Корпоративні договори в Україні: розвінчуємо найпоширеніші міфи

Попри те, що укладення корпоративних договорів вже три роки є можливим за українським правом, на практиці корпоративні договори щодо компаній з нерезидентськими корпоративними структурами продовжують укладати саме на нерезидентському рівні. Це відбувається через відсутність в Україні усталеної судової практики щодо корпоративних договорів та міфи, якими вони оповиті. У цій статті розвінчуємо деякі міфи щодо цього питання.

Міф 1. Тільки дійсні учасники ТОВ можуть укладати корпоративні договори щодо ТОВ

Цей міф базується на тому, що за законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі — закон про ТОВ) корпоративний договір — це договір, за яким учасники ТОВ зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації. Оскільки у цьому визначенні йдеться про права та повноваження учасників ТОВ, це призводить до неправильного висновку про те, що сторонами корпоративного договору можуть бути лише дійсні учасники ТОВ.

Насправді, закон про ТОВ не згадує та не обмежує склад сторін корпоративного договору, а лише визначає предмет такого договору. Таким чином, корпоративні договори можуть бути укладені не лише між дійсними учасниками ТОВ, а й з третіми особами.

До таких третіх осіб можуть належати, наприклад, компанія, щодо якої укладається корпоративний договір, будь-які майбутні учасники ТОВ, кредитори, інвестори, поручителі, кінцеві бенефіціарні власники дійсних та майбутніх учасників ТОВ та інші. Це важливо, оскільки укладення корпоративного договору може мати вирішальне значення як для реалізації прав дійсних учасників, так і для забезпечення прав третіх осіб.

Цю проблему усуває проект закону "Про акціонерні товариства" №2493 від 25 листопада 2019 року (далі — проект), яким у новій редакції викладається чинний закон України "Про акціонерні товариства" та вносяться зміни до низки нормативно-правових актів, серед яких є закон про ТОВ. Зокрема, згаданим проектом пропонується уточнити, що, окрім дійсних учасників ТОВ, сторонами корпоративного договору також може бути саме ТОВ та/або треті особи.

Міф 2. Корпоративні договори на рівні українських компаній можуть бути підпорядковані виключно українському праву

Така думка базується на застарілій судовій практиці, що відображена, зокрема, у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24 жовтня 2008 року. У цій постанові зазначається, що договори, які врегульовують відносини між акціонерами (у тому числі, акціонерами-нерезидентами) українського товариства, у разі їх підпорядкування іноземному праву, є нікчемними.

Втім, зазначена практика склалась ще до "легалізації" такого інструменту як корпоративний договір на рівні закону про ТОВ. До того ж, така практика суперечить регулюванню приватноправових відносин з іноземним елементом. Так, відповідно до закону "Про міжнародне приватне право", сторони можуть самостійно визначити право, що застосовується до договору, у разі наявності іноземного елементу.

Застосування іноземного права (зокрема, англійського, як найбільш розвиненого у частині корпоративних відносин) до корпоративних договорів є важливим, оскільки дозволяє більш повно та правильно відобразити домовленості сторін, а також зробити реалізацію інструментів, що все ще нечітко сформульовані в українському законодавстві (до прикладу, право приєднатися до продажу (tag-along right), право змусити продати (drag-along right), передбачуваним та ефективним.

Окреслена проблема усувається проектом, яким пропонується уточнити, що за умови дотримання положень Закону України "Про міжнародне приватне право", сторони корпоративного договору можуть обрати право, яким буде регулюватися корпоративний договір.

Сьогодні ми спостерігаємо високий попит на укладання корпоративних договорів та вже підготували значну кількість таких договорів для компаній наших клієнтів. Корпоративні договори широко використовуються в компаніях різноманітних індустрій для врегулювання відносин як між національними, так і між іноземними інвесторами.

Марина Буйницька та Ірина Фонотова, юристи компанії AVELLUM, спеціально для Delo.ua

Источник фото: Depositphotos