• Главная
  • Бизнес
28 апреля, 09:04

Як "дешеві" мережі АЗС продають токсичні речовини замість бензину і не платять податки

Останнє дослідження Інституту споживчих експертиз виявило суттєве перевищення норми амінів (монометиланіліну) у зразках бензину з кількох мереж АЗС. Ароматичні аміни — октанопідвищуючі присадки, які заборонено використовувати в Україні.

Як "дешеві" мережі АЗС продають токсичні речовини замість бензину і не платять податки Як "дешеві" мережі АЗС продають токсичні речовини замість бензину і не платять податки

10 березня після урядової наради прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив підлеглим провести перевірку ринку нафтопродуктів та активізувати боротьбу із нелегальним обігом пального. Звіт про перші кроки у Кабміні обіцяли оприлюднити після 15 квітня. Поки чекаємо на звіт, ми вирішили ретельніше дослідити, які саме порушення шукають урядовці.

Перше, що з’ясувалося: вартість пального на більшості мережевих АЗС країни майже не відрізняється.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Однак, на деяких можна заправитись дешевше на 5-6 гривень за літр. Чи безпечним є таке пальне і за рахунок чого демпінгують "дешеві" АЗС читайте у матеріалі.

Чим менше палива — тим більше отрути

Останнє дослідження Інституту споживчих експертиз виявило суттєве перевищення норми амінів (монометиланіліну) у зразках бензину з кількох мереж АЗС. Ароматичні аміни — октанопідвищуючі присадки, які заборонено використовувати в Україні. Ця речовина не є підакцизним товаром і як правило імпортується під виглядом розчинників. Пізніше її незаконно використовують для підвищення октанового числа пального. Аміни не тільки пошкоджують двигун автомобіля, а й небезпечні для людей, адже можуть викликати рак легенів, пояснюють в ІСЕ.

Такий метод "виробництва" бензину є набагато дешевшим, адже аміни не оподатковуються і коштують менше за дозволені речовини. Він розповсюджений на міні-нафтопереробних заводах, які не мають потужностей для того, щоб технологічно підвищувати октанове число бензину. Про те, як функціонує бізнес міні-НПЗ вже детально розповіли наші колеги з іншого видання.

Для фахівців та правоохоронців цілком очевидна незаконність та небезпека функціонування міні-НПЗ, але належної реакції немає, каже директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

"Технологічно отримати на такому підприємстві продукт якості Євро-5 неможливо, вони випускають Евро-3 та Євро-4. Але реалізація таких палив в Україні заборонена, тому вони оформлюють їх як розчинники та інші безакцизні фракції, котрі прямують на автозаправки. Всі це розуміють, але чомусь закривають на це очі", — пояснив експерт.

Він зазначив, що обсяг безакцизних товарів, які купують за кордоном недоброчесні компанії, може складати більше половини імпорту. Це і дає змогу пропонувати вкрай спокусливі ціни. Одна з компаній-рекордсменів за імпортом безакцизних товарів — "БРСМ", розповів Куюн.

"Відповідно до митної, податкової та логістичної документації щомісячно компанії групи "БРСМ" у середньому отримують на свої нафтобази близько 9,5 тисяч тон різних компонентів (розчинники, ізопентанові фракції, газовий конденсат, нафта, спирти, МТБЕ). Більшість з них є безакцизними, адже це сировина. Згодом все це перетворюється на бензин та прямує на станції. Але нам не вдалося знайти підтвердження того, що з цих величезних обсягів сплачується акциз, який займає 25% в ціні пального.  Може в цьому й є секрет низьких цін?" — наголосив він.

Саме через підвищений вміст амінів у паливі Інститут споживчих експертиз припинив співпрацю з мережею. За підрахунками експертів "А-95", у випадку з БРСМ може йтися про несплату понад 820 млн гривень акцизу у 2020 році. Загалом бюджет недоотримує через міні-НПЗ та змішування на нафтобазах приблизно 3,7 млрд податків на рік.

