Легальна схема: як банки заробляють на ОВДП за гроші НБУ і чим це загрожує економіці

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронировать участие

Посередники в наповненні бюджету

Започаткувало таку схему зниження НБУ облікової ставки з 10% до 8%  в квітні 2020 року і рішення регулятора щодо проведення тендерів з підтримання ліквідності банків строком до 90 днів, а також з надання довгострокового рефінансування на 1-5 років.

В результаті першого рішення знизилась дохідність короткострокових депозитних сертифікатів до тих таки 8%, у яких традиційно банки зберігали свою ліквідність, на фоні чого короткострокові ОВДП Мінфіна під 10,5-11%, для банків стали більш привабливою інвестицією.

Інше рішення НБУ дало можливість банкам за взяті в кредит (відсоток прив'язаний до облікової ставки НБУ) гроші регулятора купувати ОВДП Мінфіна і залишати собі різницю.     

Тобто, банки позичають гроші під 8% річних у НБУ, перепозичають їх уряду під 10,5-11%, а після погашення зобов'язань різницю у 2,5-3% залишають на своїх рахунках в якості доходу.

Такий спосіб заробітку банками доходів експерт інституту Growford Олексій Кущ називає нічим іншим як посередництвом.

"Це певна адаптація західних монетарних моделей, які застосовуються центробанками світу для того, щоб під час кризи підтримувати ліквідність і фінансову систему і підставляти плече уряду для виконання бюджетних показників.  Що відбувається насправді — НБУ надає рефінансування комерційним банкам, а ті "передають" через покупку ОВДП ці кошти уряду і заробляють декілька відсотків на своєрідному посередництві", — каже економіст в коментарі Delo.ua.

Про те, що завдяки такій схемі в Україні зараз створені умови при яких емісія грошей виважена, попит на ОВДП підтримується, і при цьому самі ці умови не загрожують стабільності валютного ринку, говорить в коментарі Delo.ua аналітик "Центру біржових технологій"Максим Орищак.

"Ситуація така, що друкувати гроші потрібно, підтримувати банківський сектор потрібно, а купувати облігації Мінфіну і безпосередньо фінансувати уряд Національному Банку не можна. По-перше, заборонено законодавством, а по-друге, якби було можна, це загрожує новим витком девальвації, інфляції й потребою збільшити витрати бюджету", — зазначає він.

В цілому коли потрібно покрити витрати держбюджету, то, за словами Орищака, гроші друкують і випускають в обіг, але якщо випустити їх і не дати банкам, то вийде тиск на гривню,а якщо дати банкам, то сектор отримує рефінансування під заставу наявних заставних коштів (ОВДП, іноземна валюта і т.д.) і гривня залишається стабільною.

"Інакше кажучи, емісія погіршує ситуацію, якщо немає зростання економіки. Центробанк повинен забезпечити лише ту кількість грошей в обігу, яка не призводила б до їх знецінення. Банки готові йти цим шляхом співпраці, через те, що ставка НБУ знизилася і дійсно є вигідна різниця у відсотках", — каже Орищак.

Про те, що така схема це спосіб фінансування дефіциту бюджету для держави, говорить Delo.ua і керівник відділу аналітики ГК ForexClub Андрій Шевчишин.

"Мова йде про приховане фінансування. Наприклад, при розміщенні в 20 млрд гривень, в різниці ставок Мінфін отримує додаткові 500 млн гривень", — зазначає Шевчшин.

"Це дуже проста схема. Умовно кажучи, державний банк купляє ОВДП у Мінфіну на первинному аукціоні  на 10-20-100 млрд і потім одразу віддає ці папери в НБУ і отримує гроші назад. Ніби не напряму, але Нацбанк передає ці гроші уряду", — відзначає в коментарі Delo.ua президент інвестиційної групи "Універ"Тарас Козак.

Ризики схеми

На думку Олексія Куща серйозні проблеми можуть виникнути у тому випадку, якщо банки почнуть купувати ОВДП не на первинному ринку у Мінфіна, а на вторинному.

"Коли НБУ видає рефінансування під заставу державних облігацій, то, фактично, відбувається заміщення однієї опції на іншу: банк купив ОВГЗ, "передав" їх НБУ, отримав заміщення одного активу на інший. Якщо ці кошти ідуть на первинний ринок облігацій, то під час кризи це єдиний шлях до того, щоб залатати бюджетну діру і це дозволить державі вчасно виплачувати соцвиплати, пенсії і т.інше. Це таке сурогатне заміщення видаткових надходжень емісійними коштами. В межах планових показників бюджету і дефіциту бюджету це все вимушений крок з боку держави. Якщо ця емісія піде на вторинний ринок, банки будуть купувати ОВДП на вторинному ринку у нерезидентів, які хочуть зараз свої ОВДП продати, то у такому випадку це одразу трансформується на валютний ринок, почне тиснути на курс гривні і через курс почнеться інфляція так як курсова складова в імпортних товарах досить суттєва", — зазначає експерт.

