"Від лану до столу": як "Європейський зелений курс" змінив ЄС та Україну

Щоб реагувати на такі проблеми, ЄС розробив план під назвою "Європейський зелений курс", який до 2050 року має примирити людину з навколишнім середовищем.

Кореспондент Delo.ua Ілля Требор розповідає, як керівництво ЄС дійшло до ідеї такої стратегії та чому її напрям "Від лану до столу" (From Farm To Fork) вигідний для українського бізнесу. А також про те, які українські підприємства вже розвиваються відповідно до цього способу мислення.

Цей матеріал підготовлений за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії "Відкриваємо зелений потенціал разом" (#BoostingGreenPotentialTogether).

Подписывайтесь на Youtube-канал delo.ua

Зелений курс: європеєць на Місяці

У сучасній українській практиці є приклади успішної співпраці аграріїв, ресторанів та переробників харчових відходів для збереження довкілля. Так, кооператив "Родинний добробут", розташований у Київській області, постачає свіжу зелень та овочі до ресторанів Києва, а київська компанія GreenAge забирає харчові відходи з ресторанів у спеціальні контейнери, подрібнює їх на своїй сортувальній станції з додаванням листя або трави, робить напівфабрикат компосту і відправляє це все дозрівати назад на ферму до "Родинного добробуту". Такий собі екологічний колообіг.

А розпочалося все у листопаді 2019 року, коли Європарламент підтримав Резолюцію щодо кліматичної та екологічної надзвичайної ситуації. 

За два тижні потому новообрана голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та виконавчий віцепрезидент Франс Тиммерманс представили "Європейський зелений курс" (ЄЗК) — екологічну дорожню мапу, нову стратегію стабільного зростання, яка "приносить більше, ніж забирає".

Головна мета ЄЗК — зробити Європу першим у світі кліматично нейтральним регіоном до 2050 року. Для цього потрібно наполовину скоротити викиди парникових газів, знизити використання пестицидів, збільшити площу земель під органічне виробництво та наростити виробництво поновлюваного водню (докладніше — в інфографіці "ЦІЛІ").

Звісно, потрібні значні інвестиції. Для досягнення зазначених цілей знадобляться 260 млрд євро на рік. Проте фон дер Ляєн та Тиммерманс наголосили, що боротьба зі зміною клімату та деградацією довкілля — спільна справа.

"Наша мета — примирити економіку з планетою, погодити те, як ми виробляємо, та те, як ми споживаємо, з нашою планетою, щоб це працювало для людей. Таким чином, "Європейський зелений курс", з одного боку, спрямований на скорочення викидів, а з іншого — на створення робочих місць і стимулювання інновацій. Сьогодні початок шляху. Для Європи — це момент "висадки на Місяць". "Європейський зелений курс" — амбітний, і він буде дуже обережно оцінювати вплив кожного нашого кроку", — наголосила фон дер Ляєн на пресконференції, присвяченій ухваленню ЄЗК у грудні 2019 року.

Українська готовність чи неможливість ігнорування

У січні 2020 року Європарламент схвалив ініціативу, а незабаром про підтримку стратегії заговорили і в Україні. Наприкінці місяця Кабмін створив Міжвідомчу робочу групу з координації подолання наслідків змін клімату в межах ЄЗК.

Тамара Малькова, директорка інформаційного центру Green Dossier (його підтримує ЄС), наголошує, що програма дій Єврокомісії стосується і України, оскільки умови роботи передбачені для всіх країн, які співпрацюють з ЄС. Вона додає, що нас як найближчих сусідів це стосується безпосередньо: 40% українського торговельного обороту припадає на ЄС, а в експортування продукції туди залучено понад 14 000 українських компаній.

"Український уряд дуже швидко зорієнтувався, задекларувавши приєднання до ЄЗК. Хоча приєднання як такого бути не може, бо це їхні закони та правила, а ми не перебуваємо у їхньому юридичному полі. Але дотримуватися цих правил ми погодилися, бо інакше ми би залишилися за бортом сучасного розвитку", — пояснює Малькова.

