Попри всі наші розрахунки, моделювання наслідків та застереження, Верховна Рада проголосувала в цілому за законопроект про підвищення ставок податків. Це є ілюстрацією того наскільки на державному рівні, на жаль, не покладаються на реальне економічне і поведінкове моделювання і не шукають оптимальних рішень. Чому так? Велике питання - особливо під час війни.
Рішення ухвалене — отже маємо його виконувати. Бізнес має дотримуватися своєї частини суспільного договору. Але це не означає, що держава може нехтувати виконанням своєї частини — єдині "правила гри", захист прав бізнесу, створення привабливих економічних умов.
Перше і ключове - підняття військового збору в базовому сценарії призведе до тінізації зарплат в країні. На жаль ми вже це бачимо - з 1 жовтня деякі компанії в очікуванні найгіршого сценарію почали скорочувати офіційні зарплати і кількість офіційно працевлаштованих. І це при тому, що сам бізнес розуміє, що без підняття певних податків ми вже не обійдемося.
В найгіршому сценарії самій державі доведеться піднімати зарплати держслужбовцям у відповідь на підняття податків, таким чином держава від таких податкових новацій сама не дорахується майже 40 млрд грн наступного року (тут і далі - моделювання офісу шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України та аналітичного центру Advanter Group). При цьому могли бути прийняті набагато більш ефективні рішення, які пропонували і наші міжнародні партнери, і вітчизняні аналітичні центри.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.uaНаприклад, менше зло — підняття ПДВ на 2% дало б майже 80 млрд грн додаткових надходжень державного бюджету і не призвело б до суттєвої тінізації економіки. Ефективним рішенням буде підняття податків на активи, або введення акцизу на солодку воду. Іншими словами, існують рішення в сфері оподатквування, які держава могла б реалізувати без суттєвих негативних наслідків для економіки.
Підняття ПДВ, як здорова альтернатива
Ключова альтернатива, яку ми пропонували під час підготовки законопроекту - це не підвищувати податки на персональні доходи, податки на працю, а підвищити податок на додану вартість, щоб це дало суттєвий позитивний вплив на надходження до бюджету і не тінізувала б економіку. Ця пропозиція була проігнорована, але може надалі бути використана не як альтернатива підняттю ВЗ, а як додаткова податкова зміна, що посилить негативний ефект.
Чому відмовилися від підвищення ПДВ? На моє переконання і, на жаль - воно підтверджується різними колегами - в офісі президента побоюються що підняття ПДВ призведе до підняття цін і це негативно вплине на "ставлення людей до влади". А це ж рейтинги і все таке інше.
При цьому, повторюся, наше моделювання показало, що буде незначне підняття цін, але, в цілому, економічний ефект буде позитивним і зрештою це буде позитивно і для самих громадян. А от в ситуації з підняттям військового збору, буде якраз виключно негативний ефект - і для громадян, і для офіційних робочих місць, і для бюджету.
Адже підняття Військового збору призведе до негативних наслідків не тільки для бізнесу - скорочення інвестицій, оборотів, додаткової міграції зарплат в "тінь" (до показнику 45% з нинішніх 35%). Також це призведе до додаткового скорочення ВВП на 0,9% і до негативного ефекту на бюджет - зниження надходжень та збільшення видатків.
Як альтернатива, менш шкідлива для економіки — підняття ПДВ — суттєво не вплине на інфляцію (+0,4%) але принаймні дасть суттєве збільшення надходжень до бюджету. Здається, це настільки очевидно, що рішення Верховної ради викликає здивування.
Ще минулого року ми казали, що потрібно проводити митну і податкову реформу - системну. У 25-му році знов буде проблема з надходженням до українського бюджету. І знов держава буде шукати тактичні рішення. Рік тому нам так семе казали - реформи митниці і податкової "не на часі". Пройшов рік і виявилось, що тепер "проблеми не на часі" лише погіршилися.
Реформи не на часі
Саме тому наш єдиний шлях - це невідкладно розпочати системні реформи. Але чомусь це рішення не ухвалюється. Натомість, на жаль, ухвалюються популістичні рішення, які як у "зефірковому тесті для дітей" - краще одна зефірка зараз, ніж дві зефірки завтра. Політичне керівництво налаштовано з'їдати поточну зефірку, а не думати про системні реформи, які здатні суттєво примножити кількість "зефірок" для економіки в стратегічній перспективі. Інфантильна державна економічна політика.
Так - бюджету потрібні кошти зараз і, здається, для цього треба підняти податки. Так, важливо показати міжнародним партнерам, що ми робимо все можливе для наповнення бюджету. Але давайте подивимося в цифри: підняття податків може призвести до скорочення можливостей державного бюджету.
Отже, за нашими розрахунками підвищення податків призведе до скорочення на 0,9% економічного зростання ВВП. Уявіть собі, планували 2,8% на наступний рік, а буде 1,9%. Вже 62% підприємців негативно відреагували на можливу ретроспективну зміну податкових ставок.
Перевіримо в найближчому дослідженні чи насправді бізнес на практиці відреагував на зміни. Можливо, праві депутати Верховної Ради і бізнес мовчки проковтне ці зміни? Чи зменшить донати? Чи перекладе через збільшення цін на споживачів підвищення податків? Чи збільшить тіньову частину?
Натомість навіть якщо перестороги не справдяться, надходження до державного бюджету будуть порівняно незначні — порівняно з тим, що ми могли б отримати за рахунок зростання інвестицій, за рахунок ефективної роботи з нашими міжнародними партнерами, за рахунок держави, яка користується довірою і може залучати гроші (в тому числі і на внутрішньому ринку), за рахунок зростання ділової активності.
А от держава, яка ретроспективно підіймає податки, погіршуючи умови для бізнесу - не зможе більше залучати ресурсів від приватного сектора.
Тому, ні - підняття ставок податків є не оптимальним рішенням навіть в умовах відсутності часу. Це "латання дірок". Тільки системні зміни в податковій та митній системі, дерегуляція і наведення ладу в правоохоронній системі зможуть покращити ситуацію з наповненням бюджету. Суттєво покращити.
Саме реформа податкової системи - одна з ключових реформ - за нашими підрахунками може дати 150 млрд грн на рік додаткового ефекту для державного бюджету. Треба не тільки навести там лад - відмінити жахливу систему з блокування податкових накладних, перезавантажити керівництво податкової, але й провести ліберальну антикорупційну податкову реформу. Просто —але так не просто. І я розумію чому.
Реформи і що потрібно робити для збільшення надходжень до бюджету є на слайді, який я додав до цієї колонки. І для того, щоб впровадити ці реформи необхідне єдине - політична воля. Поки ми бачимо, що, на жаль, популізм перемагає економічну стратегію з розгромним рахунком.
Іншим словами, коли важливі рішення ухвалюються без належного моделювання наслідків і без обговорення, коли немає стратегії, коли нехтують попередженнями незалежних аналітичних центрів, бізнесу і міжнародних партнерів — годі сподіватися на позитивний результат.
Ретроспективне підвищення податків, "Клуб "кишенькового" бізнесу", руйнація системи бронювання критичних підприємств, не впровадження бронювання критичних співробітників — все це разом із затягуванням системних реформ митниці, податкової, КПК, судів — призводить до скорочення бізнес-активності, "вичавлення" бізнесу за межі України, уповільнення відновлення економіки. І це послаблює країну під час війни.