Вийти на вторинний ринок для того, щоб викупити надлишок ОВДП теоретично НБУ уже може, але поки що цього не робить.

"Це принципова позиція НБУ, що він не буде цього робити. Для регулятора це як втратити цноту. Якщо він раз купить ОВДП, то уже потім йому доведеться робити це постійно —  будуть змушувати", — каже Тарас Козак.

До слова, іще на початку квітня заступник голови НБУ Олег Чурій відреагував на рішення Ради НБУ про скасування заборони на купівлю регулятором ОВДП так: "Рішення Ради — це лише рекомендація. Наша позиція, як правління, незмінна — ми не плануємо купувати ОВДП".

Таке рішення НБУ загалом експерти вважають правильним в розрізі загроз самого ринку ОВДП обвалитися.

"Не варто грати в ці ігри. Спекулянти намагаються вийти з ОВДП. Той хто з цієї піраміди виходить останнім той фактично платить за всіх", — каже Олексій Кущ.

Таким чином, у випадку, якщо крайнім тут опиниться НБУ, це може мати катастрофічні наслідки для країни.

Тим часом, сама сьогоднішня схема робить для банків нецікавим кредитування бізнесу і населення.

"Очевидно, що при такій схемі банкам абсолютно не вигідно кредитувати населення і компанії, з огляду на елементарні ризики, в той час як гривневі ОВДП — це безризиковий інструмент", — каже Андрій Шивчишин.

Про проблеми кредитування говорить і Олексій Кущ.

"Жодних стимулів для пожвавлення кредитування не буде. Однак, тут треба бути справедливим і сказати, що в умовах такої глибокої системної структурної кризи як зараз і в умовах пост карантинної стагнації економіки для того, щоб пожвавити кредитування реального сектору, зменшення облікової ставки замало і для цього навіть бажання банків замало. Тут має бути комплексна державна політика щодо антициклічного зростання економіки, яка може оптимізувати кредитування", — зазначає він.

Про ризики схеми для самих банків говорить Тарас Козак.

"Попри те, що все виглядає дуже красиво: взяв під 8% кредит, купив ОВДП і 3 % прибутку в кишені, банки не поспішають брати довгий кредит рефінансування під заставу ОВДП, бо тут є все-таки ризики. Наприклад, є імовірність, хоч і маленька, що Україна якимось чином не домовиться з МВФ. Наслідком може бути те, що облікова ставка може швидко зрости, скажімо, до 20% (у нас і 30% було), а дохідність за ОВДП буде нижчою — 15 чи 17%. Тоді банки отримають розрив — залучення коштів буде обходитись дорожче доходів від активу, в який вони будуть вкладені. Тому великі державні банки цього не роблять. Ми бачимо, що найбільші обсяги рефінансування НБУ отримали Альфа банк і Авангард банк", — каже Тарас Козак.

Рівень тиску на гривню

В цілому аналітики ГК ForexClub вважають, що така прихована контрольована емісія, а це, за їхніми розрахунками, 2-3 млрд доларів, не призведе до суттєвих негативних наслідків на ринку. Однак, певні нюанси все-таки є.

"Така процедура в умовах відсутності  виходу ліквідності на валютний ринок не буде тиснути безпосередньо на курс. Однак, у міру відновлення ділової активності, гривня буде проникати в торговий оборот, і буде направлятися, зокрема на валютний ринок. Але знову ж таки не відразу, а з досить великим лагом. Наприклад, якщо прихована емісія буде спрямована на виплату пенсій, то очевидно, що масового походу пенсіонерів за валютою не варто очікувати. Але якщо пенсіонери купуватимуть імпортні ліки, то попит на валюту підвищиться", — зазначає Андрій Шевчишин.

Падіння курсу гривні не очікують і в Центрі біржових технологій.

"Глобально на падіння гривні не чекаємо. Поки що НБУ запевняє, що власні операції банків з валютою обмежені лімітом в 10% від їх регулятивного капіталу. Тому впровадження довгострокового рефінансування не впливає на можливості банків здійснювати власні операції на валютному ринку", — каже Максим Орищак.

Разом з тим аналітик відзначає, що короткостроковий вплив все ж таки буде.

"Наприклад, 22 травня 2020 року НБУ надав рефінансування шести банкам на суму 1,459 млрд грн. Того ж дня Національний банк України послабив курс гривні на 18 копійок до долара і на 32 копійки до євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора ще з четверга, 21 травня. На період з 30 квітня до 30 червня 2020 року є графік тендерів з підтримання ліквідності банків строком до 90 днів, а також з надання довгострокового рефінансування на 1-5 років. Треба бути готовими, що по цьому графіку будуть стрибки девальвації", — зазначає Орищак.

Загрозою для стабільності гривні не вважають сьогоднішні обсяги рефінансування, які надає НБУ, і в Універі. "А от, якщо з МВФ не домовимось, то курс може бути і 40 грн/долар", — відзначає Тарас Козак.