Ветерани повертаються. Чи готовий бізнес повернутися до них?

За досвідом проєкту Ріната Ахметова «Серце Азовсталі», близько 70% ветеранів готові повертатися до цивільних професій. Водночас приблизно половина з них не хоче повертатися до тієї роботи, яку мала до війни.

Причина не в зарплаті чи умовах праці. Війна змінює людину. Особливо якщо йдеться про тих, хто пережив бойові дії або тривалий російський полон. Змінюються цінності, мотивація, погляд на власне майбутнє. Багато хто вперше ставить собі питання: «А чим я насправді хочу займатися?»

Саме тому сьогодні бізнесу недостатньо просто створювати вакансії для ветеранів. Потрібно навчитися працювати з їхнім новим досвідом.

Посттравматичне зростання — не теорія, а практичний шлях ветерана

У проєкті Ріната Ахметова «Серце Азовсталі» ми працюємо із захисниками Маріуполя — людьми, які пережили один із найважчих досвідів цієї війни. Половина всіх українських військовополонених, які вже повернулися додому, пройшли через наші програми підтримки.

Саме цей досвід переконав нас: універсальних рішень для відновлення ветеранів не існує. Людина, яка перебувала в полоні рік, і людина, яка повернулася після чотирьох років, мають різні потреби, різний темп відновлення та різні життєві запити.

Тому у 2024 році ми почали впроваджувати в Україні підходи посттравматичного зростання, з якими познайомилися завдяки нашим американським партнерам — Boulder Crest. Вивчивши їхній досвід, ми адаптували ці методики до українських реалій та інтегрували у власну систему підтримки оборонців Маріуполя.

Посттравматичне зростання — це не про те, щоб забути травму. Це про те, як навчитися жити з нею, перетворити пережитий досвід на ресурс і знайти новий сенс у житті.

Для нас це не окрема психологічна методика, а шлях ветерана.

Він починається ще до повернення людини з полону — з підтримки родини. Після звільнення ветерана поруч із ним одразу з’являються тренери з посттравматичного зростання, які самі пройшли цей шлях. Далі, залежно від потреб людини, вона отримує медичну допомогу, психологічну підтримку, супровід кар’єрного радника, а за необхідності — житло. Наступний етап — допомога у пошуку нової професії, перекваліфікації чи поверненні до роботи.

Одним із найефективніших інструментів стала модель «рівний — рівному». Наші тренери — це самі колишні військовополонені. Вони приходять до захисників ще в госпіталях і можуть сказати прості слова, які не потребують додаткових пояснень: «Я був на твоєму місці. Я пройшов цей шлях. І він працює».

Саме довіра стає точкою, з якої починається відновлення.

Чому це важливо для бізнесу

Дедалі більше українських компаній ставлять собі питання: як допомогти ветеранам повернутися до роботи? Але, на мою думку, важливіше поставити інше питання: як створити умови, у яких людина захоче повернутися саме до вас?

Саме тут посттравматичне зростання може стати практичним інструментом для роботодавців.

Останні два роки «Серце Азовсталі» реалізує програми підтримки ветеранів для українських компаній, зокрема Групи Метінвест та Нафтогазу. На основі методик посттравматичного зростання ми створили ветеранські кемпи та програми декомпресії, які допомагають людям відновитися після служби, інтегрувати пережитий досвід, зміцнити стосунки з родиною та повернути мотивацію до професійної реалізації.

Ми побачили ще один важливий результат. Такі програми формують усередині компаній ветеранські спільноти, де люди підтримують одне одного, а роботодавець отримує не лише мотивованих працівників, а й значно вищий рівень довіри та лояльності.

Найбільша помилка, яку сьогодні може зробити бізнес, — сприймати ветерана як людину, якій потрібно лише допомогти.

Насправді ветеран — це людина з унікальним досвідом. Вона вміє приймати рішення в умовах невизначеності, працювати в команді, брати відповідальність, діяти під тиском і долати кризові ситуації. Це компетенції, які сьогодні є надзвичайно цінними для будь-якої компанії.

Українському бізнесу не потрібно починати цей шлях із нуля. Громадський сектор уже накопичив значний досвід, створив дієві інструменти та перевірені практики роботи з ветеранами. У «Серці Азовсталі» ми готові ділитися цими напрацюваннями, навчати тренерів посттравматичного зростання та допомагати компаніям будувати власні програми підтримки ветеранів.

Адже після війни конкурентною перевагою стане не лише технологічність чи інвестиції. Нею стане здатність побачити у ветерані не проблему, а потенціал — і допомогти йому перетворити пережитий досвід на ресурс для нового життя. Саме в цьому і полягає справжня цінність посттравматичного зростання.