За її словами, завдання полягає в тому, щоб українська продукція відповідала новому курсу та його стандартам. У ЄС наголошують, що не всі почнуть з одного й того самого: механізм справедливого переходу має забезпечити допомогу регіонам із вуглецемісткою економікою.

"Від лану до столу": екологічний колообіг

Екологічні цілі ЄЗК здебільшого стосуються економіки. Стратегія охоплює усі сектори: транспорт, енергетику, будівництво; сталеливарну, цементну, текстильну та хімічну промисловість, а також сільське господарство.

Особливо цікавим для українського бізнесу може бути сільськогосподарський вектор ЄЗК. У межах цієї глобальної ініціативи розробили стратегію "Від лану до столу", яку вже інтегрували до Спільної аграрної політики ЄС.

У самій стратегії наголошується, що "Від лану до столу" — це основна ідея ЄЗК. Програма спрямована на всебічне розв’язання проблем продовольчих систем, а ключова її думка — нерозривний зв'язок між здоровими людьми, здоровим суспільством та здоровою планетою.

При цьому сільське господарство ЄС поки що єдина основна система у світі, яка від 1990 року скоротила викиди парникових газів на 20%. Щоправда, навіть у ЄС цей шлях не був лінійним і однорідним. До того ж виробництво, перероблення, роздрібна торгівля, пакування та транспортування продуктів харчування істотно забруднюють повітря, ґрунти та воду. Загалом такий вектор роботи закріплює саме цю програму у загальному ландшафті ЄЗК.

"Збільшення кількості посух, повеней, лісових пожеж та поява нових шкідників — це нагадування про те, що наша продовольча система перебуває під загрозою, тож має стати стійкішою. Споживачам треба надати можливість обирати сталі продукти харчування, а учасники харчового ланцюжка повинні розуміти, що це їхня відповідальність і можливість", — йдеться у документі.

Автори "Від лану до столу" впевнені: перехід до стійких продовольчих систем відкриє також і величезні економічні можливості. Наприклад, лише в ЄС 33 млн людей не можуть дозволити собі вживати якісну їжу, при цьому 20% харчів витрачається даремно, а відсоток людей, що страждають від ожиріння, зростає.

Зважаючи на це, у ЄС визначили головні цілі, а саме: зменшення впливу харчових продуктів на довкілля та клімат, зміцнення стійкості усієї системи, гарантування продовольчої безпеки в умовах кліматичних змін та недопущення втрати біорізноманіття.

"У стратегії йдеться про потребу переходу до стійких моделей виробництва та споживання продуктів харчування. Це турбота про здоров'я ґрунтів, мінімальне використання засобів захисту рослин, добробут тварин, заборона щодо використання стимуляторів росту та надмірного застосування антибіотиків. Ці показники враховуватимуть у майбутніх торгових угодах між країнами", — пояснює Малькова.

Представниця проєкту "Комплексне, конкурентоспроможне та економічно раціональне створення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві" Вікторія Михальчук наголошує, що їхню ініціативу в Україні реалізує Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки ЄС. У межах цієї програми передбачені значні зміни у рибному та лісовому господарстві, а також підтримка фермерів та зміцнення формування ланцюжків доданої вартості у сільському господарстві.

Щодо рибництва, то, зважаючи на План дій з циркулярної економіки та стратегію "Від лану до столу", ФАО допоможе Україні покращити методи рибництва та розробити заходи боротьби з незаконним, непідзвітним, неконтрольованим рибальством у країні. Також передбачені заходи, щоб до ланцюжка постачання не потрапляла незаконно виловлена риба.

Розвиток лісового господарства пропишуть у Стратегії лісового господарства до 2035 року та ухвалять відповідний План дій, в якому особливу увагу приділять реформуванню інституційної структури галузі.

