та пришвидшити впровадження електромобілів". Звісно, все не так просто, і напозір альтруїстичний вчинок мільярдера варто сприймати з часткою скептицизму. По-перше, жодне з його підприємств не цурається активного захисту IP. По-друге, в загальному доступі опинилися лише 14% від патентного портфеля Tesla з датами пріоритету до 2016 року – тобто наразі ці патенти безнадійно застаріли.

Хай там що, а нас цікавить саме залучення широкого загалу до інноваційного процесу. Насправді це – не ноу-хау Маска, і подібну стратегію реалізує багато відомих компаній. Наприклад, IKEA запустила "Co-Create IKEA" – цифрову платформу, яка заохочує клієнтів до розробки нових продуктів. Схожу ідею реалізувала LEGO, створивши краудсорсингову платформу LEGO Ideas. Причому відкриття доступу до патентів теж не є винятком: до прикладу, IBM ще у 2005 році "поділилася" 500-ми патентами на програмне забезпечення з усіма, хто працює над проєктами з відкритим кодом. Головний секрет – відшукати правильний баланс між конфіденційними та загальнодоступними даними.

Користуйтеся інструментами та програмами підтримки, які пропонує держава.

Нагадаю, що IP офіс допомагає бізнесу на кожному етапі роботи з інтелектуальною власністю – від реєстрації IP об’єктів, консультацій щодо охорони та захисту до складання ліцензійних договорів та оцінки. Адже нашим людям і компаніям необхідні як загальне розуміння важливості ІР, так і якісні, зручні, швидкі та ефективні сервіси. Наше відомство підтримує постійний діалог із профільними асоціаціями й спільнотами, аби враховувати потреби ринку у вдосконаленні IP системи. Ми також укладаємо з цими організаціями меморандуми про співпрацю, наповнюючи її конкретними заходами із популяризації культури поваги до IP прав, створення навчальних  програм, проведення бізнес-форумів, конференцій, воркшопів та акселераційних  програм тощо. Разом з Офісом з розвитку підприємництва та експорту ми запустили на порталі Дія.Бізнес нову категорію "Інтелектуальна власність", спрямовану на надання онлайн-консультацій в IP сфері для представників МСП. Крім того, на цій платформі доступний онлайн-курс "Інтелектуальна власність та бізнес", в межах якого фахівці УКРНОІВІ розповідають, як правильно оформлювати права, мінімізувати правові ризики, підвищувати вартість компанії та забезпечувати стабільний прибуток. Своєю чергою вже згадана IP Academy також розробляє та реалізує навчальні програми, курси, воркшопи та гайди, що максимально адаптовані до реалій сьогодення та конкретних запитів українських підприємців. Різноманітні інструменти підтримки пропонує й наш IP@Innovation Hub.

Розвиток компанії, яка не має чіткої стратегії щодо інтелектуальної власності, схожий на зведення будинку без фундаменту. Звісно, на початку він може стояти, але врешті-решт дасть тріщину. Водночас бізнес, який дбає про належний захист та повагу до IP, значно витриваліший: він швидше зростає, легше залучає інвестиції та будує сильні бренди. Для українських підприємств такий підхід сьогодні особливо важливий. Адже ведення бізнесу і умовах війни та повоєнне відновлення – це не лише про фізичну інфраструктуру, а й про інфраструктуру для ідей, інновацій та творчості. Про впровадження економіки знань. І ми робимо це спільними зусиллями – як масштабними реформами й державними ініціативами, так і конкретними рішеннями всередині компаній. Головне – аби в підсумку кожна гідна ідея була реалізована й надійно захищена.