Про нелегальну діяльність компанії "БРСМ" відомо досить багато, адже вона неодноразово потрапляла у поле зору журналістів та правоохоронців. З розслідування програми "Наші гроші", стало відомо про те, що проросійську партію Шарія фінансує "БРСМ", а Головне слідче управління СБУ проводило обшуки в офісах компанії у справі про незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів. Прикметно, що власник мережі Андрій Біба, не проживає в Україні так само, як і голова партії Анатолій Шарій.

Скручування ПДВ

А нещодавно голова комітету ВР Данило Гетьманцев навів "БРСМ" як приклад схеми зі зменшення податкового зобов’язання з ПДВ — так звані скрутки. Він показав касовий чек, виданий на одній зі станцій мережі.

"Ви нібито купуєте у мене це паливо, платите у безготівковий спосіб, я вам повертаю цю готівку за вирахуванням свого відсотка. І податкова бачить, що я за безготівку продав вам цей товар, який насправді був проданий на АЗС за готівку. Це і є знаменита "скрутка" ПДВ", — пояснив Гетманцев. Він вважає "скрутки" однією з головних проблем паливного ринку. За його словами, через цю схему бюджет втрачає 10-14 млрд гривень щорічно.

Директор "А-95" переконаний, що ринок нафтопродуктів потребує ретельнішої уваги податківців.

"Із чорної зони проблема використання готівки у роздрібній торгівлі пальним перемістилася в сіру — до схем з прокруткою кеша і бухгалтерських документів на нафтопродукти. Ринок буквально розколовся на дві частини, які видно за цінами на заправках. Різниця виросла до немислимих величин, хоча, за великим рахунком, усі торгують одним і тим же продуктом. Економічного пояснення цьому немає. Очевидно, що ринок потребує підвищеної уваги податківців, тим більше що віддача буде відчутною", — каже Куюн.

"Роги та копита"

Інший поширений спосіб "економії" податків — сумнівні підприємства, які є безготівковими контрагентами. Ці фірми купують пальне на мільйони гривень і перепродають його далі. Вони є "буфером" між компаніями реального сектору економіки, одні з яких отримують готівку, а інші — безготівку.

Ми перевірили кілька компаній контрагентів мережі "БРСМ" через аналітичну систему YouControl, створену для підвищення рівня прозорості бізнесу в Україні. Так, у вересні 2020 року АЗС відвантажила паливо на 54,5 млн грн компанії "Актіал прод" (43089930). За адресою компанії знаходиться підвал, у якому зареєстровано ще близько 300 компаній.

Інша компанія — "Тревел Юніон" (41495206) за 5 місяців купила у "БРСМ" пального на 75 млн гривень. Нібито для здійснення перевезень. Проте ніякими транспортними засобами компанія не володіє, а за місцем реєстрації знаходиться звичайний житловий будинок.

Таких партнерів компанії можуть бути десятки і вони постійно змінюються, щоб податкова не встигла зафіксувати підозрілі угоди, кажуть експерти.

Голова Нафтогазової асоціації України Неля Привалова вважає, що необхідно скасувати мораторій на документальні перевірки податкової щодо операцій з пальним, контролювати переміщення автотранспортом та порівнювати обсяги залишків пального за даними СЕАРП та даними рівнемірів на акцизних складах. На її думку, це  дасть можливість виявляти необліковані обсяги пального, за яке несплачені податки, і обмежити недобросовісну конкуренцію.

Та найбільше від схем "дешевих" АЗС програє саме кінцевий споживач. Адже купуючи бензин у мережі, він не тільки шкодить своїй машині та здоров’ю, а й підтримує ухиляння від сплати податків. Тож кожен "дешевий" літр бензину — це кошти, які недоотримав бюджет, а значить — дороги гіршої якості і менше соціальної інфраструктури. І саме про ці зруйновані дороги та розвалені об’єкти у черговому ролику розповість Анатолій Шарій, фінансований мережею АЗС "БРСМ-Нафта", щоб переконати слухачів у "непотрібності" України. Чи варта всіх цих наслідків економія на кілька гривень?

Дмитро Філіпенко, спеціально для Delo.ua

Загрузка...
Новое видео
Як розвивати себе і бути успішним. 5 ключових принципів — Василь Хмельницький / GET Business Festival
Загрузка...