"У межах Директиви про оподаткування енергії, Стійкої та розумної стратегії мобільності та Стратегії Європейського Союзу у галузі лісоустрою ФАО підтримає розроблення та впровадження місцевими громадами та органами лісового господарства Багатоцільового плану управління лісовими ресурсами. Нині триває аналіз ланцюжків доданої вартості для бджільництва, екотуризму та недеревної продукції, щоб надалі сприяти розвитку таких ланцюжків доданої вартості зокрема через їхню інтеграцію з Багатоцільовим планом управління лісовими ресурсами", — каже Михальчук.

Реформа передбачає перехід на раціональне та невиснажливе ведення лісового господарства, ефективне та вдосконалене використання лісових ресурсів для соціально-економічного розвитку сільських територій, збільшення кількості робочих місць у секторі. Стратегія ЄС щодо лісоустрою зосереджена на восьми пріоритетних напрямах, шість із них стосуються цілей та завдань проєкту.

Це підтримка сільських та міських громад, сприяння конкурентоспроможності та стійкості лісових галузей, біоенергетики та ширшій зеленій економіці ЄС; захист лісів та покращення екосистемних послуг; розроблення нових та інноваційних продуктів лісового господарства та товарів із доданою вартістю; спільна робота з метою узгодженого управління та кращого розуміння лісів; зосередження уваги на лісах з глобальної точки зору, зокрема збереження лісів, які ростуть не на території ЄС.

Своєю чергою Малькова підкреслює, що українські аграрії сьогодні добре знають, як дбати про ґрунти, захищати поля від вітру, мульчувати та зберігати вологу в землі. В Україні застосовують методи безорного землеробства та мінімального обробляння ґрунту, намагаються зберігати лісосмуги, а нещодавно почали розвивати органічне сільське господарство. Проте всі ці практики поки що не є масовими.

Масове виробництво харчових продуктів — це, як і раніше, інтенсивне господарювання, розорювання нових земель, вивітрювання, зневоднення, зниження родючості ґрунту. Як наслідок — переорана земля замість акумулювання вуглецю стає небезпечним джерелом викидів парникових газів.

"Позитивна тенденція полягає у тому, що наші аграрії починають впроваджувати вуглецеве фермерство, запускати в дію потенціал створення вуглецевих одиниць шляхом запровадження стійких практик сільського господарства. Наприклад, Агропромислова група «Арніка» спільно з ПРООН в Україні реалізує пілотний проєкт, який допоможе отримати дані про кліматичні ризики у господарстві, навчитися ними керувати та надалі отримати доступ до зеленого фінансування", — додає директорка Green Dossier.

Михальчук запевняє, що завдяки підтримці ЄС покращиться доступ дрібних фермерів до фінансових продуктів та сервісів, посилиться їхній інформаційно-освітній та технічно-технологічний потенціал. Зокрема, через систему відповідних грантів.

"Майже тисяча дрібних фермерів Львівської та Закарпатської областей отримають кошти для інвестування у свої фермерські господарства та забезпечення якості продукції. Також модель надання грантів передбачає підвищення їхньої стійкості в умовах змін клімату через надання стимулів для впровадження кліматоорієнтованого сільського господарства з використанням СМАРТ-підходів", — каже експертка.

Політика розвитку сільських територій ЄС, за її словами, допоможе розв'язати багато економічних, екологічних та соціальних проблем. У ЄС таку допомогу часто називають другим стовпом Спільної аграрної політики. Вона доповнює перший стовп — прямі виплати фермерським господарствам. Найближчими роками щонайменше 30% фінансування спрямують на боротьбу зі зміною клімату та не менше 5% на підходи LEADER (Зв'язки між сільською економікою та діями розвитку).

Наприкінці 2021 року на кліматичному саміті у Глазго 100 держав, зокрема й Україна, зобов'язалися скоротити до 2030-го викиди метану на 30%. Але це далеко не єдине завдання, яке стоїть перед урядом України.

Керівництву необхідно налагодити тісний контакт з аграріями, а потім разом розробляти ефективні способи зниження викидів парникових газів у сільському господарстві. Це стане першим кроком до запуску механізму повного моніторингу викидів, а також розроблення та реалізації політики.

Усе це зрештою відкриває шлях до глибшого розуміння екологічних проблем та подальшої інтеграції ЄЗК в Україні.