Бизнес 09 июля, 11:07

Жіночий бізнес vs пандемія: за рахунок чого українські підприємниці вистояли в карантин

92% українських жінок-підприємниць вважають, що пандемія COVID-19 негативно вплинула на їхній бізнес. 40% з них були вимушені призупинити бізнес-діяльність, 20% відзначили зменшення обороту товарів/послуг

Жіночий бізнес vs пандемія: за рахунок чого українські підприємниці вистояли в карантин Жіночий бізнес vs пандемія: за рахунок чого українські підприємниці вистояли в карантин

Пандемія боляче вдарила по бізнесу — це беззаперечний факт. Але сила цього "удару" виявилася різною для різних підприємств. І якщо великий виробничий бізнес мав ресурс для швидкого переходу на "пандемічні рейки", то малі й середні підприємства часто простоювали в карантині, втрачаючи потенціал та клієнтів.

Подвійний удар від пандемії отримали жінки-підприємниці, які в Україні є драйверами мікро- та малого бізнесу у сферах торгівлі та послуг — найвразливіших до COVID-19 галузях. Окрім карантинних обмежень на них впав подвійний тягар домашнього господарства та виховання дітей у реаліях віддаленої роботи та навчання.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Щоб краще зрозуміти, з якими труднощами зіштовхуються українські підприємниці в різних сферах, ми провели репрезентативне дослідження "Портрет українських жінок-підприємниць", в межах якого опитали 500 бізнесвумен. Цифри та історії випускниць Women Biz Days нижче — це кількісний та якісний зріз того, як українські жінки відповідали на виклики локдаун-економіки.

Про що говорять цифри

Cухі цифри статистики констатують, що 92% українських жінок-підприємниць вважають, що пандемія COVID-19 негативно вплинула на їхній бізнес. 40% з них були вимушені призупинити бізнес-діяльність, 20% відзначили зменшення обороту товарів/послуг, 13% вважають, що знизилася платоспроможність споживачів. 

У своїх коментарях підприємниці розповідали, як доводилося відправляти працівників у "відпустки" або ж зазнавати збитків, щоб продовжувати виплачувати їм зарплати. Багато історій присвячені тому, як доводилося перевинаходити свій бізнес та відкривати нові напрямки діяльності, щоб втриматися на плаву.

До когорти підприємниць, яких зачепила пандемія, потрапила Тетяна Усенко, власниця івент-агентства ProMICE. Перші місяці карантину були особливо нищівними для сфери організації подій, й терміново потрібно було шукати альтернативні джерела доходу. Тетяна відразу вирішила, що закривати офіс й розпускати команду — не її варіант. 

У компанії був свій невеличкий кейтеринг, й Тетяна вирішила всі сили кинути на нього, проаналізувавши нові можливості, які пандемія створила для харчових індустрій. Так у складі ProMICE з’явилася нова компанія Friendly Food, яка окрім B2B-заходів також почала готувати та доставляти їжу для приватних заходів та просто на замовлення. Диверсифікація бізнесу підтримала основну діяльність компанії й допомогла бізнесу пережити найскладніші часи.

Порятунок — справа рук потопаючої

Ще один показовий висновок з дослідження — українські підприємниці схильні протистояти труднощам самостійно та не шукати зовнішньої допомоги для свого бізнесу під час кризи. 

Так, за час пандемії та локдауну тільки 3 з 10 жіночих бізнесів звернулися по фінансову допомогу. Серед них 14% використовували державні програми підтримки, 13% зверталися за кредитами в банки, 5% отримали грантову підтримку.

Але разом з тим на запитання, яку б допомогу вони хотіли б отримувати, понад 40% бізнесвумен кажуть, що хотіли б саме фінансової підтримки — безвідсоткових або доступних кредитів та зменшення податкового навантаження.

Чому ж жінки не користуються тими можливостями, що є наразі, наприклад, програмою кредитів 5-7-9%? Проблема, скоріше, не так в складності цих програм, як в недовірі. Ключовою характеристикою ведення бізнесу в Україні 73% підприємниць вважають непрогнозованість, тому їм складно довірятися державним програмам підтримки. 

Разом з тим, практика показує, що ця недовіра часто перебільшена. 

