Процесуальний "шах і мат": як орендарю захистити своє право на користування землею

Передісторія суперечки

Питання збереження прав на оренду землі залишається актуальним. Знаю непоодинокі випадки, коли ОМС як розпорядник землі припиняє договір оренди земельної ділянки із орендарем, без наявних причин і попереджень, та з порушеннями процедури. Тим самим, бізнез агровиробника ставиться під загрозу, але такому свавіллю розпорядника можна протидіяти.

Історія одного з клієнтів Totum LF – фермера-орендаря чималої земельної ділянки в одній з територіальних громад Черкащини. У встановлені законом строки аграрій звернувся до ОМС із клопотанням про поновлення договору на новий строк, долучивши всі необхідні документи. Незважаючи на це, місцева рада на сесії постановила не розглядати заяву орендаря, не зазначивши причин такого рішення. Як результат – фермер отримав лист із формулюванням: "у зв’язку з неприйняттям радою рішення про поновлення договору оренди на новий строк, повідомляємо про припинення договору оренди, та просимо повернути земельну ділянку".

Орендар звернувся до господарського суду із позовом - визнати протиправним таке рішення ОМС та скасувати його. Однак у результаті початкового розгляду цієї справи, у задоволенні позову було відмовлено (забігаючи наперед скажу, що провадження тривало аж до суду касаційної інстанції).

Разом з тим, орендар подав позов проти ОМС із вимогою про визнання поновленим договору оренди землі - спір також був програний через посилання на висновки суду, встановлені у справі.

Після цього місцева прокуратура подала позов проти орендаря із зобов’язанням повернути земельну ділянку із користування. Причина позову - програш попередніх судів.

Судову суперечку вдалось виграти через перегляд найпершої справи 

Здавалося б, ситуація патова. Однак орендар відступати не мав наміру навіть за цих обставин – адже зазначена ділянка була в оренді вже тривалий час, всі передбачені договором із ОМС домовленості виконувались, а передумов для їх припинення або перегляду не виникало жодного разу. Детальний аналіз усіх обставин дозволив знайти нові підстави для перегляду найпершої справи, яка стала каталізатором низки програних наступних судових процесів. Завдяки цим підставам ми з орендарем звернулись до господарського суду  із заявою про перегляд рішення у програній на той момент справі.

Як результат - вдалося скасувати вказане рішення на підставі допущених процесуальних порушень, та визнати незаконним рішення ОМС, яким фермеру було відмовлено у поновленні договору оренди землі. Також суд визнав порушеним право орендаря на користування земельною ділянкою.

Очікувано, прокуратура подала апеляційну скаргу на рішення суду. Хочу окремо відмітити, що вона жодним чином не була залученою у якості учасника/сторони у справі, однак була серйозно налаштована на скасування "базового" судового рішення.

В результаті детального аналізу чинного законодавства та активної позиції, апеляційний господарський суд, висновки якого згодом підтримав і суд касаційної інстанції, взагалі відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокуратури.

Якщо коротко, то мотиви суду полягали в наступному: процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. А чинним законодавством встановлено обмеження як щодо підстав для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, так і обмеження щодо кола осіб, які можуть подати таку заяву.

За відсутності у ГПК України визнання пріоритетності положень Закону України "Про прокуратуру", застосуванню підлягають норми саме ГПК України.

Водночас, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано учасниками справи протягом 30 днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу на судове рішення, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, може бути подано виключно учасником справи (подібна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 916/1538/16, від 09.04.2019 у справі № 923/2073/13).

Таким чином, процесуальні тонкощі допомогли захистити вигідне рішення по найпершій справі. Я надав указане рішення господарського суду (а також рішення судів про відмову у відкритті апеляційного провадження та залишення рішення апеляції судом касаційної інстанції в силі) до суду, де розглядався позов органу прокуратури - щодо зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку із користування.

Зрозумівши слабкість власної позиції та відсутність законних аргументів, прокуратура подала до суду заяву про закриття провадження у справі через відсутність предмету спору та повернення сплаченого ними раніше за розгляд судового збору.

В підсумку суд прийняв "фактичну відмову" органу прокуратури від своїх претензій до орендаря, та своєю ухвалою закрив провадження у справі.

Таким чином, нам вдалося захистити право оренди на землю строком ще на десять років, незважаючи на попередньо програні судові процеси.

Резюме: програний перший судовий спір щодо оренди землі з ОМС хоча і слугував підставою для повернення землі за окремим позовом (в тому числі прокуратури), але не став "вироком" для орендаря, який прагнув захистити свої права і свій бізнес.

Цей кейс може стати в нагоді багатьом аграріям та адвокатам, які співпрацюють із виробниками с/г продукції, і допоможе в майбутньому підтримати їх у подібних суперечках із органами місцевого самоврядування. Добре, коли всі сторони знають не тільки свої права, але й пам’ятають про взаємні обов’язки.