Крипта в Україні досі поза законом. Чому це стає проблемою для бізнесу, держслужбовців і всіх користувачів

Але є інша сторона: Україна – одна з найменш врегульованих юрисдикцій у сфері віртуальних активів. На сьогодні немає чинного закону про крипторинок, немає ліцензованих провайдерів послуг, а Податковий кодекс взагалі не містить окремих норм щодо оподаткування криптоактивів.

Це створює ситуацію, яку юристи між собою називають «крипта до закону»  – тобто правовий простір, де користувачі несуть повну відповідальність за свої дії, але не мають жодного захисту.

Законопроект №10225-д: де ми зараз?

Законопроєкт «Про ринки віртуальних активів» №10225-д був прийнятий за основу у першому читанні 3 вересня 2025 року. Подальший прогрес – мінімальний: понад дві тисячі правок, відсутність дати другого читання та відсутність політичного консенсусу.

Поки закон не ухвалено, ринок продовжує існувати у правовому вакуумі.

Цивільний кодекс визнає крипту «цифровою річчю», але цього замало

У 2023–2024 роках до Цивільного кодексу України внесли зміни: віртуальні активи офіційно визначили як цифрові речі. На них поширюються загальні правила про речі: їх можна відчужувати, дарувати, передавати у спадок.

Але є проблема: механізмів цього «відчуження» в законодавстві не існує. Немає норм, які б визначали:

• як встановити право власності на криптоактив,
• як підтвердити, що актив належить саме цій особі,
• як довести правомірність переходу права власності.

Тому питання власності фактично вирішуються «технічним способом»: хто володіє приватним ключем або seed phrase, той і вважається власником. Таку позицію підтверджують і ухвали ВАКС за 2022–2024 роки.

Для цивільного права це революційний і дуже небезпечний підхід.

Податки: ІПК замість закону

Податкове законодавство не містить спеціальних норм щодо віртуальних активів. Тому ДПС формує практику через індивідуальні податкові консультації.

Загальний підхід такий:

•  доходи від операцій з криптою – «інші доходи» або «іноземні доходи»,
• ставка – 18% ПДФО + 5% військового збору,\
• витрати на придбання крипти не враховуються,
• збитки не зараховуються.

Фактично оподатковується валовий дохід, а не фінансовий результат. Тому активна торгівля стає економічно невигідною.

Спроби окремих консультантів застосувати до крипти ставку 5% як до рухомого майна – юридично вразливі і створюють ризик податкових донарахувань.

VASP не існує. Але «обмінники» існують і працюють без контролю

Модель регулювання провайдерів криптопослуг (VASP) як суб’єктів первинного фінансового моніторингу, передбачена законом №361-IX, формально існує. Але ліцензії не видаються, реєстру не створено, контроль не запущено.

На практиці це означає:

• сотні криптообмінників працюють без ліцензії,
• вони не проводять AML/KYC,
• не підпадають під державний нагляд,
• не несуть зобов’язань перед клієнтами,
• ризики втрати коштів – повністю на користувачі.

Юридична реальність проста: якщо ви переказали крипту на гаманець такого обмінника, закон не гарантує, що ви отримаєте готівку в касі. І навпаки – «кеш в чемодані» не дорівнює чиста крипта на гаманці. Це один із ключових ризиків «крипти до закону».

Нерегульовані стейблкоїни: UAHg, Weld Money та інші

Окрема зона ризику – «українські стейблкоїни» на кшталт UAHg або екосистема Weld Money.

Проблеми:

• не є електронними грошима,
• не мають регуляторного статусу,
• не забезпечені активами під наглядом,
• не проходять жодних аудитів,
• функціонують без white paper, затвердженого регулятором.

Емітент може випускати та продавати такі токени без будь-яких обмежень.

Weld Card, яка видається через класичний банк, взагалі створює юридичну колізію: це кредитний продукт із річною ставкою 40–50%, що працює на основі криптоконвертації без ліцензії VASP.

Такі моделі створюють:

• податкові ризики,
• AML-ризики,
• ризики валютного контролю,
• ризики введення в оману споживача.

Е-декларування: закон вимагає, методики немає

Закон України «Про запобігання корупції» зобов’язує декларувати криптоактиви.

Проблема:

• НАЗК не визначило методики розрахунку вартості,
• не вказало перелік допустимих джерел,
• не надало інструкцій для гаманців без публічної адреси.

Натомість існує кримінальна відповідальність за недостовірні дані (ст. 366-2 КК України).

У підсумку декларування крипти стало зоною підвищеного ризику.

Спадкування та поділ майна: закон не працює з криптою

Через відсутність реєстрів і методик:

• нотаріус не може встановити склад спадщини,
• актив може бути втрачений без приватного ключа,
• суди не можуть встановити, хто є власником активу,
• поділ майна подружжя ускладнюється неможливістю оцінки та витребування.

Суди регулярно відмовляють у поділі криптоактивів через неможливість ідентифікації власника.

Кримінальні провадження: ключ = власність

У справах НАБУ, ВАКС, БЕБ формується дуже чітка практика:

Володіння приватним ключем або seed phrase фактично прирівнюється до володіння активом.

Це не закріплено в законі, але застосовується як стандарт доказування.

Для пересічного користувача це означає:

• якщо під час обшуку знайдено ключ – буде доведення «контролю над активом»,
• якщо ключ втрачено – актив юридично зникає,
• якщо ключем володіє інша особа – довести право власності майже неможливо.

Що робити користувачам і бізнесу?

1. Документуйте вартість і походження активів
   Зберігайте скріншоти, API-дані, підтвердження операцій, транзакційну історію.
2. Захищайте seed phrase
   Банківські сейфи, зашифровані носії, нотаріально завірені конверти – залежно від суми.
3. Уникайте неліцензованих продуктів
   UAHg, Weld Card та інші стейблкоїни без регулювання несуть значні ризики.
4. Проводьте KYC на біржах
   Для декларування, спадкування та кримінально-правового захисту це інколи єдиний доказ.
5. Консультуйтеся перед значними операціями
   Особливо у випадку великого кеш-ауту, переказів між юрисдикціями, операцій із третіми особами.

Висновок: потреба у регулюванні стала критичною

Українська криптоіндустрія за масштабами вже давно переросла свою правову рамку. Величезний обсяг транзакцій, популярність крипти серед населення та активність нових продуктів ставлять країну в ситуацію, де ризики перевищують вигоди.

Поки закон не ухвалено, користувачі існують у просторі, де:

• держава може карати,
• але не може захищати.
  

І саме це робить ринок крипти в Україні у 2025 році однією з найризиковіших порівняно з регульованими юрисдикціями ЄС, Великої Британії чи США.