Ольга Гургула разом з чоловіком Михайлом виробляє та продає стільці під брендом Gurgula меблі. Коронакриза збіглася з планами запуску власного цеху, оскільки до того вони використовували орендований. Однією з ключових проблем виявилося підведення електропостачання на 150 кВт, яке коштувало непідйомні для малого бізнесу 400 тисяч грн. Тому пара вирішила використати пільгову програму й отримати кредит 5-7-9% під заставу свого приміщення. 

Ольга каже, що якщо у підприємства є майно для застави та достатній оборот коштів, особливих  проблем з отриманням кредиту бути не має. Найбільш неприємною витратою виявилося юридичне оформлення кредиту у нотаріуса, яке обійшлося в понад 17 тисяч грн. Фінальна ставка кредиту Ольги вийшла на рівні 7%, а після того, як вони найняли ще одного працівника, її було знижено до 6%. В наступному кварталі планують вийти на ставку в 5%. Без кредиту, за словами Ольги, запустити виробництво так швидко своїми силами було б нереально.

Пірнути у діджитал

Насправді якщо шукати позитиви у пандемії для жіночого бізнесу, то їх можна знайти. Наприклад, карантинні обмеження штовхнули левову частку підприємниць до діджиталізації та виходу в онлайн.

Так, за підсумками пандемічного року частка жіночих підприємств, які продають товари/послуги на онлайн майданчиках чи маркетплейсах, досягла вже 47%. Окрім того, 50% підприємниць відзначають, що роблять закупівлі для свого бізнесу онлайн. 

Онлайн, зокрема, став рятівною паличкою для багатьох фермерських бізнесів, що раніше працювали за B2B-моделлю з ресторанами чи магазинами, які в пандемію значно знизили свої закупівлі. Саме так почався бум сервісів "від ферми до споживача".

Одним з найуспішніших сервісів такого типу стала Вітамінна Коробка, заснована власницею фермерського кооперативу Анною Морозовою та Наталією Гордейчук, яка працювала в інформагенції аграрного спрямування. Вони об’єднали свої експертизи та почали працювати з відібраними фермерами та виробниками України, формуючи їх продукцію у спеціальні тематичні бокси та доставляючи їх до споживача. 

Торгівлю в інтернеті Анна не вважає "золотою жилою" через високу конкуренцію. Але вчасний старт на самому початку пандемії та надзвичайна увага до відбору продукції допомогли підприємницям наростити клієнтську базу. Зараз вони активно працюють над розширенням асортименту своїх "коробок" та шукають інвестора для відкриття франшизи в інших містах. 

(Взаємо)допомога

Хоча українські бізнесвумен переважно справлялися з наслідками пандемії самостійно, вони загалом позитивно ставляться до партнерства в бізнесі. Зокрема, 92% жінок позитивно ставляться до жінки-партнерки у бізнесі.

Як у випадку Вітамінної Коробки, партнерство з іншими підприємцями дає можливість розширити власний асортимент та краще відповідати на запити клієнтів у кризові часи, коли кожен клієнт на вагу золота.

З нашого досвіду, найчастіше цікаві партнерства підприємниць народжуються з нетворкінгу та під час навчання. Тому критично важливо не припиняти шукати можливості для розвитку навіть в кризові часи. 

Юлія Буглак обожнює риболовлю, тож не дивно, що після завершення магістратури, де вона навчалась рибництва у Шотландії, Франції та Греції, вона заснувала ТОВ "Аквакультура України" — бізнес-портал для рибних фермерів та постачальників, які шукають клієнтів. Паралельно вона почала працювати над власним рибним господарством.

Одним з незвичних напрямків, який зацікавив Юлію, була заготівля та виготовлення товарів зі шкіри риби (лосося). Попри незвичність для пересічної людини, ця шкіра за своїми властивостями подібна на звичайну: на дотик вона схожа на телячу, не рветься й не пахне. Раніше таку шкіру просто викидали, але сучасні технології дозволяють створити безвідхідне виробництво, коли шкіра з риби використовується для виготовлення аксесуарів чи одягу. 

Щоб реалізувати свою амбітну ідею, Юлії потрібна була партнерка, яка допоможе створювати такі речі. Й в межах одного з кемпів для жінок-підприємниць вже під час пандемії Юлія познайомилася з Мариною Баньковською, яка займається виготовленням сумок та аксесуарів з екзотичних шкір. Разом вони спробували зробити тестові продукти з риб’ячої шкіри. Зараз Юлія вже знайшла декілька постачальників сировини та шукає грантові кошти для повноцінного запуску виробництва аксесуарів з риб’ячої шкіри для чоловіків та жінок, до якого планує залучати Марину.

Тихі гавані

Закінчити хотілося на найпозитивніших історіях, в яких COVID-19 фактично не вплинув на бізнес, а іноді й допоміг.

Першим острівком відносної безпеки є e-commerce з прицілом на західні ринки. Суворі карантини по всьому світу закрили мешканців розвинутих країн вдома, забезпечивши їх рекордними об’ємами державної підтримки. Тож заможні іноземці часто витрачали свій додатковий вільний час та кошти на шопінг онлайн.

Людмила Ткачук — власниця п’ятизіркового онлайн-магазина FloweringLove на найбільшому міжнародному маркетплейсі handmade Etsy. Вона продає авторські вироби із гігантських штучних та висушених квітів, фотозони, декор. За словами Людмили, в період карантину активність не лише не зменшилася, а й зросла. Щоб задовольнити новий попит, підприємниця постійно розширяла лінійку продуктів. В той самий час серію майстер-класів у нещодавно відкритій офлайн-майстерні через черговий локдаун довелося відкласти до кінця літа. 

Найвпевненіше, хоча зовсім не розслаблено, пандемію пройшли представниці ІТ-бізнесу, частка яких в Україні, за даними DOU, вже сягає 25%. У 2020 році, попри кризу, експорт IT-послуг в Україні досяг рекордних $5 млрд, зрісши на понад 20% у порівнянні з 2019 роком.

Цей відчутний ріст сектору відчула на собі професійна ІТ-рекрутерка Вікторія Наливайко, яка останні два роки також розвиває власний стартап — онлайн-платформу для релевантного пошуку ІТ-спеціалістів BazaIT. У перші місяці карантину, коли більшість компаній скорочували найм, Вікторія навчалася в бізнес-інкубаторі, тому падіння ринку майже не помітила. 

А з травня-червня 2020 року, коли замовники адаптувалися до реалій пандемії, і до сьогодні попит на ІТ-спеціалістів залишається настільки високим, що Вікторії доводиться відмовляти клієнтам. Підприємниця жартує, що вірус забрав роботу на два місяці, а потім повернув десятикратно. Окрім того, наприкінці "кризового" року BazaIТ підняла раунд інвестицій, який дозволив компанії повністю переробити платформу й у 2021 році перейти в активну фазу розвитку. 

___

В якій би сфері не працювали українські підприємниці, вони ставляться до ведення бізнесу в Україні реалістично. 62% бізнесвумен вважають, що в останні роки бізнес стало вести складніше, особливо в реаліях локдаун-економіки. Але попри таку досить похмуру оцінку бізнесу в цілому 47% підприємниць відзначають, що в жіночому бізнесі відбулися скоріше позитивні зміни: його стало більше, підприємниці стали рішучішими, їх почали сприймати серйозніше.

47% підприємниць відзначають, що в жіночому бізнесі відбулися, скоріше, позитивні зміни: його стало більше, підприємниці стали рішучішими, їх почали сприймати серйозніше. 

63% бізнесвумен бачать плоди своєї роботи та вважають, що витрачені зусилля і ресурси дали результат. Вони розуміють турбулентність українського бізнес-середовища, але готові боротися зі складнощами заради результату й переконані, що зосереджена праця принесе свій результат. І це не може не радувати.

Дослідження "Портрет української підприємниці" проведене в межах ініціативи Women Biz Days Українським центром сприяння інвестиціям та торгівлі в партнерстві з Українською Маркетинговою Групою та за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України".

Ірина Титарчук, виконавча директорка Українського центру сприяння інвестиціям і торгівлі

Ірина Титарчук 14 липня 2021 року виступить на GET Business Festival, де разом з нею своїм успішним бізнес-досвідом поділяться ще 70 бізнес-практиків, серед яких засновник холдингової компанії UFuture Василь Хмельницький, виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук, СЕО компанії SHABO Гіоргі Іукурідзе, голова ради директорів Darnitsa Group Дмитро Шимків та багато інших. Подробиці і реєстрація за посиланням.

Загрузка...
Новое видео
Как запитчить инвестора? Василий Хмельницкий на U Tomorrow Summit. Аллея стартапов и инвестиции
Загрузка...